ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. справа № 824/690/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1.) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3827,56 грн.

Заперечень від відповідача не надходило. Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 25.03.2013 року направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням. Поштове повідомлення повернулось з відміткою "вручено особисто ОСОБА_1."

Отже, строки для надання заперечень відповідачем, передбачені ч. 3, ст. 183-2 КАС України, закінчились. Оскільки заперечень з боку відповідача не надходило, суд, згідно п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, розглядає справу у порядку скороченого провадження.

Відповідно до змісту позову та додатків до нього, вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами. Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до ч.8, ст.9 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. З 01.01.2012 року по 31.12.2012 р. відповідач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої у нього утворився борг по сплаті єдиного внеску на суму 3827,56 грн. ( даний борг за січень 2012р. та квітень-грудень 2012 р.). У зв'язку із наявністю боргу по сплаті єдиного внеску УПФУ 04.02.2013 р. відповідачу виставлено вимогу №Ф-30 про сплату боргу, яка ним отримана 08.02.2013 р. Однак, зазначені заходи не призвели до сплати боргу по єдиному внеску.

Відповідач про свою правову позицію у справі суд не повідомив.

Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Законом №2464 визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону №2464 та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку. Таким чином УПФУ надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.

Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст.4 Закону №2464. Зокрема, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім цього, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Виходячи із змісту ч.4, ст.5 Закону №2464 обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Відповідно до ч.2,3 ст.4 Закону №2464 фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464). Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.07.2011 року. Згідно матеріалів справи у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 р. відповідач здійснював діяльність з використанням спрощеної систему оподаткування.

Згідно розрахунку позовних вимог (ціна позову) за відповідачем за 2012 р. рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 3827,56 грн.

Відповідно до п.1, ч.2, ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, відповідно до ч.8, ст.9 Закону №2464 базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є календарний квартал. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно не сплатив суму єдиного внеску за січень 2012 р., квітень-грудень 2012 р., про що свідчить розрахунок позовних вимог. Виходячи з цього та на підставі п. 6, ст.1 Закону №2464 несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Відповідно до ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

У зв'язку з несплатою єдиного внеску 04.02.2013 року УПФУ відповідачу виставлено вимогу №Ф-30, яка ним отримана 08.02.2013 р. Однак, зазначені заходи не призвели до сплати боргу по єдиному внеску. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи відповідач не оскаржив зазначену вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду.

Виходячи з викладеного, заборгованість ФОП ОСОБА_1 у сумі 3827,56 грн. зі сплати єдиного внеску є непогашеною, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 56 коп. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 56 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Анісімов