Справа № 0427/6968/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
08 квітня 2013 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, у складі
головуючої судді – Березюк В.В.,
секретаря – Тен І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя та визнання права власності на ? частину квартири та автомобіля.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду за позовом до ОСОБА_2М, в якому просить розділити спільне сумісне майно подружжя та визнати право власності на ? частину квартири, розташованої АДРЕСА_1 та ? частину автомобіля марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, двигун № А15SMS27211OR , зареєстрований 22.09.2007 року, колір світло оливковий за кожним з подружжя.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що перебуваючи з 25.08.1990 року у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, 06.05.1996 року врни разом придбали квартиру, що знаходиться за адресою: вул Молодіжна, буд.8 кв.51 в.с.м.т. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу №2-1522 від 06.05.1996 р., яка була оформлена на ім’я відповідача.
Також подружжям сумісно був придбаний автомобіль марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, двигун № А15SMS27211OR , зареєстрований 22.09.2007 року, колір світло оливковий. У зв’язку з тим, що у добровільному порядку питання поділу майна вирішити не вдалося, позивач вимушений звернутися до суду.
Позивач вважає, що придбані вищезазначені квартира та автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, тому просить суд визнати право власності на зазначене майно по ? частині кожному з подружжя.
В судове засідання позивача ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з’явились, від представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечували. (а.с 36)
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, тому суд, з погодження позивача, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.(а.с.37).
У зв’язку з тим, що сторони в судове засідання не з’явилися, на підставі ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 25.08.1990 року по 15.11.2012 року знаходились у зареєстрованому шлюбі (а.с.14, 39-40).
Під час шлюбу, а саме 06.05.1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2М разом було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: вул Молодіжна, буд.8 кв.51 в.с.м.т. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, що стверджується наданою суду копією договору купівлі-продажу житлової квартири від 06.05.1996 року. (а.с.10). Зазначена квартира була зареєстрована в Новомосковському міському бюро технічної інвентаризації за №168-1, що
підтверджується наданою копією технічного паспорту на квартиру (а.с.11).
Крім того,під час шлюбу подружжям був придбаний автомобіль марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, двигун № А15SMS27211OR, зареєстрований 22.09.2007 року, що підтверджується довідкою Новомосковського ВРЕР підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.33).
У відповідності до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. За змістом ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
У зв'язку з цим, незалежно від того, чий дохід був основним в сім'ї, майно, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період зареєстрованого шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і вони обидва мають рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно із ст.ст. 69, 79 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 25 Постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення законодавства щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі, коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального розподілу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Наявність будь-якої домовленості або шлюбного договору між сторонами в судовому засіданні не встановлено.
Тому суд вважає, що придбана квартира та автомобіль є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх частки в ньому слід визнати рівними, і за кожним з них слід визнати право власності на ? частину зазначеного нерухомого майна та на ? частину автомобіля.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне роз’яснити сторонам, що в разі неможливості поділу домоволодіння в натурі на ідеально рівні частини, або у разі неможливості спільного володіння і користування майном, кожен з них не позбавлений права звернутися до суду з позовом про припинення права особи на частку у спільному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69-70, 71 Сімейного кодексу України, ст.367 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 81, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати квартиру, розташовану по вул Молодіжна, буд.8 кв.51 в.с.м.т. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області та автомобіль марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, двигун № А15SMS27211OR , кузов № НОМЕР_2 зареєстрований 22.09.2007 року спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири, розташованої АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири, розташованої АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ?? частину автомобіля марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, двигун № А15SMS27211OR , кузов № НОМЕР_2 зареєстрований 22.09.2007 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину автомобіля марки DEO LANOS TF69Y, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року виготовлення, двигун № А15SMS27211OR , кузов № НОМЕР_2 зареєстрований 22.09.2007 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в десятиденний термін після його проголошення, а особи, що не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В.Березюк