Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2013 Справа № 20/92

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сажневої М.В.,

суддів Зекунова Е.В., Огороднік Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

простягнення заборгованості

за участю представників:

від позивачаТихонова Т.М., Топоркова О.В. - представники за довіреностями

від відповідачаУдовенко К.В. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 18.04.2013, оскільки 09.04.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" суми заборгованості за передачу електричної енергії мережами по договору № 25/76 від 17.02.2006, яка не увійшла до реструктуризованої заборгованості згідно з угоди № 101 від 27.07.2007 у розмірі 23 602 767,52 грн., інфляційних втрат в розмірі 15 144 125,71 грн., 3% річних у розмірі 2 104 849,54грн. за прострочення оплати боргу за договором № 25/76 від 17.02.2006; сум заборгованості за передачу електричної енергії мережами по договору №341 від 01.01.2004, яка не увійшла до реструктуризованої заборгованості згідно угоди №101 від 27.07.2007 у розмірі 33 545 276,83 грн., інфляційних втрат у розмірі 22 104 251,47 грн., 3% річних у розмірі 3 039 907,67 грн. за прострочення оплати за договором № 341 від 01.01.2004.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2012 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача:

- заборгованість за передачу електричної енергії мережами позивача по договору №25/76 від 17.02.2006 у розмірі 23 602 767,52 грн.;

- заборгованість за передачу електричної енергії мережами позивача по договору №341 від 01.01.2004 у розмірі 39 830 994,70 грн.;

- 3% річних у розмірі 2 104 849,54грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 144 125,71 грн. за прострочення оплати боргу за договором № 25/76 від 17.02.2006;

- 3% річних у розмірі 3 584 789,53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 25 611 329,42 грн. за прострочення оплати за договором № 341 від 01.01.2004.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами № 341 від 01.01.2004 та № 25-76 від 17.02.2006 на передачу електричної енергії щодо повної та своєчасної оплати послуг з передачі електричної енергії за період з січня 2004 року по січень 2006 року (за договором № 341 від 01.01.2004) та за період з лютого 2006 року по травень 2007 року (за договором №25-76 від 17.02.2006).

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом сплив строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за передачу електричної енергії за період травень 2004 року - лютий 2007 року, а отже і сплив строк позовної давності для звернення з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму такої заборгованості.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

01.01.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (ДВАТ), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Державним підприємством "Укренерговугілля" (ДПУ), правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі" укладено договір № 341 на передачу електроенергії (далі - Договір № 341).

Предметом вказаного договору є надання ДВАТ послуг з передачі електричної енергії мережами ДВАТ для споживачів ДПУ (підприємствам вугільної промисловості, розташованим у Донецькій області) згідно постанови НКРЕ від 26.12.2003 № 1452.

Відповідно до п. 8.1 Договору № 341, даний договір набирає чинності з 01.01.2004 і діє до 31.12.2004. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за два місяці до закінчення дії договору жодною зі сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії (п. 8.6).

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення договору № 341, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії договору неодноразово було пролонговано на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період договір №341 був чинним.

Пунктом 4.1 Договору № 341 передбачено, що ДПУ оплачує послуги з передачі електроенергії щомісячно у розмірі 2 530 166,66 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн. відповідно до постанови НКРЕ № 1452 від 26.12.2003 року.

Оплата послуг з передачі електроенергії здійснюється ДПУ на підставі рахунку-фактури, що виставляється ДВАТ до 5 числа наступного за розрахунковим місяця, плата ДПУ - протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури. До рахунку-фактури додаються: акт виконаних робіт та податкова накладна. Акт виконаних робіт повинен бути оформлений належним чином між ДВАТ та Донецькою філією ДПУ (п. 4.2 Договору).

Відповідно до актів приймання-здачі виконаних послуг за Договором № 341, які було складено між замовником (ДП "Укренерговугілля") та виконавцем (ВАТ "Донецькобленерго"), виконавець надав послуги з передачі електроенергії через свої мережі:

- у травні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 05 від 07.07.2004);

- у червні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 06 від 30.06.2004);

- у липні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 7 від 01.08.2004);

- у вересні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 09 від 06.10.2004);

- у жовтні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 10 від 31.10.2004);

- у листопаді 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 11 від 06.12.2004);

- у грудні 2004 року на суму 3 111 789,56 грн. (акт № 12 від 06.01.2005);

- у січні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 01 від 09.03.2005);

- у березні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 03 від 08.04.2005);

- у квітні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 04 від 05.05.2005);

- у травні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 05 від 02.06.2005);

- у червні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 06 від 04.07.2005);

- у липні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 07 від 08.08.2005);

- у вересні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 9 від 10.10.2005);

- у жовтні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 10 від 08.11.2005);

- у листопаді 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 11 від 07.12.2005);

- у грудні 2005 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 12 від 31.12.2005);

- у січні 2006 року на суму 3 036 200,00 грн. (акт № 01-06 від 31.01.2006).

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками без заперечень.

17.02.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (ліцензіат 1), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Державним підприємством "Укренерговугілля" (ліцензіат 2), правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі" укладено договір № 25-76 на передачу електроенергії (далі - Договір № 25-76).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 25-76 ліцензіат 1 зобов'язується здійснювати передачу власними місцевими (локальними) електричними мережами електроенергії, яка належить ліцензіату 2, а ліцензіат 2 зобов'язується оплачувати вартість передачі відповідно до умов даного договору.

Ліцензіат 2 зобов'язується здійснювати передачу власними місцевими (локальними) електричними мережами електроенергії, яка належить ліцензіату 1, а ліцензіат 1 зобов'язується оплачувати вартість передачі відповідно до умов даного договору (п.1.2 Договору № 25-76).

Ліцензіати зобов'язуються також здійснювати відповідно до умов даного договору фіксацію обсягів перетоків електричної енергії на межах балансової належності електричних мереж ліцензіатів відповідно до узгоджених ліцензіатами схем обліку обсягів перетоків електричної енергії (п.1.3 Договору № 25-76).

Пунктом 4.1 Договору № 25-76 передбачено, що ліцензіати здійснюють розрахунки за передачу кожним з ліцензіатів власними місцевими (локальними) електричними мережами електроенергії, яка належить іншому ліцензіату, відповідно до вимог постанов НКРЕ України.

Розрахунковим періодом за даним договором є календарний місяць, протягом якого здійснювалась передача електроенергії (п. 4.2 Договору № 25-76).

Розмір річної плати за передачу місцевими (локальними) електричними мережами ліцензіата 1 електроенергії, яка належить ліцензіату 2, визначений постановою НКРЕ України №64 від 26.01.2006 року, і становить 29 761 200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 4 960 200,00 грн. (п. 4.3 Договору №25-76).

Відповідно до п. 4.4 договору №25-76 оплата ліцензіатом 2 за передачу електроенергії електричними мережами ліцензіата 1 здійснюється щомісячно шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 2 480 100,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ у розмірі 413 350,00 грн., з поточного рахунка ліцензіата 2 на поточний рахунок ліцензіата 1 до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Ліцензіат 1 зобов'язаний надати ліцензіату 2 рахунок на оплату не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, при цьому ненадання ліцензіатом 1 рахунку не є підставою для невиконання ліцензіатом 2 обов'язку по оплаті за передачу електроенергії електричними мережами ліцензіата 1.

Надання послуг з передачі електроенергії електричними мережами кожного з ліцензіатов підтверджується актами прийомки наданих послуг, які щомісячно підписуються відповідно до умов даного договору. Акт прийомки наданих послуг, який підтверджує передачу електроенергії електричними мережами ліцензіата 1, має бути підписаний ліцензіатом 2 до 4 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку, якщо ліцензіат 2 до 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, не підпише наданий йому ліцензіатом 1 акт прийомки наданих послуг, зобов'язання ліцензіата 1 в даному розрахунковому місяці з передачі електроенергії, яка належить ліцензіату 2, вважаються виконаними ліцензіатом 1 та прийнятими ліцензіатом 2, а підписаний ліцензіатом 1 акт прийомки наданих послуг є доказом надання послуг з передачі ліцензіатом 1 (п.п. 4.7, 4.8 Договору № 25-76).

Відповідно до актів приймання-здачі виконаних послуг за договором №25-76, які було складено між замовником (ДП "Укренерговугілля") та виконавцем (ВАТ "Донецькобленерго"), виконавець надав послуги з передачі електроенергії через свої мережі:

- у лютому 2006 року на суму 2 480 100,00 грн. (акт № 02-06 від 07.03.2006);

- у березні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 3 від 31.03.2006);

- у квітні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 4 від 30.04.2006);

- у травні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 5 від 31.05.2006);

- у червні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 6 від 30.06.2006);

- у липні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 07 від 31.07.2006);

- у серпні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 08 від 31.08.2006);

- у вересні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 09 від 30.09.2006);

- у жовтні 2006 року на суму 2 480 100,00 грн. (акт № 10 від 31.10.2006);

- у листопаді 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 11 від 30.11.2006);

- у грудні 2006 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 12 від 31.12.2006);

- у січні 2007 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 1 від 31.01.2007);

- у лютому 2007 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 2 від 28.02.2007);

- у березні 2007 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 3 від 31.03.2007);

- у квітні 2007 року на суму 2 480 100,00грн. (акт № 4);

- у травні 2007 року на суму 2 480 100,00грн. (акт від 31.05.2007);

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема, за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно оплати послуг з передачі електричної енергії за Договором № 341 та Договором № 25-76 за спірний період в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2012 у справі № 20/92 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Волошиній Т.В.

Висновком судово-економічної експертизи № 163/24 у господарській справі № 20/92, складеним 18.10.2012 експертом Волошиною Т.В. встановлено наступне:

- сума заборгованості ДП "Регіональні електричні мережі" перед ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" за передачу електроенергії станом на 22.03.2010 за договором №341 від 01.01.2004 становить 15 003 340,55 грн. (в тому числі за періодами: травень 2004 року - 0,00 грн., червень 2004 року - 0,00 грн., липень 2004 року - 0,00 грн., вересень 2004 року - 0,00 грн., жовтень 2004 року - 0,00 грн., листопад 2004 року - 0,00 грн., грудень 2004 року - 0,00 грн., січень 2005 року - 0,00 грн., березень 2005 року - 0,00 грн., квітень 2005 року - 0,00 грн., травень 2005 року - 0,00 грн., червень 2005 року - 0,00 грн., липень 2005 року - 0,00 грн., вересень 2005 року - 2 858 540,55 грн., жовтень 2005 року - 3 036 200,00 грн., листопад 2005 року - 3 036 200,00 грн., грудень 2005 року- 3 036 200,00 грн., січень 2006 року - 3 036 200,00 грн.);

- сума заборгованості ДП "Регіональні електричні мережі" перед ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" за передачу електроенергії станом на 22.03.2010 за договором № 25-76 від 17.02.2006 становить 17 312 396,80 грн. (в тому числі за періодами: лютий 2006 року - 615 896,80 грн., березень 2006 року - 1 113 100,00 грн., квітень 2006 року - 1 113 100,00 грн., травень 2006 року - 1 113 100,00 грн., червень 2006 року - 1 113 100,00 грн., липень 2006 року - 1 113 100,00 грн., серпень 2006 року - 1 113 100,00 грн., вересень 2006 року - 1 113 100,00 грн., жовтень 2006 року - 1 113 100,00 грн., листопад 2006 року - 1 113 100,00 грн., грудень 2006 року - 1 113 100,00 грн., січень 2007 року - 1 113 100,00 грн., лютий 2007 року - 1 113 100,00 грн., березень 2007 року - 1 113 100,00 грн., квітень 2007 року - 1 113 100,00 грн., травень 2007 року - 1 113 100,00 грн.);

- інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 341 від 01.01.2004, нараховані за період з березня 2007 року по лютий 2010 року становлять 10 392 674,08 грн.;

- інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 25-76 від 17.02.2006, нараховані за період з березня 2007 року по лютий 2010 року становлять 11 057 293,44 грн.;

- 3% річних за період з 22.03.2007 по 22.03.2010, нараховані на суму заборгованості за договором № 341 від 01.01.2004, становлять 1 484 444,72 грн.;

- 3% річних за період з 22.03.2007 по 22.03.2010, нараховані на суму заборгованості за договором №25-76 від 17.02.2006, становлять 1 544 351,73 грн.

З висновку вбачається, що експертиза проводилась на підставі первинних документів бухгалтерського обліку та даних бухгалтерського обліку позивача і відповідача (документи, на підставі яких здійснювалось експертне дослідження, витребувані у судового експерта та містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши висновок судово-економічної експертизи № 163/24 від 18.10.2012, суд вважає його узгодженим між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, узгодженим з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи та визнає його повним і обґрунтованим в частині питань про визначення суми заборгованості відповідача за передачу електроенергії мережами позивача, а також визначення, на яку суму збільшився борг відповідача внаслідок нарахування інфляційних втрат та 3% річних, тому суд приймає такий висновок у якості доказу по справі.

Враховуючи викладене, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі сплати послуг з передачі електричної енергії мережами позивача за Договорами № 341 та № 25-76 підтверджується матеріалами справи та заборгованість відповідача за Договором №341 становить 15 003 340,55 грн. за період з вересня 2005 року по січень 2006 року, а за Договором № 25-76 становить 17 312 396,80 грн. за період з лютого 2006 року по травень 2007 року, всього на суму 32 315 737,35 грн. А тому позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими.

Вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 341 у розмірі 24 827 654,15 грн. (39 830 994,70 грн. заявлена сума заборгованості за договором № 341 мінус 15 003 340,55 грн.) та заборгованості за Договором № 25-76 у розмірі 6 290 370,72 грн. (23 602 767,52 грн. заявлена сума заборгованості за договором № 25-76 мінус 17 312 396,80 грн.) задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю позивачем наявності вказаних сум заборгованості.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях заявлено клопотання про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення заборгованості за період з травня 2004 року по лютий 2007 року по спірним Договорам.

Позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за передачу електроенергії та нарахованих на неї 3% річних та інфляційних втрат за період травень 2004 року - лютий 2007 року, оскільки відповідач вчиняв дії щодо визнання заборгованості перед позивачем, зокрема, шляхом підписання актів звірки розрахунків за договорами № 341 та № 25-76.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, перебіг позовної давності переривається у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

До дій, які свідчать про визнання боргу відносяться будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора (п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211).

В матеріалах справи міститься супровідний лист ДП "Укренерговугілля" № 1235 від 18.05.2007 та доданий до нього акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2006 по 30.04.2007. Оригінали вказаного листа та акта звірки оглянуто судом в судовому засіданні 09.04.2013.

Зазначений акт звірки містить в собі суми заборгованості відповідача за Договором № 341 та за Договором № 25-76 станом на 30.04.2007.

У вказаному акті звірки відповідачем відображена заборгованість за Договором №341 та за Договором № 25-76 як станом на 01.10.2006, так і станом на 30.04.2007.

У даному акті звірки міститься інформація про сальдо станом на 01.06.2006 за Договором №341 та за Договором № 25-76, до суми якого входить заборгованість за попередні періоди.

Позивачем надані письмові пояснення від 15.04.2013 щодо включення до початкового сальдо станом на 01.10.2006 в акті звірки сум заборгованості за період з травня 2004 року по квітень 2007 року

Супровідний лист № 1235 від 18.05.2007 підписаний генеральним директором ДП "Укренерговугілля" - В.Г. Котляренко, а доданий до нього акт звірки за період з 01.10.2006 по 30.04.2007 підписаний керівником та головним бухгалтером ДП "Укренерговугілля".

Ухвалою суду від 25.03.2013 зобов'язно працівника Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" Котляренка Володимира Георгійовича надати суду письмові пояснення стосовно формування, складання та підписання акта звірки розрахунків між ВАТ "Донецькобленерго" та ДП "Укренерговугілля" за період 01.10.2006 по 30.04.2007, що направлявся Державним підприємством "Укренерговугілля" супровідним листом № 1235 від 18.05.2007 за підписом генерального директора В.Г. Котляренко.

В судовому засіданні 09.04.2013 представником відповідача подано письмові пояснення, до яких додано пояснення В.Г. Котляренка.

У своїх поясненнях В.Г. Котляренко підтвердив підписання ним акта звірки за період 01.10.2006 по 30.04.2007. Також у вказаних поясненнях В.Г. Котляренко зазначив, що даний акт був підписаний лише з ціллю звірки бухгалтерського обліку операцій і містить інформацію про обороти за період лише по синтетичному рахунку № 36 та субрахунку №361.

Тобто, генеральний директор, який підписав спірний акт звірки за період 01.10.2006 по 30.04.2007, є уповноваженою особою відповідача на підставі статутних документів, у тому числі на здійснення дій, направлених на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання.

Підписавши акт звірки за період 01.10.2006 по 30.04.2007 від імені відповідача, зазначена вище особа здійснила дії, направлені не тільки на перевірку стану бухгалтерського обліку на своєму підприємстві, але, в силу своїх повноважень, прав та обов'язків, як керівника - вчинила дії, направлені на визнання спірної заборгованості за Договором № 341 та за Договором № 25-76, у тому числі за період травень 2004 року - січень 2006 року (Договір № 341) та лютий 2006 року - травень 2007 року (Договір № 25-76).

Відповідачем зазначені вище обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Щодо посилання відповідача на те, що в акті звірки за період з 01.10.2006 по 30.04.2007 не вказана дата його підписання, суд відзначає наступне.

Вказаний акт звірки надсилався супровідним листом № 1235 від 18.05.2007 підписаним генеральним директором відповідача, тому суд приходить до висновку, що акт звірки також був підписаний відповідачем 18.05.2007.

Вчинені дії з боку відповідача свідчать про надання акту звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості і який може служити підставою для перебігу строку позовної давності заново в порядку ст. 264 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перебіг строку позовної давності по вищевказаній заборгованості почався заново з 18.05.2007.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Донецької області 22.03.2010.

За таких обставин, строк позовної давності для спірних взаємовідносин не є пропущеним, а вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3% річних та інфляційних є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваних ним грошовими коштами, належними до сплати.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати послуг з передачі електричної енергії за Договором № 341 та Договором № 25-76 на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, визнається судом невірним, з огляду на те, що, як встановлено вище судом, позивачем невірно визначено суму основної заборгованості, на яку нараховуються відповідні суми.

А тому, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у наступних розмірах, що підтверджені висновком експерта, а саме: інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 341 нараховані за період з березня 2007 року по лютий 2010 року в сумі 10 392 674,08 грн.; 3% річних, нараховані за період з 22.03.2007 по 22.03.2010 на суму заборгованості за договором № 341 у сумі 1 484 444,72 грн.; інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 25-76 нараховані за період з березня 2007 року по лютий 2010 року у розмірі 11 057 293,44 грн. та 3% річних нараховані за період з 22.03.2007 по 22.03.2010 на суму заборгованості за договором №25-76 від 17.02.2006 у сумі 1 544 351,73 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають, у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Щодо посилання відповідача на те, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені після спливу строку позовної давності по основному зобов'язанню суд відзначає наступне.

В даному випадку позивачем не було пропущено строк позовної давності за основною вимогою, оскільки вище судом встановлено, що мало місце переривання перебігу строку позовної давності за спірною основною заборгованістю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати та витрати на проведення судової експертизи згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат судом враховано, що оплата вартості судово-економічної експертизи була здійснена позивачем у розмірі 50 000,00 грн. та відповідачем у розмірі 60 000,00 грн., а також, що позивачем при поданні позову було сплачено державне мито у розмірі 25 500,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., та при поданні 29.11.2012 заяви про уточнення позовних вимог доплачено судовий збір у розмірі 64 380,00 грн. - 2% від суми, на яку позивач збільшив позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (07300, Київська обл., м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", ідентифікаційний код 32402870) в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, ідентифікаційний код 26390719) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість у розмірі 32 315 737 (тридцять два мільйони триста п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 3 028 796 (три мільйони двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 21 449 967 (двадцять один мільйон чотириста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 52 коп., державне мито і судовий збір у розмірі 46 458 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 97 коп. та 121 (сто двадцять одну) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (07300, Київська обл., м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", ідентифікаційний код 32402870) в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, ідентифікаційний код 26390719) витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 3 141 (три тисячі сто сорок одну) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 23.04.2013.

Головуючий суддя М.В. Сажнева

Суддя Е.В. Зекунов

Суддя Д.М. Огороднік