НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1240/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:           

головуючої судді: Березюк В.В.,

секретаря: Тен І.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути аліменти на її користь у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що з відповідачем знаходилась в зареєстрованому шлюбі з 25.09.1999 року. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою і повністю знаходяться на її утриманні. Відповідач на даний час ухиляється від утримання дитини, іншої матеріальної допомоги не надає, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути аліменти у частці від заробітку (доходу) щомісяця, і вважає, що 1/4 частка від заробітку (доходу) відповідача щомісяця буде достатньою для задоволення потреб дитини.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що на даний час він не працює, має на утриманні ще двох дітей. Крім того, в 2002 році подарував доньці відповідачки квартиру, розташовану в м.Новомосковську. Просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб, сторони з 25.09.1999 року знаходились в зареєстрованому шлюбі (а.с.6), від якого мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що на даний час дитина залишилася проживати з матір’ю, відповідач на даний момент матеріальної допомоги не надає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню, адже з урахуванням вимог ст.182 СК України, з відповідача

на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини, повинні бути стягнуті аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, оскільки на утриманні відповідача є його дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно зі ст.190 Сімейного кодексу України той з батьків, з ким проживає дитина, і той з батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

Однак, посилання відповідача на той факт, що ним доньці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, була подарована квартира, судом не може бути прийнятий як підстава для звільнення його від обов’язку сплачувати аліменти, оскільки в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідачем в судовому засіданні не доведено, що між сторонами з цього приводу був будь-який договір.

Даних про матеріальний стан, як платника, так і одержувача аліментів, а також стан здоров’я дитини і інших обставин, що враховуються при визначенні судом розміру аліментів, суду не надано, що не позбавляє в майбутньому позивача чи відповідача звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

У відповідності до ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Позов ОСОБА_1 був пред’явлений 26.02.2013 року, а тому суд вважає за необхідне стягнути аліменти з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн., 40 коп.

Керуючись ст. 180, 182, 184 ч.1 ст. 191 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 26.02.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                       В.В.Березюк