Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/6370/13
Головуючий у 1 інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Рейнарт І.М.
суддів Желепи О.В., Білич І.М.
при секретарі Іванові Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2013р. по цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Лазор І.В., заінтересована особа: ОСОБА_5
про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2,
встановила:
старший державний виконавець звернувся до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон ОСОБА_2 до виконання своїх зобов'язань перед ОСОБА_5.
Обґрунтовуючи подання, державний виконавець зазначав, що у нього на виконанні перебуває виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2012р. про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 358 408грн. Виконавче провадження було відкрито 16 березня 2011р. на підставі заяви ОСОБА_6, однак боржник рішення суду не виконує, на виклики державного виконавця не реагує.
Ухвалою суду від 8 лютого 2013р. подання задоволено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання.
Апелянт посилається на розгляд судом подання у відсутність ОСОБА_2, який не був належним чином повідомленим про день та час проведення судового засідання.
Крім того, апелянт зазначає, що висновки суду про ухилення ОСОБА_2 він виконання рішення суду є безпідставними, так як державним виконавцем не було повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження і не надано доказів ухилення його від виконання рішення суду.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта та ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і
- 2 -
касаційної інстанції, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
Частиною 1 ст. 208 ЦПК України визначено, що судові рішення викладаються у формах ухвали, рішення, постанови.
Відповідно до положень розділу VI ЦПК України судове рішення стосовно вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України викладається у формі ухвали.
14 червня 2012р. суддею Дніпровського районного суду м. Києва Антиповою Л.О. було розглянуто подання старшого державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України і постановлено судове рішення про залишення подання без задоволення (с.с.12).
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 6 вересня 2012р. ухвала судді від 14 червня 2012р. була скасована і питання було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що після скасування судового рішення справа була знову передана для розгляду судді Антиповій Л.О., яка вже постановила своє рішення по результатам розгляду подання і відповідно до положень ст. 21 ЦПК України не мала законних підстав приймати повторну участь у розгляді даного подання.
Однак, 8 лютого 2013р. нею було постановлено друге судове рішення по вищезазначеному поданню, чим порушено вимоги процесуального законодавства про недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Крім того, після скасування ухвали судді від 14 червня 2012р. та повторного розгляду подання старшого державного виконавця, судом призначалися судові засідання та викликалися заінтересовані сторони, однак судове засідання 8 лютого 2013р. було проведено у відсутність ОСОБА_2 і в матеріалах справи відсутні дані про те, що він повідомлявся про дане судове засідання та отримав судове повідомлення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням порядку, який встановлений для розгляду справи, судове рішення прийнято неповноважним судом, тому підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2013р. скасувати.
Цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Лазор І.В., заінтересована особа: ОСОБА_5 про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2 повернути до Дніпровського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: