Справа № 1-кп/434/2/13
Провадження № 11кп/782/378/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Вербицького В. В.
суддів Батяшової Л. О., Люклянчука В. Ф.,
при секретарі Григорян І. І.,
за участю прокурора Мазепіної М. В.,
підсудного ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянула 26 квітня 2013 року у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Луганську кримінальне провадження (кримінальну справу) за апеляційною скаргою з доповненням старшого прокурора Артемівського району м. Луганська Ісмаілова Е. Н. на вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 01 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, громадянина України, українця, що має середню освіту, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше засудженого вироком Артемівського районного суду міста Луганська від 06 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з випробуванням строком 1 рік,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі статті 71 КК Україна до призначеного покарання частково у вигляді 1 місяця позбавлення волі приєднано не відбуту частину покарання за вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2012 року та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 7 (сім) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання з 19.10.2012 р.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, що має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не засудженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнено з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік.
На підставі статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Артемівського районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визнані винними в тому, що 23 листопада 2012 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4, маючи єдиний намір скоїти крадіжку чужого майна, приблизно о 21 годині 00 хвилин проникли на територію огородженої земельної ділянки АДРЕСА_3. Зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_2 Далі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, шляхом розбиття скла віконного отвору проникли до господарської будівлі, що розташована на зазначеній земельній ділянці, звідки таємно викрали електричний латунний самовар вагою приблизно 5 кг., вартістю 140 грн. (згідно довідки про кошторис 1 кг. брухту латуні - 28 грн.) Крім того біля вказаної господарської будівлі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 таємно викрали металеві вироби , а саме: 1) металеву бочку вагою 12 кг., вартістю, згідно довідки про вартість 1 кг. брухту чорного металу - 24 грн. (1 кг. - 2 грн.); 2) металеві куточки у кількості 10 шт. загальною вагою 50 кг., вартістю, згідно довідки про вартість 1 кг. брухту чорного металу - 100 грн. (1 кг. - 2 грн.);
Обвинувачений ОСОБА_5 разом із обвинуваченим ОСОБА_4 звернули викрадене на свою користь, покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 264 грн.
На цей вирок старшим прокурором Артемівського району м. Луганська Ісмаіловим Е. Н. подано апеляційну скаргу з доповненням, в якій він просить вирок скасувати у зв'язку з необґрунтованим застосуванням ст. 69 КК України та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, ст. 71 КК України 3 роки 1 місяць позбавлення волі. ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 3 КК- 3 роки позбавлення волі, ст. 75 КК України - 1 рік. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом необґрунтовано застосовано ст. 69 КК України, відповідно до якої призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом можливо за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Судом не визначено вид покарання відносно ОСОБА_4; не вказано кваліфікуючі ознаки дій засудженого ОСОБА_1 - «повторність скоєння злочину».
Після доповіді суддею-доповідачем змісту оскарженого вироку, доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора та доповненні до неї, були вислухані:
- прокурор Мазепіна М. В., яка в поясненнях та в судових дебатах, підтримала подану апеляційну скаргу з доповненням старшого прокурора Артемівського району м. Луганська Ісмаілова Е. Н., просила її задовольнити;
- потерпіла ОСОБА_2, яка в поясненнях та в судових дебатах, не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з доповненням прокурора;
- підсудний ОСОБА_5, який в поясненнях, в судових дебатах та в останньому слові просив подану апеляційну скаргу з доповненням старшого прокурора Артемівського району м. Луганська Ісмаілова Е. Н. залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши суддею-доповідача, прокурора Мазепіну М. В., підсудного ОСОБА_5, потерпілу ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги із доповненням, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга із доповненням прокурора підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинувачених у апеляційній скарзі із доповненням не оскаржено.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого (ч. 2).
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність відповідно до пунктів 3 та 4 статті 409 КПК України є підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
При призначенні ОСОБА_5 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, оскільки вироком суду визнано тільки одну обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, а статтею 69 КК України встановлено що лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою в частині неправильного застосування судом статті 69 КК України, а тому підлягають задоволенню її вимоги про скасування вироку в частині призначення ОСОБА_1 покарання за частиною 3 статті 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України і ухвалення апеляційним судом свого вироку з призначенням ОСОБА_5 покарання за частиною 3 статті 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.
Вимоги про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину є необґрунтованими, оскільки він вже визнаний винним вироком суду першої інстанції за частиною 3 статті 185 КК України і це рішення суду не оскаржено в апеляційній скарзі та є правильним.
Відповідно до частини 4 статі 76 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
В доповненні до апеляційної скарги прокурор правильно зазначає, що судом не вказано кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_1 - крадіжка, вчинена повторно, яка зазначена в обвинувальному акті щодо нього.
З таких обставин апеляційний суд вважає необхідним вийти за межі апеляції та виключити з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції обставину, яка визнана обтяжуючою покарання - рецидив злочину.
Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_1 судова колегія відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує встановлені судом першої інстанції ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, яке за своїм розміром буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Колегія суддів встановила істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при ухваленні вироку судом першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зміст вироку визначено статтею 374 КПК України, відповідно до пункту 2 частини 4 якої у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою: покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
Як вбачається з вироку в його резолютивній частині суд не зазначив вид покарання, призначеного ОСОБА_4
Колегія суддів вважає необхідним змінити вирок суду в цій частині із визначенням виду покарання ОСОБА_4, відповідно до частини 3 статті 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 420, 426 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу з доповненням старшого прокурора Артемівського району міста Луганська Ісмаілова Е. Н. задовольнити частково.
Вирок Артемівського районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року в частині призначення ОСОБА_1 покарання за частиною 3 статті 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
ОСОБА_1 призначити покарання за частиною 3 статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.
На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково, у вигляді 01 (одного) місяця позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Артемівського районного суду міста Луганська від 06 листопада 2012 року, та призначити ОСОБА_1 за сукупністю вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 01 (один) місяць.
З мотивувальної частини вироку Артемівського районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року виключити обставину, яка визнана обтяжуючою покарання ОСОБА_1 - рецидив злочину.
Вирок Артемівського районного суду міста Луганська від 01 лютого 2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_4 змінити, визначити вид покарання і вважати ОСОБА_4 засудженим за статтею 185 частина 3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
Вербицький В. В. Батяшова Л. О. Люклянчук В. Ф.