ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2008 р. Справа № 47/178-07 (н.р. 07/401-05)
вх. № 3949/5-47 (н.р. 10649/5-47)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
1-го відповідача - не з`явився
2-го відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Спільне Російсько-Українське підприємство "Вікторія"
до 1.ТОВ "Бізнес-Альянс" , м. Лозова
2. ПП "Антар", м. Луцьк
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним, з моменту укладання, договір купівлі-продажу №1 від 10.11.2004р., укладеного між ТОВ “Бізнес-Альянс” та Спільним російсько-українським підприємством “Вікторія”, та договір купівлі-продажу №19 від 10.11.2004р., укладеного між ТОВ “Бізнес-Альянс”та ПП “Антар”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.12.2005р. по справі №07/401-05 позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу №1 від 10.11.2004р., укладеного між ТОВ “Бізнес-Альянс” та Спільним російсько-українським підприємством “Вікторія”. Визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу №19 від 10.11.2004р., укладеного між ТОВ “Бізнес-Альянс”та ПП “Антар”. До набрання рішенням законною сили було накладено арешт на майно, заборонено ПП “Антар”відчуження, переобладнання комплекту обладнання для швидкого охолодження фруктів та овочів фірми , заборонено ТОВ “Бізнес-Альянс”відчуження, переобладнання будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Леніна, 24, с. Долине, Бахчисарайський р-н, АР Крим, холодильної установки для зберігання фруктів. В решті позову –відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2005р. по даній справі залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 21.02.2007р. по даній справі касаційну скаргу ПП „Антар” задоволено частково, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2006р. рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2005р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2007р. позов залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2007р. ухвалу господарського суду Харківської області від 23.08.2007р. по даній справі скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2008р. позов залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.08р. по даній справі апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.08р. скасовано, а справу направлено до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.
Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи були повідомлений належним чином, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав.
Перший відповідач ТОВ „Бізнес-альянс” в призначене судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані попередніми ухвалами суду документів не надав.
Другий відповідач у призначене судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає повністю та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що невірно були застосовані норми матеріального права, оскільки ПП „Антар” при укладанні договору купівлі-продажу був і є добросовісним набувачем майна за договором, а при укладанні договору купівлі-продажу №19 від 10.11.2004р. представнику ПП „Антар” були надані документи, які підтверджують право власності продаця на спірне майно. Посилається на порушення позивачем норм процесуального права, оскільки із матеріалів справи вбачається, що на момент подачі позову до суду Спільне Російсько -Українське підприємство „Вікторія” не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та организацій. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право власності позивача на майно, що є предметом договору.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши наявні у матеріалах докази на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши ці докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія”, АР Крим, зареєстрованим Бахчисарайською районною державною адміністрацією 15.05.01 р. в особі ліквідатора Крючкова С.В. /продавець/ та ТОВ „Бізнес-Альянс” /покупець/, в особі директора Кочергіна В.П. 10.11.04 р. було укладено договір купівлі-продажу № 1, предметом якого стали всі активи продавця. Вартість майна оцінена сторонами в 150000 грн.
Того ж дня –10.11.04 р. ТОВ „Бізнес-Альянс” /продавець/ уклало з Приватним підприємством „Антар” /покупець/ договір купівлі-продажу № 19, згідно до п.п. 1.1, 1.2 якого ПП „Антар” придбало комплект обладнання для швидкого охолодження фруктів та овочів італійського виробництва фірми „FAVA”, будівельні матеріали з приміщення холодильника ємністю 1000 тн. вартістю 150000 грн.
Позивач вважає, що вищезазаначені договори є недійсними, оскільки продажі були здійснені в період введення заборон та арештів на майно позивача. В обгрунтування такого доводу позивач посилається на наявність ухвали господарського суду Полтавської області від 20.05.2003р. та ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 09.12.2003р., якими було накладено арешт на все майно та всі основні засоби позивача.
На думку позивача, майно, яке предметом договір №1,19 від 10.11.2004р. належить Спільному Російсько-Українському підприємству „Вікторія”, яке було реорганізовано в Українсько-Російське товаристиво з обмеженою відповідальністю „Вікторія”.
Однак згідно рішення Бахчисарайського районного суду від 08.06.2004р. та ухвали судової палати з цивільних справ апеляційного суду АР Крим від 25.10.2004р. визнано недійсними розпорядження Бахчисарайської райдержадміністрації №227/1-Р від 15.05.2001р. про реєстрацію УР ТОВ „Вікторія” та рішення про зміну організаційно-правової форми Спільного Російсько-Українського підприємства „Вікторія”. На думку позивача, на момент укладання спірного договору №1 від 10.11.2004р. не існувало Українсько-Російського товаристива з обмеженою відповідальністю „Вікторія”. Окрім того, вказаний договір, на погляд позивача, підписано неуповноваженою особою – ліквідатором Крючковим С.В., в обгрунтування цього доводу позивач посилається на те, що поставновою Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. скасована постнова Господарського суду АР Крим від 18.08.2004р. по справі №2-20/11450-2004, якою Крючков С.В. призначався на посаду ліквідатора. А рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01.08.2005р. визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-Російського товаристива з обмеженою відповідальністю „Вікторія” від 12.12.2003р. щодо ліквідації товариства, відчуження майна, призначення ліквідаційної комісії і дане рішення набрало законної сили.
Позивач вважає, що при укладанні спірних договорів купівлі-продажу №1,19 від 10.11.2004р. не було погоджено суттєвих умов договору даного виду, а саме в договорі №1 не визначено предмет договору, а вказано тільки, що за цим договором передаються активи боржника, у договорі №19, за яким передавались будівельні матеріали, не вказано їх вид, кількість та інші родові ознаки. Вказано, що передається комплект обладнання, але не вказано що до нього входить.
Виходячи з наведеного, позивач вважає, що зміст вищевказаних угод не відповідає вимогам закону, недодержано встановленої форми угоди та сторони не мали прав на укладання вищенаведених договорів.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
В позовній заяві позивач просить суд визнати недійним договір купівлі-продажу №1 від 10.11.2004р., укладений між позивачем та 1-м відповідачем. В процесі розгляу даної справи, судом неодноразово витребувався додаток №1 до вищевказаного договору, в якому зазаначається перелік майна, що передається за договором купілві-продажу №1 від 10.11.2004р. оскільки суд не може визначити без цього документу, яке саме майно передавалось за договором. Однак, як свідчать матеріал справи, відповідачем ця вимога виконана не була і додаток №1 до спірного договору представлено суду не було.
Відповідно до ч.1. ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Додаток №1 до спірного договору, в якому сторонами погоджено перелік майна, що передається є істотною умовою предмету договору.
Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проаналізувавши зміст договору купівлі-продажу №1 від 10.11.2004р., надані до суду матеріали, суд приходить до висновку, що в цьому договорі не погоджені всі суттєві умови цього виду договору, а відтак суд приходить до висновку, що в даному випадку недосягнення згоди сторін з усіх істотних умов договору не створює самої угоди як юридичного факту. З урахуванням вищенаведеного, договір, в якому не узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним і тому не може бути предметом вимог позивача про визнання договору купівлі - продажу №1 від 10.11.2004р. недійсним, тому в цій частині в позові слід відмовити.
Позивач в позовній заяві просить суд визнати недійним договір №19 від 10.11.2004р., укладеного між відповідачами.
Відповідно до ч.1. ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що у разі задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору №19 від 10.11.2004р. у позивача не виникне прав та обов`язків відносно спірного майна, оскільки він не є стороною у спірному договорі. У випадках необхідності витребування майна слід подавати віндікаційний позов щодо витребування майна від добросовісного набувача, що не є компетенцією господарських судів, з урахування викладеного, судом вбачається, що в даному випадку відсутній предмет спору, тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.
Аналізуючи обгрунтування позивачем вимоги щодо витребування документів, згідно яких відповідачі придбали майно по договорам купівлі-продажу №№1,19, документів бухгалтерського обліку, згідно яких оприбутковано та поставлено на баланс юридичної особи, відомостей про місцезнаходження майна, відомості чи знаходиться на даний час у власності відповідачів майно, яке вони придбали за договорам від 10.11.2004р., суд приходить до висновку, ці вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що в процесі розгляді даної судом такі відомості неодноразово витребувались відповідними ухвалами, однак надані сторонами не були. При вирішенні спору по суті втрачається сенс їх витребувати, при таких обставинах в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
Розглядаючи вимогу щодо накладання арешту на майно та заборони на відчуження даного майна та переобладнання будівлі, встановлено, що в процесі розгляду справи позивачем не надано документального підтвердження та доказів про склад майна, його рух за період з 2005 по 2008р. та зміну його власників, у суду відсутні підстави для задоволенні позовної вимоги в цій частині, оскільки у разі задоволення даної вимоги можливе порушення охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, які не є сторонами по справі, тому суд в цій частині, з урахуванням відмови в задоволенні позову в частині визнання недійсними спірних договорів, відмовляє в задоволенні вимоги про забезпечення позову.
При таких обставинах в задоволенні позову слід відмовити, а витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення віднести на позивача.
Керуючись ст. 44,49,п.1-1. ст.80 ,82-85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу №19 від 10.11.2004р. провадження припинити.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 10.11.2004р., витребування документів, згідно яких відповідачі придбали майно по договорам купівлі-продажу №№1,19, документів бухгалтерського обліку, згідно яких оприбутковано та поставлено на баланс юридичної особи, відомостей про місцезнаходження майна, відомості чи знаходиться на даний час у власності відповідачів майно, яке вони придбали за договорам від 10.11.2004р., накладення арешту на майно комплекту обладнання для швидкого охолодження фруктів та овочів італійського виробництва фірми „FAVA”, компресору, які знаходяться за адресою: 43000,м.Луцьк, вул. Лідовська,1, будівлі за адресою: 98460, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с.Долине, вул. Леніна, 24, холодильної установки для зберігання фруктів, накладення заборони Приватному Підприємству „Антар” (43000, м.Луцьк, вул. Лідовська,1 р/р 260073005797 в КБ „Західінкомбанк”, МФО 303484, код ЄДРПОУ 30733609) на відчуження, переобладнання комплекту обладнання для швидкого охолодження фруктів та овочів італійського виробництва фірми “FAVA”, компресора, накладення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Альянс” (64600, Харківська область, м.Лозова, вул. П.Комуни,5 р/р2600000082031 у філії Харківської дирекції АТ „Індекс-банк”, МФО 350619, код ЄДРПОУ 32266443) на відчуження, переобладнання будівлі, яка знаходиться за адресою: 98460, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с.Долине, вул. Леніна, 24, - відмовити.
Рішення підписано 04 вересня 2008 року.
Суддя