ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 листопада 2006 р.

№ 10/140

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Грека Б.М.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

ТОВ “Комплект”

на рішення та постанову

господарського суду Запорізької області від 27 січня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року

у справі

№ 10/140

господарського суду

Запорізької області

за позовом

ТОВ “Комплект”

до	ВАТ “Бердянський райагропромпостач”

про	стягнення 491 021 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ “Комплект” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом  до  ВАТ “Бердянський райагропромпостач”  про стягнення 491 021 грн. 40 коп. матеріальної шкоди.

          До прийняття господарським судом Запорізької області рішення у справі №10/140 позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, у якій просив зобов’язати відповідача відновити стан, що існував до порушення, шляхом повернення позивачу вивезеного майна у вигляді металооснастки (металоформи) та готової продукції (збірний залізобетон, блоки стін фундаменту) загальною кількістю 1 353 штуки, вартістю 418 285 грн. 80 коп.  

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 13, 317, 319, 386, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 48 Закону України “Про власність”, зазначаючи, що відповідачем були порушені його права як власника володіти, користуватися та розпоряджатися вищезазначеним майном.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2006 у справі №10/140 (суддя Алейникова Т.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

          Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача є необґрунтованими відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно з дослідженими матеріалами справи та встановленими обставинами, перешкоди з боку відповідача щодо можливості розпоряджатися та користуватися спірним майном відсутні.

                    Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 16.08.2006 у справі № 10/140 (колегія суддів: головуючий –Радченко О.П., судді –Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.) апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2006 –без змін, погодившись з висновками господарського суду Запорізької області.

          

          У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2006 і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.08.2006 у справі № 10/140 та прийняти нове рішення.

          Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що зазначені рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами було проігноровано порушення відповідачем норми ст. 358 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою, а також в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

          

          Вищим господарським судом України ухвалою від 25.10.2006 у справі №10/140 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 13.11.2006 у справі № 10/140 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Грек Б.М., Плюшко І.А.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників у відкритому судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

За ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України “Про власність” Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Судами встановлено, що 20.09.2002 між позивачем та ВАТ “Бердянський завод ЗБВ-4” було укладено договір купівлі-продажу № 2, за яким позивач придбав у власність 29/200 часток комплексу будівель і споруд ВАТ “Бердянський завод ЗБВ-4”, розташованих за адресою: м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86.

Судами встановлено також, що між відповідачем та ВАТ “Бердянський завод ЗБВ-4” також було укладено договір купівлі-продажу від 29.07.2002 № 41, за яким відповідач придбав 3691/6000 часток майна за вищезазначеною адресою.

Майно ВАТ “Бердянський завод ЗБВ-4”, яке знаходиться за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86, було придбано ще 11 фізичними та юридичними особами, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5928642 від 20.12.2004.

          Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення позивачем інвентаризації, а також на момент звернення позивача до господарського суду першої інстанції, спірне майно у вигляді металооснастки (металоформи) та готової продукції (збірний залізобетон, блоки стін фундаменту) знаходилось за адресою: м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86, та жодним документом не підтверджена відсутність спірного майна за вищезазначеною адресою.

          Апеляційним господарським судом встановлено, що жодного підтвердження на рахунок того, що відповідач перешкоджає вільному користуванню та розпорядженню позивачем спірним майном немає.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, яким було залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача безпідставні, оскільки спірне майно знаходиться в межах території Мелітопольського шосе, 86 у м. Бердянську і перешкоди з вільного користування та розпорядження цим майном відсутні.

Згідно встановлених обставин господарським судом апеляційної інстанції, позивачем ні в першій, ні в апеляційній інстанції не доведено право власності на спірне майно та вартість цього майна. Перелічене в актах приймання-передачі основних засобів №№ 124-142 від 01.06.2000 майно не співпадає з переліком спірного майна, та вони не підтверджують його вартість.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

За ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

          Виходячи із вищенаведених досліджених та встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів правомірними та обґрунтованими, підстави для задоволення вимог позивача щодо відновлення стану, що існував до порушення, відсутні з огляду на недоведеність такого порушення, тому оскаржувані рішення та постанова відповідають нормам матеріального і процесуального права, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу ТОВ “Комплект” залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.08.2006 у справі № 10/140 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      С. Самусенко

Судді:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                    І. Плюшко