ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
31 жовтня 2006 р. |
№ 3/123-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Самусенко С.С. - головуючого, Панченко Н.П., Кота О.В. |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумського регіонального управління “Слобожанщина” |
|
на рішення |
господарського суду Сумської області від 20 квітня 2006 року |
|
та постанову |
Харківського апеляційного господарського суду від 07 червня 2006 року |
|
у справі |
№ 3/123-06 |
|
господарського суду |
Сумської області |
|
за позовом |
ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумського регіонального управління “Слобожанщина” |
|
до |
СПД - фізичної особи ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення 61 857 грн. 15 коп. |
|
за участю представників від позивача - від відповідача - |
ОСОБА_2. ОСОБА_3 |
В С Т А Н О В И В :
ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумського регіонального управління “Слобожанщина” звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1. про стягнення 61857 грн. 15 коп. заборгованості по кредитному договору від 28.07.2003 та додатковим угодам до нього.
За зміненими позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача 58390 грн. 02 коп. заборгованості по кредитному договору від 28.07.2003 та додатковим угодам до нього, в тому числі: 15995 грн. 61 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом в період з 01 лютого 2005 року по 05 березня 2006 року, 3282 грн. 41 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 05 квітня 2005 року по 04 квітня 2006 року, 3000 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04 квітня 2005 року по 27 квітня 2005 року та 36112 грн. інфляційних збитків за період з 01 листопада 2004 року по 28 лютого 2006 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20 квітня 2006 року по справі № 3/123-06 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 36112 грн. інфляційних, 3 000 грн. пені, 391 грн. 12 коп. держмита та 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 червня 2006 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Сумської області від 20 квітня 2006 року по справі № 3/123-06 в частині стягнення з відповідача 35 746 грн. 42 коп. інфляційних, 3 000 грн. пені, 289 грн. 12 коп. держмита та 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено; в частині стягнення з відповідача 365 грн. 58 коп. інфляційних втрат та відмови у задоволенні позову про стягнення 15 995 грн. 61 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 3 282 грн. 41 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків рішення суду Сумської області залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумського регіонального управління “Слобожанщина” просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20.04.2006 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 у справі №3/123-06 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; стягнути з СПД -фізичної особи ОСОБА_1. на користь ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумського регіонального управління “Слобожанщина” заборгованість по кредитному договору від 28 липня 2003 року НОМЕР_1, додатковій угоді від 10 вересня 2003 року НОМЕР_2 та додатковій угоді від 27 липня 2004 року НОМЕР_3 до кредитного договору від 28 липня 2003 року НОМЕР_1 в сумі 58 390 грн. 02 коп., з яких: 15 995 грн. 61 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 36 112 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 6 282 грн. 41 коп. пені; витрати по держмиту.
Касаційні вимоги мотивовані тим, що рішення попередніх інстанцій були прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права, зокрема, вказуючи на норми ст.ст. 526, 536, 599 ЦК України та п.п. 7.1, 7.5 Кредитного договору.
Вищим господарським судом України ухвалою від 28 вересня 2006 року у справі № 3/123-06 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 30 жовтня 2006 року у справі № 3/123-06 призначено наступну колегію суддів: Самусенко С.С. -головуючий (доповідач), Панченко Н.П., Кот О.В.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 536 ЦК України передбачено зобов`язання боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
За пунктом 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 липня 2003 року між сторонами по справі укладений кредитний договір НОМЕР_1.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що кредит надається з виплатою 23,5 відсотків річних від суми виданого кредиту за період, вказаний в п.1.1.
Відповідно до п.1.1 договору в редакції додаткових угод НОМЕР_2 та НОМЕР_3 до нього позивач надає відповідачу кредит у розмірі 250 000 грн. строком до 27 жовтня 2004 року.
Судами встановлено, що суми заборгованості по кредиту у розмірі 250 000 грн. були повністю погашені відповідачем в період з 10 жовтня 2005 року по 06 березня 2006 року.
Судами також встановлено, що за період з 01 квітня 2005 року по 10 жовтня 2005 року відповідачем на рахунки позивача перераховано 88 683 грн. 92 коп.
Частина цих сум віднесена позивачем на погашення 49 937 грн. 50 коп. відсотків, стягнутих за рішенням суду від 03 березня 2005 року.
Інша частина, тобто залишок у розмірі 38 746 грн. 42 коп., віднесена банком на погашення відсотків, що нараховані позивачем з 01 лютого 2005 року по 05 березня 2006 року.
Судами зроблено висновки щодо безпідставності позовних вимог про стягнення 15 995 грн. 61 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом в період з 01 лютого 2005 року по 05 березня 2006 року та 3 282 грн. 41 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 05 квітня 2005 року по 04 квітня 2006 року, оскільки, як вбачається із п.1.2 договору, кредит надається з виплатою 23,5 відсотків річних від суми виданого кредиту за період, вказаний в п.1.1, до 27 жовтня 2004 року, а розмір відсотків річних за користування кредитом поза межами визначеного сторонами періоду, після 27 жовтня 2004 року, сторонами не обумовлений.
Харківським апеляційним господарським судом звернуто увагу на п.7.2 кредитного договору від 28 липня 2003 року та вказано, що у частині стягнення з відповідача 3000 грн. пені та 35 746 грн. 42 коп. інфляційних втрат має бути відмовлено, оскільки відповідні грошові кошти сплачені відповідачем до звернення позивача з позовом до суду.
Касаційна інстанція не може погодитися з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає неповно дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, щодо встановленого договором та законодавством порядку нарахування заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пені, інфляційних, що є порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.43 ГПК України, і призвело до помилкових судових рішень.
Відповідно до п.7.5 договір діє до повного виконання боржником зобов`язань перед банком.
Пунктом 7.1 договору передбачено щомісячне нарахування відсотків на фактичні залишки по кредиту за фактичний час користування кредитом.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила, що рішення господарського суду Сумської області від 20 квітня 2006 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07 червня 2006 року у справі № 3/123-06 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд згідно ст.1119 ГПК України до господарського суду Донецької області.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, в повному обсязі, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи, дослідити всі наявні у справі докази, зокрема, встановлені в п.п. 7.1, 7.2, 7.5 умови договору, та додатково витребувані докази в їх сукупності і прийняти відповідне рішення з належним мотивуванням.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії Сумське регіональне управління “Слобожанщина” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 20 квітня 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 червня 2006 року у справі № 3/123-06 скасувати.
Справу № 3/123-06 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий С. Самусенко
Судді Н. Панченко
О. Кот