Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/341/13- ц

12 лютого 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С.О.,

при секретарі судового засідання Шевченко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2013 позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 22.08.2009 було укладено шлюб. Від даного шлюбу у сторін є малолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини сторін фактично припинилися у липні 2012 року у зв'язку із тим, що у сторін повністю різні погляди на життя і побут, відсутнє взаєморозуміння, повага

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

22.08.2009 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уклали шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів 22.08.2009 зроблено запис за №454 (а.с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.02.2010, видане та зареєстроване відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції, про що в книзі реєстрації народжень 02.02.2010 зроблено відповідний запис за №142 (а. с. 6)

Згідно із ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно із ч. 2 ст. 54 СК України усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї. А відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що між сторонами у справі фактично припинилися шлюбні відносини, оскільки відповідач та позивач не мають можливості спільно вирішувати найважливіші питання сім'ї, позивач та відповідач не виконують зобов'язання щодо спільної побудови сімейних відносин між собою. У сторін відсутні почуття взаємної любові, поваги та взаємодопомоги.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Частиною 1 статті 110 СК України врегульовано, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. А статтею 112 СК України встановлено підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, відповідно до яких суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами та подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та їх спільної дитини.

На підставі ст. ст. 104, 105, 110-112 СК України, ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22.08.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації шлюбів 22.08.2009 зроблено відповідний актовий запис за №454, розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін, ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кізел Пермської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. О. Бабій