ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р. | № 2-24/6516-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Дерепи В.І. |
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В. |
з участю представників: позивача: відповідача: | не з’явився не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “УТФК –ЛТД” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 р. |
у справі | № 2-24/6516-2006 |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “УТФК –ЛТД” |
до | селянського фермерського господарства “Калина” |
про | стягнення 66 950 грн. |
|
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 65 000 грн., перерахованих за усним договором від 20.02.2004 р. на поставку сільськогосподарської продукції та 1950 грн. неустойки, посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання не виконав –продукцію не поставив і гроші не повернув.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача: 65 000 грн. основного боргу, 14 125,04 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 3 575 грн. –3% річних з простроченої суми.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2006 р. (суддя Колосова Г.Г.) позов задоволено частково.
Стягнуто з фермерського господарства “Калина”на користь ТОВ “УТФК - ЛТД” 65 000 грн. заборгованості, 2 237,25 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 614,38 грн. 3% річних та судові витрати.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 р. (головуючий –Прокопанич Г.К., судді –Плут В.М., Гонтар В.І.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2006 р. змінено та викладено його резолютивну частину в такій редакції: “У позові товариства з обмеженою відповідальністю “УТФК –ЛТД” до селянського фермерського господарства “Калина” про стягнення 66 950 грн. відмовити”.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 р., залишивши в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2006 р.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач платіжними дорученнями № 16 та №17 від 27.02.2004 р. перерахував відповідачу 30 000 грн. та 35 000 грн.
Призначення платежів, зазначені у платіжних дорученнях, як закупівля сільськогосподарської продукції згідно рахунку без номера від 27.02.2004 р.
У податковій накладній, виданій відповідачем позивачу 27.02.2006 р. вказана сума також визначена як передоплата на закупку сільськогосподарської продукції.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що між сторонами була укладена угода саме про закупівлю сільськогосподарської продукції без визначення строку її виконання відповідачем та відхилив доводи відповідача про укладення договору про сумісну діяльність, оскільки ним не було надано передбачених ст.218 ЦК України доказів щодо укладення такої угоди.
Натомість, позивачем були надані письмові докази щодо укладення угоди про закупівлю у відповідача сільськогосподарської продукції.
29.08.2005 р. позивач направив відповідачу претензію №18 про повернення перерахованих грошових коштів у зв’язку з невиконанням договору.
Зазначена претензія правильно оцінена господарським судом як вимога кредитора відповідно до ст.530 ЦК України щодо виконання боржником обов’язку, а оскільки, останній у семиденний строк його не виконав, то суд прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача перерахованих коштів з урахуванням згідно з вимогами ст.625 ЦК України індексу інфляції з вересня 2005 р. та 3% річних з 08.09.2005 р. (з моменту настання строку виконання зобов’язання відповідачем).
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідач в семиденний строк з дня одержання претензії не виконав зобов’язання в натурі, а тому висновок апеляційного господарського суду про передчасне стягнення з відповідача грошових коштів за умови недоведення ним неможливості виконання відповідачем зобов’язання в натурі, не відповідає встановленим обставинам справи та зазначеним вище нормам закону.
Крім того, постанова не відповідає вимогам ст. 105 ГПК України, оскільки, фактично скасувавши рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови зазначив про її зміну.
Враховуючи викладене, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 р. не можна визнати законною і обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду, яке постановлене відповідно до фактичних обставин справи та вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “УТФК-ЛТД” задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 р. у справі за № 2-24/6516-2006 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2006 р.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко