ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 р. | № 8/297пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області |
на постанову | від 26.09.2006 року Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | № 8/297пн |
господарського суду | Донецької області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” |
до | 1. Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ”; 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області |
про | спонукання вчинити дії |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Кочин В.А. (довіреність від 14.11.2006р. №09/4076) |
від відповідача-1: від відповідача-2: | не з’явились не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Ємельянов А.С.) від 18.07.2006 року, залишеним без змін постановою Донецького апеля ційного господарського суду (головуючий суддя –Кондратьєва С.І., судді –Калантай М.В., Старовойтова Г.Я.) від 26.09.2006 року, у справі № 8/297пн позовні вимоги задо волено; зобов’язано Асоціацію малих та спільних підприємств у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” прибрати з території бази відпочинку “Сокіл”, яка знаходиться за адресою: с. Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул. Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки; зобов’язано РВ ФДМ України по Донецькій області прибрати з території бази відпочинку “Сокіл”, яка знаходиться за адресою: с. Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул. Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судово го процесу; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 42,50 грн. витрат по сплаті держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судово го процесу; стягнуто з відповідача-1 на користь НДІ судових експертиз грошові кошти, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 283,30 грн.; стягнуто з відповідача-2 на користь НДІ судових експертиз грошові кошти, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 283,30 грн.
В касаційній скарзі РВ ФДМ України по Донецькій області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 3, 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України №412 від 15.06.1994 року (далі - Положення), пунктів 2,3 ст.84 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юри дичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 19.12.2002 року ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (надалі –Товариство) придбало у ЗАТ “Коксореммаш” по договору купівлі-продажу № 4210 від 19.12.2002 року цілісний майновий комплекс бази відпочинку “Сокіл”, розташований в селі Бердянське по вул. Морська, 13 “а” Новоазовського району Донецької області, який складається з 8 спальних будиночків, кухні, павільйону “Волна”. Відповідно до п.1.2 договору №4210 від 19.12.2002 року вказане майно розташоване на земельній ділянці розміром 2,0812 га, яка знаходиться в межах Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці, наданій в користування Товариству, розміщені 32 вагончика-будиночка, які не були предметом договору купівлі-продажу, однак займають 0,4га земельної ділянки, наданої для утримання і обслуговування бази відпочинку “Сокіл”. Будиночки, які раніше орендувало ОП “Донецький виноробний завод”, одержані АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” від РВ ФДМ України по Донецькій області на підставі договору №1149/2004 від 31.03.2004 року, згідно акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу, який є додатком до цього договору. До складу комплексу, в числі іншого рухомого майна, входять 32 будиночки контейнерного типу розміром 6000x4000 типу “Дніпро”.
Згідно договору оренди землі №8159 від 15.10.2004 року “орендодавець” - Широкинська сільська рада, передав, а “орендар” –Товариство, одержало в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,0811га для розташування бази відпочинку “Сокіл”, розташованої в с. Бердянське, вул. Морська, Широкінської сільської Ради Новоазовського району. До вказаного договору як невід’ємна його частина доданий план земельної ділянки, акт прийому-передачі цієї ділянки і Акт встановлення та узгодження меж орендованої земельної ділянки площею 2,0811га. Крім вказаних об’єктів, на ділянці по вул. Морській, 13а наявні об’єкти, які не включені в договір купівлі-продажу, і якими користується позивач.
Після оформлення права власності на придбане майно бази і одержання в користування вищевказаної земельної ділянки від Широкінської сільської ради, Товариство письмово звернулося до АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” з проханням вивези вагончики-будиночки або утилізувати їх у встановленому законом порядку, оскільки вони за призначенням не використовуються. АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” прохання Товариства не виконало.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для знаходження спірних об’єктів на земельній ділянці, наданій у користування позивачу, відповідачами до матеріалів справи не надано.
Судами встановлено, що з вимогою усунути перешкоджання у користуванні земельною ділянкою позивач неодноразово звертався до відповідачів, на що отримував певні відповіді, які не вирішували спірне питання у досудовому порядку .
Так, Міністерство аграрної політики України листом від 15.03.2004 року № 05-07/145 повідомило, що при оформлені договору оренди державного майна 32 будиночки контейнерного типу, які увійшли до цілісного майнового комплексу у відповідності до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” ОП “Донецький виноробний завод”, включено в зазначений перелік. Тому Міністерство не дає згоди на їх приватизацію.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Своє право власності на базу відпочинку “Сокіл” як споруду та користування земельною ділянкою позивач довів і ця обставина скаржником не спростовується.
За таких обставин, висновок господарських судів про те, що землекористувач, власник споруди вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав з боку інших осіб є правомірним.
Колегія суддів відзначає, що спроби скаржника перекласти певні обов’язки на іншу особу, яка на його думку є розпорядником державного майна не є доцільним.
Беззаперечним є те, що відповідач-1 є балансоутримувачем спірних будиночків, переданих йому РВ ФДМ України по Донецькій області і, що певні питання повинні узгоджуватись відповідачами з Міністерством аграрної політики України. Проте, відповідно до пунктів 3, 4 Положення основним завданням відділення є здійснення повноважень орендодавця державного майна; відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень відділення виступає орендодавцем індивідуально визначеного майна державних підприємств, організацій. Саме орендар та орендодавець мають піклуватись долею предмету оренди, який один передав а інший прийняв у користування. Під час дії договору оренди державного майна останнє вибуває із сфери управління органу управління державним майном (в даному випадку профільного міністерства) та переходить у сферу управління орендаря і орендодавця. Тому предмет спору не стосується прав і обов’язків Міністерства аграрної політики до моменту закінчення строку дії договору оренди державного майна.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх су купності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу РВФДМ України по Донецькій області від 18.10.2006 року № 14-9185 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року у справі № 8/297пн залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року у справі
№ 8/297пн –без змін.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |