Справа № 0907/10418/2012
Провадження № 2/344/1119/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
22 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої – судді Польської М.В.
при секретарі c/з ОСОБА_1.
з участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 2642,94 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало до Івано-Франківського міського суду позов до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 2642.94 грн. та судового збору в сумі 218.8 грн.
В подальшому, позивач залишив без розгляду позовні вимоги до відповідача ОСОБА_5 (померла).
У позовній заяві зазначено, що позивач надає послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1, де проживають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є споживачами даної послуги. Судовий наказ, виданий Івано-Франківським міським судом 16.11.2011р., був скасований ухвалою від 24.02.2012р. Заборгованість по даних послугах відповідачів становить 2642.94 грн.
Представник позивача просив позов задовольнити. Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача суму заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 2642.94 грн. та судового збору в сумі 218.8 грн.
Відповідачі в судове засідання не прибули і про причину своєї неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку (а.с.33-34,39-42).
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» є виробником послуг, надаючи їх споживачеві ЖЕО №5, згідно договору №5.1 про постачання теплової енергії від 24.11.2005 р. та додаткової угоди від 20.02.2007 р. (а.с.46-49, 43). додатком до даного договору затверджено перелік будинків, яким надається дана послуга, в тому числі і будинку по вул..Хіміків,6/1 в м.Івано-Франківську.
В квартирі АДРЕСА_2 проживають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується довідкою КП «ЄРЦ» (а.с.45).
Згідно договору уступки вимоги від 20.02.2007 року ЖЕО №5, як первісний кредитор, уступив новому кредитору ДМП«Івано-Франківськтеплокомуненерго» право вимоги до мешканців житлових будинків, що знаходяться на балансі ЖЕО №5, послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання (а.с.44).
Судом встановлено, що договір між позивачем чи балансоутримувачем і відповідачами не укладався.
Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов’язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов’язань.
За вимогою ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі усного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є зобов’язанням, у якому, серед інших прав і обов’язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов’язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.
Оскільки, як встановлено судом, такі послуги позивачем надаються до квартири відповідачів, які приймають і використовують дані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, то договірні відносини між сторонами існують.
Заборгованість по даних послугах відповідачів становить 2642.94 грн. за період з 01.04.2009 року по 30.03.2012 року (а.с.3). Зазначена обставина нічим не спростована.
За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст.88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер невідомий, на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 2642,94 грн. (дві тисячі шістсот сорок дві гривні 94 копійки)
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер невідомий, на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 218,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Польська М.В.