ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 р. | № 1/48/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Козир Т.П., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Північно-Західного закритого акціонерного товариства “Вторкольормет” |
на рішення та постанову | господарського суду Запорізької області від 29.06.2006 Запорізького апеляційного господарського суду від 01.09.2006 |
у справі господарського суду | № 1/48/06 Запорізької області |
за позовом | Північно-Західного закритого акціонерного товариства “Вторкольормет” |
до | ТОВ “Науково-виробниче об`єднання “Гарт” |
про | стягнення 101 800 грн. |
за участю представників сторін: від позивача – Прощенко О.С., від відповідача – не з`явився | Лучицький С.І., |
ВСТАНОВИВ:
Північно-Західним закритим акціонерним товариством «Вторкольормет»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Гарт” про стягнення відповідно до уточнених позовних вимог 75000 грн. основного боргу, 2418 грн. пені та 372 грн. 3-х % річних за договором №6-10/05 від 12.10.2005.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 26.06.2006 у справі №1/48/06 (суддя Немченко О.І.) в позові відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано до суду додаткову угоду про кількість металобрухту, його вартість на день поставки, вид, підвид металобрухту, строк поставки та умови поставки металобрухту, укладену у письмовій формі з відповідачем відповідно до п.4.3 договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.09.2006 у справі №1/48/06 (колегія суддів: Мірошниченко М.В. –головуючий, Хуторний В.М., Юхименко О.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 залишене без змін.
Північно-Західне закрите акціонерне товариство «Вторкольормет»подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій посилається на ст.ст. 32, 43 ГПК України, ст.ст. 202, 203, 530, 629 ЦК України, ст.179 ГК України, вказує, що між позивачем та відповідачем був укладений тільки один договір на поставку металобрухту, відповідно до п.п. 1.2, 3.2, 3.4, 4.1 договору моментом укладання Додаткової угоди (в якій зазначається вид, підвид металобрухту) до договору є дата поставки металобрухту, тобто дата виписки актів Ф. 69, 19. Листом №47 від 17.03.2006 відповідач звернувся до позивача з гарантією поставки металобрухту і проханням оплатити металобрухт в обладнані у кількості 153,845 тн на суму 100000 грн. Також відповідачем в адресу позивача направлено рахунок-фактуру №Г-00000015 від 16.03.2006. Тобто сторонами в повній мірі були узгоджені найменування товару та його вид, його кількість (153,845 тн), а також загальна вартість (100000 грн.). Проводячи оплату на підставі вищезазначених листа та рахунку-фактури, позивач погодився з найменуванням товару, загальною вартістю та кількістю товару, запропонованими відповідачем. Відповідно до п.4.3 договору якщо за якимись причинами металобрухт не був поставлений (недопоставлений), постачальник зобов`язаний, протягом 7 календарних днів з моменту вимоги, повернути грошові кошти або частину коштів, що були перераховані покупцем у виді передоплати. Відповідач, повернувши 18.04.2006 частину грошових коштів в сумі 25000 грн. на поточний рахунок позивача, підтвердив своє не бажання проводити поставку металобрухту позивачу в обумовленому гарантійним листом та рахунком-фактурою обсязі. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, не містить конкретної вказівки, що в графі “Призначення платежу” повинно бути посилання на договір або додаткову угоду. Позивачем в графі “Призначення платежу” було зазначено номер та дата рахунку, виставленого відповідачем.
Вищим господарським судом України ухвалою від 25.10.2006 у справі №1/48/06 порушено касаційне провадження.
Відповідач процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями по справі №1/48/06 встановлено, що 12.10.2005 між Північно-Західним закритим акціонерним товариством «Вторкольормет»як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Гарт” як постачальником був укладений договір поставки № 6-10/05, згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати металобрухт чорних та кольорових металів.
Вартість кожного виду, підвиду, а також загальна вартість металобрухту визначається сторонами на день поставки металобрухту і зазначається в додаткових угодах до цього договору (п.4.1 договору).
17.03.2006 на підставі рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006 позивач платіжним дорученням № 1563 від 17.03.2006 перерахував відповідачу попередню оплату за металобрухт в сумі 100000 грн.
Відповідачем металобрухт поставлений позивачу не був, у зв`язку з чим останній звернувся до постачальника з вимогою про повернення грошових коштів (від 04.04.2006 за № 2/06-158).
Відповідач перерахував позивачу суму 25000 грн. в якості повернення передплати за металобрухт згідно рахунку-фактури № Г-00000015 від 16.03.2006, що підтверджується меморіальним ордером № 193 від 18.04.2006.
Попередніми судовими інстанціями зроблено висновок, що відсутній факт укладення сторонами Додаткової угоди до договору із зазначенням кількості металобрухту, його вартості на день поставки, виду, підвиду, строку поставки та умов поставки металобрухту відповідно до п.4.3 договору, перерахування позивачем грошових коштів в сумі 100000 грн. платіжним дорученням №1563 від 17.03.2006 не можна вважати як передплату, передбачену договором № 6-10/05 від 12.10.2005, тому що цільове призначення платежу не містить посилання на договір або додаткову угоду до нього.
Вищий господарський суд України вважає вказані висновки попередніх судових інстанцій, такими, що не грунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, що не відповідає статті 43 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином умови договору поставки № 6-10/05 від 12.10.2005, зокрема, п.п. 1.2, 3.2, 3.4, 4.1, 4.3, не перевірено обставини щодо їх виконання та не дано вказаному належну правову оцінку.
Згідно статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і прийняті судові рішення у зв’язку з цим недостатньо обґрунтовані.
Отже, прийняті господарським судом першої інстанції рішення, а також постанова апеляційного суду не ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказані рішення та постанова не відповідають положенням ст.43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 N11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції скасовує рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду і передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним чином договір поставки та обставини щодо його виконання, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності та прийняти відповідне рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Північно-Західного закритого акціонерного товариства «Вторкольормет» задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.09.2006 по справі №1/48/06 скасувати.
Справу №1/48/06 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Т. Козир
І. Плюшко