ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р. |
№ 24/2 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
Перепічая В.С. (головуючий ), |
|
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛАДІКОМ” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛАДІКОМ” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2005 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 пред'явив в господарському суді позов до ТОВ “ВЛАДІКОМ” про стягнення 7000 грн. боргу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2006р. (суддя Смілянець В.В.) у позові було відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. (судді Алданова С.О. -головуючий, Лосєв А.М., Шипко В.В.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2006р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. а рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2006р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як встановлено судом другої інстанції при повторному розгляді справи, позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 грн. помилково, оскільки номенклатура товару сторонами узгоджена не була і поставка товару не відбулася.
Переказ вказаних коштів відповідачу підтверджується копією платіжного доручення НОМЕР_1., яке містить відмітку банку про виконання “23 кві 2003”, як і довідкою АКБ “УкрСиббанк” НОМЕР_2., в якій банк підтвердив , що позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 7000 грн., як і те, що повернення цих коштів на рахунок СПД ОСОБА_1 з боку ТОВ “Владиком” не було.
(а.с. 14, 48)
Відповідач ненадходження на його рахунок вказаних грошових коштів не спростував.
Отже, суд другої інстанції, давши належну правову оцінку зібраним доказам в їх сукупності, прийшов до правильного висновку про задоволення позову, скасувавши при цьому рішення господарського суду, яким у позові було відмовлено.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості і законності ухваленої судом другої інстанції постанови.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛАДІКОМ” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук