ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 р. | № 3/86-22/114 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. —головуючого, Дунаєвської Н.Г., Плюшка І.А. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” |
на рішення | господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року |
та постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року |
у справі | № 3/86-22/114 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” |
до | Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” |
третя особа, яка не заявляє вимог на стороні відповідача | ТОВ “Імпекс-Енерго” |
про | визнання недійсним договору |
за участю представників від позивача - від відповідача – від третьої особи - | Карпін М.Й. Сусленко В.О. не з’явився |
В С Т А Н О В И В :
ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” про визнання недійсним договору.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року у справі №3/86-22/114 задоволено позов ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” до Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” про визнання недійсним договору № 12-8Т від 17 листопада 1999 року про відповідальне зберігання майна.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року у справі №3/86-22/114, а апеляційну скаргу державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” без задоволення.
У касаційній скарзі Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська Атомна Електростанція” просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі №3/86-22/114 та відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”, посилаючись, зокрема, на ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-5, 35, 111-20, 112, 113, 114, 115 ГПК України.
Вищим господарським судом України ухвалою від 28 вересня 2006 року у справі №3/86-22/114 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 06 листопада 2006 року у справі №3/86-22/114 призначено наступну колегію суддів: Самусенко С.С. - головуючий (доповідач), Дунаєвська Н.Г, Плюшко І.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій у даній справі №3/86-22/114 встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 28 березня 2002 року у справі №4/858-13/114 стягнуто з ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” на користь Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” 1495260 грн. вартості 1000 тон мазуту, переданого та неповернутого по договору про відповідальне зберігання майна № 12-8Т від 17 листопада 1999 року.
25.03.2003 ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” звернулося до Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” із позовом про визнання договору про відповідальне зберігання майна № 12-8Т від 17 листопада 1999 року недійсним.
За договором № 12-8Т від 17 листопада 1999 року ОП “Чорнобильська АЕС” НАЕК “Енергоатом” як замовником, правонаступником якого є Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська Атомна Електростанція”, зобов`язалося передати, а АТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” як виконавець - прийняти на зберігання по акту прийому-передачі мазут М-100 в кількості 1000 тон загальною вартістю 1 495 260 грн.
Позивач обгрунтовував позовні вимоги тим, що підпис та печатка на даному договорі від імені АТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” підроблено, посилаючись на висновки науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області, проведеними по кримінальній справі № 155-0104, порушеній Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою Львівської області.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про визнання недійсним договору № 12-8Т від 17 листопада 1999 року про відповідальне зберігання майна на підставі ст.48 ЦК УРСР внаслідок порушення при його укладенні вимог ст.29 ЦК УРСР.
При цьому судами вказано, що призначити почеркознавчу експертизу по даній справі до закінчення розслідування кримінальної справи неможливо, оскільки на ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” оригінал договору відсутній, а у ОП “Чорнобильська АЕС” НАЕК “Енергоатом” оригінал вилучено Управлінням МВС України у Львівській області і знаходиться в кримінальній справі як речовий доказ.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів такими, що не відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, ст.43 ГПК України, оскільки їх висновки не грунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами не досліджено належним чином обставини щодо вчинення та наступного виконання оспорюваного договору з відповідними правовими висновками.
Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України тільки вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Згідно статті 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
При вирішенні даного господарського спору судами попередніх інстанцій судову експертизу не було призначено.
Згідно статей 33, 36, 37 та 38 ГПК України господарський суд, призначаючи судову експертизу, вправі цією ж ухвалою витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів чи їх посадових осіб (пункт 4 статті 65 ГПК) зразки почерків, підписів, відбитків печаток, друкованих документів тощо і надати їх експерту для дослідження (див. п.8 роз`яснення ВГСУ “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” N 02-5/424 від 11.11.98 із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила, що рішення господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі №3/86-22/114 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд згідно ст.1119 ГПК України до господарського суду Львівської області.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід всебічно, повно і об’єктивно з’ясувати обставини у даній справі, перевірити обставини щодо вчинення та наступного виконання договору, дослідити наявні та додатково витребувані докази щодо вчинення та виконання договору, з`ясувати питання призначення відповідної судової експертизи в рамках даного господарського спору і в залежності від встановленого та у відповідності до закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська Атомна Електростанція” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 10 березня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2006 року у справі №3/86-22/114 скасувати.
Справу №3/86-22/114 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий С. Самусенко
Судді Н. Дунаєвська
І. Плюшко