КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1751/11 Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У порядку скороченого провадження постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2011 року позовні вимоги задоволено .

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 07.06.2010 року. З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква як непрацюючий пенсіонер та проживає в населеному пункті, який віднесений до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії. У зв'язку з цим позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату.

Всупереч зазначеним нормам Закону позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст.10 ЗУ «Про оплату праці»).

Таким чином, позивач має право на щомісячне отримання компенсаційних виплат у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.