Апеляційний суд міста Києва

МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а

Справа № 22-4886 Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов С.М.

Доповідач Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Орленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розстрочення на 6 місяців виплату боргу згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.11.2011р. шляхом внесення на рахунок виконавчої служби щомісячно по 19 950 грн., посилаючись на те, що виконавча служба для стягнення боргу в сумі 119 700,00 грн. на користь ОСОБА_1 буде звертати стягнення на її квартиру, яка є єдиним житлом для неї, що призведе до порушення її житлових прав.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року заяву ОСОБА_2, задоволено.Розстрочено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.11.2011р. про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 119 700 грн. боргу шляхом внесення на рахунок ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва по 19 950 грн. щомісячно, протягом 6 (шести) місяців.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заінтересована особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що стаття 62 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку. Вважає, що відповідачка ОСОБА_2 мала час з 01.11.2011 р. погасити борг. Разом з тим, суд першої інстанції надав можливість ОСОБА_2 шляхом розстрочки щомісячно протягом 6 місяців погасити свій борг у розмірі 119 700 гривень, але не вказав механізм штрафних санкцій відносно боржника, якщо вона недобросовісно буде погашати свій борг, а тому це суттєво порушує його інтереси.

У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Заявник та представник заявника ОСОБА_3 заперечували, просила ухвалу суду залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що викладені обставини в заяві є винятковими, а тому вважав за можливим розстрочити виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 119 700,00 грн. боргу шляхом внесення боржником на рахунок ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві по 19 950,00 грн. щомісячно протягом шести місяців.

З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.

Відповідно до статті 217 ЦПК України визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві від 13 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-4655/2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі боргу 119 700,00 грн., а також накладено арешт на належну заявнику квартиру АДРЕСА_1 для забезпечення виконання рішення суду.

Згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2013 року (а.с.35) за заявою ОСОБА_1 зобов'язано ВДВС Дарницького РУЮ у м.. Києва підготовити та передати пакет документів для реалізації арештованого майна квартиру АДРЕСА_1, яка належить боржниці ОСОБА_2

Статтею 373 ЦПК України передбачена можливість відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майнав натурі, стихійне лихо тощо) і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання розстрочки виконання рішення, суд з'ясовує обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення одночасно в повному обсязі та у виняткових випадках може розстрочити виконання рішення частинами і в строки, встановлені наперед.

Судом першої інстанції встановлено, що нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, на яке накладено арешт для забезпечення виконання рішення суду та зобов'язано ВДВС Дарницького РУЮ у м.. Києва підготовити та передати пакет документів для реалізації арештованого майна є єдиним житлом боржника ОСОБА_2, про що відомо стягувачу. У зв'язку з чим заявник просила суд розстрочити виплату суми боргу частинами на певний строк, оскільки не має можливості погасити борг одним платежем.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_2 надала фіскальні чеки від 07 березня 2013 року, 08 квітня 2013 року, якими підтверджується здійснення нею після постановлення ухвали оплати щодо погашення боргу на користь стягувача ОСОБА_1 у розмірі 40 416,00 грн. та враховується колегією суддів, як реальне виконання зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву є винятковими, а тому правомірно розстрочив виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу слід відхили.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: