ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р. | № 25/713 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ДПІ у Дніпровському районі м. Києва |
на постанову | від 26.06.2006 Київського апеляційного господарського суду |
за заявою | НВФ “Зігфрід” |
про | зміну порядку виконання рішення |
у справі | №25/713 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | НВФ “Зігфрід” |
до | ДПІ у Дніпровському районі м. Києва |
про | відшкодування шкоди |
за участю | 1. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 2. Державного казначейства України |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | Ткач В.В., дов. |
від ВДВС: | у засідання не прибули |
від ДК України: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
На виконання рішення від 14.03.03 господарського суду міста Києва у справі та згідно з ухвалою суду про поновлення строку для пред'явлення до виконання було видано наказ від 19.01.04, який стягувачем подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою державного виконавця №92/2 від 06.05.05 наказ суду повернуто без виконання та роз'яснено стягувачу право на звернення до суду з приводу зміни порядку виконання рішення шляхом зазначення в наказі дійсних рахунків.
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про зміну порядку виконання рішення від 14.03.02 у справі №25/713, яке набрало законної сили 06.05.02.
Ухвалою від 20.04.06 господарський суд м. Києва (суддя Морозов С.М.), яка залишена без змін постановою від 26.06.06 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Коваленка В.М. –головуючого, Вербицької О.В., Дзюбка П.О.) вказану заяву задовольнив шляхом зазначення в наказі дійсного рахунку Державного бюджету України, з якого підлягають стягненню кошти на виконання рішення суду у справі, а також ухвалив зазначити в наказі нові реквізити Позивача.
Ухвалою від 27.09.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, в якій заявлено вимоги про скасування ухвали та постанови у справі та відмову в задоволенні заяви позивача новим рішенням. Касатор доводить, що судові інстанції порушили норми бюджетного законодавства, положень відповідальності податкової служби.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Рішенням від 14.03.02 господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили, задоволено позов НВФ “Зігфрід” до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України 5265 грн. шкоди, завданої неправомірними діями Відповідача, а в решті позову відмовлено.
Посилаючись на відсутність можливості виконати вказане рішення, виконавча служба повернула без виконання відповідний наказ, постановивши звернутись до суду щодо зміни порядку виконання рішення шляхом зазначення в наказі дійсних рахунків.
Позивач вважає, що порядок виконання рішення у справі шляхом визначення в наказі дійсного єдиного розрахункового рахунку станом на день розгляду даної заяви має бути змінений згідно зі ст.ст. 22, 89, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, протягом місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних коштів повинні впорядкувати свої зобов'язання з урахуванням безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.
Оскільки на момент розгляду справи і прийняття рішення у справі, яким задоволено позов про стягнення коштів саме з відповідача, до участі у справі не були залучені органи повноважні за законом здійснювати розпорядженням коштами Державного бюджету України, будь-які зміни виконання рішення щодо таких органів є порушенням вимог ст.ст. 24, 115 ГПК України та безумовною підставою для скасування оскаржуваних ухвали і постанови на підставі п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заявив вимоги у справі щодо стягнення коштів з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва і господарський суд своїм рішенням задовольнив позов, визначивши порядок стягнення: стягнути з Державного бюджету України. При цьому суд визначив конкретний казначейський рахунок, яким передбачено виплати за послуги, надані бюджетними установами. Оскарженою ухвалою, як доводить відповідач, передбачено стягнення з казначейського рахунку, спрямованого на видатки бюджету, якими забезпечується діяльність бюджетної установи, що не передбачено бюджетним законодавством.
Згідно зі ст. 35 Закону України “Про Державний Бюджет на 2006р.” виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Судами першої та апеляційної інстанції не досліджувались визначені у цьому законі обставини щодо бюджетних видатків у спірний період та поповнення бюджету за рахунок додаткових асигнувань до цих видатків у порядку встановленому бюджетним законодавством.
Не встановивши обставин виконання розмірів видатків Державного бюджету України і наявності бюджетної заборгованості по відшкодуванню шкоди державним органом у спірний період, судові інстанції прийняли оскаржувані ухвалу та постанову при неповному встановленні усіх суттєвих обставин у справі, що є порушенням вимог ст.ст. 43, 47, 43, 121 ГПК України.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про скасування ухвали і постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Київської апеляційного господарського суду від 26.06.06 та ухвалу господарського суду м. Києва від 20.04.05 у справі №25/713 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький