ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р. |
№ 42/389-7/492-6/126 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Самусенко С.С. -головуючого, |
|
Грека Б.М., |
|
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
на рішення |
господарського суду міста Києва від 20 квітня 2006 року |
у справі |
№ 42/389-7/492-6/126 |
господарського суду |
міста Києва |
за позовом |
СПД -фізичної особи ОСОБА_1 |
до |
Житлово-будівельного кооперативу “Київміськбуд-5” |
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача |
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва |
про |
стягнення 9 781 грн. 40 коп. |
за участю представників сторін |
|
від позивача - |
не з'явився |
від відповідача - від третьої особи - |
ОСОБА_2 ОСОБА_3. |
В С Т А Н О В И В:
СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Київміськбуд-5” про стягнення 9781 грн. 40 коп., у тому числі 5537 грн. заподіяної шкоди та 4 244 грн. 40 коп. упущеної вигоди.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, вказуючи, що внаслідок неналежного обслуговування відповідачем внутрішньобудинкових каналізаційних систем сталося залиття орендованого позивачем приміщення, з огляду на що позивачу було спричинено шкоду, пов'язану з відновлюваними роботами, а також призвело до затримки початку підприємницької діяльності і втрати доходу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2006 у справі № 42/389-7/492-6/126 (суддя Ковтун С.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено причетність відповідача до залиття орендованого позивачем приміщення, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між залиттям приміщення та виконанням відповідачем зобов'язань щодо технічного обслуговування каналізаційної системи, вимоги позивача є необґрунтованими відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2006 у справі № 42/389-7/492-6/126 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем ст.1166 Цивільного кодексу України та п.п. 2.1-2.4 Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах та селищах України, акти про затоплення нежитлового приміщення.
Вищим господарським судом України ухвалою від 25.10.2006 у справі №42/389-7/492-6/126 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 13.11.2006 у справі № 42/389-7/492-6/126 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. -головуючий (доповідач), судді Грек Б.М., Плюшко І.А.
Позивач процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2003 між позивачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (третя особа) було укладено договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 строком з 01.08.2003 до 14.02.2005, за умовами якого третя особа надала позивачу в оренду приміщення площею 110 м2 під косметичний салон, що розташоване у будинку АДРЕСА_1
Місцевим господарським судом встановлено, що вказане приміщення повачу передано третьою особою за актом прийняття-передачі нежитлового приміщення 01.08.2003.
Судом встановлено що 23.08.2003 внаслідок пошкодження каналізаційної системи будинку АДРЕСА_1 сталося залиття орендованого позивачем приміщення.
Судом зазначено, що за актом від 10.09.2003 комісії ЖРЕО НОМЕР_2, якою було проведено обстеження за фактом залиття орендованого позивачем приміщення, залиття даного приміщення відбулося внаслідок забиття каналізаційного стоку, що сталося внаслідок неналежного ставлення мешканців квартири НОМЕР_3 до санітарно-технічного обладнання, а також через несвоєчасну чистку каналізаційної системи будинку технічними службами ЖБК.
За ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки встановлено судом відсутність в даному випадку складової цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності -причинно-наслідкового зв'язку між виконанням відповідачем зобов'язань щодо технічного обслуговування каналізаційної системи та залиттям приміщення, а отже і спричиненням шкоди, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди та упущеної вигоди є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено безпосередньої причетності відповідача до її спричинення.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищенаведені встановлені господарським судом першої інстанції обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2006 у справі № 42/389-7/492-6/126 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Б. Грек
І. Плюшко