ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

07 листопада 2006 р.

№ 02/2157

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Cамусенко С.С.(головуючий),

 

Дунаєвської Н.Г.,

 

Плюшка І.А.

 

розглянувши  касаційну скаргу

СПД - фізичної особи  ОСОБА_1.

 

на  постанову  Київського міжобласного

від 29.06.2006 року апеляційного господарського суду

 

у справі господарського суду

№ 02/2157 Черкаської   області

 

за позовом

СПД - фізичної особи  ОСОБА_1.

 

до про

ПП “Вербена -ТП” стягнення 51387,75  грн.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача -Кучеренко С.П.

 

ВСТАНОВИВ:

 

СПД - фізична особа   ОСОБА_2. звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Приватного підприємства “Вербена-ТП” про стягнення 51387,75 грн. пені за несвоєчасне виконання ним грошового зобов'язання  по оплаті вартості виконаних позивачем і прийнятих відповідачем будівельних робіт по житловому будинку, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1  відповідно до укладеної між сторонами угоди НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Черкаської області  від 12.05.2006 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства “Вербена-ТП” на користь СПД - фізичної особи  ОСОБА_1. пеню в сумі 51387,75 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного  господарського суду  від 29.06.2006  у справі №  02/2157  рішення господарського суду Черкаської області  від 12.05.2006 скасовано повністю і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

 

СПД - фізична особа ОСОБА_2. у касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.06.2006 у справі № 02/2157, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2006 залишити в силі, оскільки вважає що постанова від 29.06.2006 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.97 ГПК України, ст.ст. 193, 202, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 551 ЦК України.

Вищим господарським судом України ухвалою від 03.10.2006 у справі №02/2157 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 06.11.2006 у справі № 02/2157 призначено наступну колегію  суддів: Самусенко С.С.-головуючий  (доповідач),  Дунаєвська Н.Г., Плюшко І.А.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у справі №02/2157 03.01.2005 було укладено угоду НОМЕР_1, за якою відповідач, як замовник, доручив а підприємець, як підрядник, прийняв до виконання укладку фасадної плитки, штукатурку, покраску фасаду, будівельні роботи по 2-му пусковому комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити якісно виконані роботи.

Рішенням господарського суду Черкаської області  від 24.01.2006 у справі №02/5312 по спору між цими ж сторонами стягнуто з відповідача на користь ППОСОБА_1. за виконані за договором НОМЕР_1 роботи залишок боргу в сумі 33000 грн., нарахований індекс інфляції  та три проценти річних за прострочення виконання грошового  зобов'язання в період з 12.07.2005.

Рішення господарського суду Черкаської області  від 24.01.2006 у справі № 02/5312  набрало законної сили.

ПП ОСОБА_2 у справі № 02/2157  заявлено позов про стягнення з відповідача пені в сумі 51387,75 грн. за прострочення останнім проведення розрахунку в період з 12.07.2005 по 12.01.2006. 

Позивач посилається на п.4.4 угоди, якою встановлено, що у разі порушення  з вини замовника (відповідача) передбачених цією угодою строків перерахування платежів за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % за кожен  день  прострочення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на положення ч.6 ст.231 ГК України, згідно з якою штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюється у відсотках, розмір яких визначається  обліковою НБУ, за увесь час  користування  чужими коштами, якщо інший розмір  відсотків не передбачено  законом або договором.

Обґрунтовуючи постанову апеляційний господарський суд посилається на те, що стягнення пені не є обґрунтованим, оскільки не  дотримані приписи Закону України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань”, які обмежують розмір пені розміром подвійної  облікової ставки НБУ.

 

Відповідно до п.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Правомірно вказуючи на вищенаведену норму Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, апеляційний господарський суд фактично не врахував її при розгляді даного спору щодо розміру пені та її розрахунку в даному випадку.

З огляду на вказане суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору щодо розміру пені та її розрахунку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст.43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи.

 

Виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції щодо встановлення обставин у справі, передбачених ст.111⁷ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи щодо розміру пені та її розрахунку і в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 43, 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу СПД - фізичної особи  ОСОБА_1. на постанову Київського міжобласного  апеляційного  господарського суду  від 29.06.2006  у справі №  02/2157  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області  від 12.05.2006 та постанову Київського міжобласного  апеляційного  господарського суду  від 29.06.2006  у справі №  02/2157   скасувати.

Справу №02/2157 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

 

Головуючий                                                                      С. Самусенко

 

С у д д я                                                                                Н. Дунаєвська

 

          С у д д я                                                                                  І. Плюшко