Судове рішення #2945482

№ 2-а-1/08

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

22.02.2008р.        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,  при секретарі Довбань С. М. ,

з участю позивачів ОСОБА_1,  його представника-адвоката ОСОБА_2 ,  позивачів

ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  представників відповідачів Білоуса М. М. ,  Рудько A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Вільногірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до КП «Бюро технічної інвентаризації м.  Вільногірська»,  виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконними дій посадових осіб,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 звернулись до суду з

зазначеним позовом,  в якому з врахуванням внесених в подальшому змін зазначають

наступне.                                          

Згідно з діючим в Україні порядком їм було надано житлове приміщення - АДРЕСА_1,  що є власністю територіальної громади м.  Вільногірська.

Також на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.1997р. позивачу ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 належить однокімнатна квартира №НОМЕР_1,  що розташована в тому ж будинку,  обидві квартири розташовані в одному житловому блоці вищезазначеного будинку.

Оскільки зазначені вище житлові приміщення розташовані поруч,  фактично користування ними здійснювали члени родини ОСОБА_1 - позивачі по справі. Ними було прийнято рішення про їх перепланування та часткову,  незначну перебудову з метою їх подальшого використання єдиними житловим блоком - окремою квартирою.

В 2003р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Вільногірського міськвиконкому з заявою про проведення перепланування квартир №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у зазначеному вище будинку. Дозвіл на виконання робіт він отримав згідно з рішенням виконкому №92 від 26.02.2003р.,  після чого були виконані наступні роботи: демонтовані дві перегородки в одній з квартир,  демонтовано та влаштовано новий вхід до блоку,  де розташовані квартири.

Оскільки згідно з рішенням виконкому позивачів було зобов'язано внести зміни в технічну документацію,  ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача - КП «БТІ м. Вільногірська»,  здійснивши оплату його послуг. Крім того,  він також звернувся з заявою до відповідача про приватизацію кв. №НОМЕР_1 на всіх зареєстрованих в ній членів родини,  на що всі позивачі надали свою згоду. Але відповідач - КП БТІ відмовив в здійсненні будь-яких дій щодо вказаних житлових приміщень,  аргументуючи тим,  що не було присвоєно поштову адресу перепланованим житловим приміщенням,  не було затверджено акту введення в експлуатацію закінчених переплануванням квартир,  неможливо визначити частки власників,  а також визначити загальну та житлову площу приміщень в квартирах.

Згідно з рішенням Вільногірського міськвиконкому №434 від 17.08.2005р. було затверджено акт державної приймальної комісії по введенню в експлуатацію перепланованих квартир,  а згідно з рішенням виконкому № 544 від 28.09.2005р. перепланованим приміщенням присвоєно поштову адресу.

Більш того,  Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» дозволяє здійснювати приватизацію окремих  житлових  приміщень,   в тому числі в комунальних квартирах,  в діючому ЦК нормативно визначено дві форми права спільної

 

2

власності (спільної часткової та спільної сумісної),  в зв'язку з чим виділення часток власникам не є обов'язком,  а правом співвласників,  тим більше,  що ніхто з членів родини ОСОБА_1 з заявою про виділ їм ідеальних часток у квартирі або про розмежування квартири іншим чином до відповідачів не звертався.

Не існує будь-яких перепон для виміру та встановлення загальної та житлової площі квартири,  оскільки відповідно До вищезазначених рішень перепланування квартири було незначним та істотно не могло вплинути на розміри та площу житлових або не житлових приміщень в квартирі.

Позивачі зазначають в позові,  що відмова відповідачів здійснити приватизацію квартири,  яка є комунальною власністю,  та внести відповідні зміни до технічної документації і внести квартиру до реєстру прав власності на нерухоме майно є надуманою та безпідставною,  що значним чином порушує їх законні права та інтереси.

Крім того,  незаконними діями відповідача - БТІ - їм також було завдано моральної шкоди,  яка полягає в тому,  що їх сім'я' безпідставно не може скористатися своїм законним правом та отримати у власність житлове приміщення,  яким вони фактично користуються. Ними в 2004р. в КП БТІ були сплачені кошти за його послуги,  якими відповідач користується на власний розсуд. В КП БТІ відсутні будь-які поважні та законно обгрунтовані позиції щодо відмови в приватизації вищезазначеної квартири,  що змушує всю родину більше двох років приділяти увагу питанням,  які не відносяться ні до їх роботи,  ні до дозвілля,  всі члени родини не можуть в повному обсязі здійснювати користування та володіння вищезазначеним житлом,  оскільки на нього відсутня технічна документація. Розмір моральної шкоди позивачі оцінюють сумою 3000.00 грн.,  яку просять стягнути з відповідача - КП БТІ.

Позивачі просять визнати незаконними дії відповідача - КП «БТІ м. Вільногірська»,  пов'язані з відмовою в реєстрації та виготовленні технічної документації окремого ізольованого житлового приміщення та не житлових приміщень в квАДРЕСА_1,  зобов'язати відповідача виготовити технічну документацію на приватизоване житло,  підготувати проект рішення про приватизацію житла та здійснити реєстрацію права власності на зазначене житлове приміщення,  що приватизується на родину позивачів ОСОБА_1.

Позивачі також просять зобов'язати відповідача - Вільногірський міський виконком здійснити приватизацію вищезазначеного ізольованого окремого житлового приміщення в згаданій квартирі та скасувати свої рішення №92 від 26.02.2003р. «Про дозвіл на перепланування квартир»,  №434 від 17.08.2005р. «Про затвердження акту Державної приймальної комісії від 05.08.2005р. про прийняття в експлуатацію закінчених переплануванням квартир №НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1» та №544 від 28.09.2005р. «Про присвоєння поштової адреси перепланованим квартирам по АДРЕСА_1». Також позивачі просять стягнути з відповідачів солідарно на свою користь всі зазнані ними витрати,  пов'язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов і передав право надати пояснення по справі своєму представнику - адвокату ОСОБА_2 ,  який суду пояснив,  що в користуванні позивачів знаходяться дві квартири. Вони звернулись до міськвиконкому за дозволом на перепланування та перебудову квартир,  рішеннями виконкому їм було надано такі дозволи.

Також в подальшому після їх звернення до міськвиконкому зазначені об'єкти після перепланування було введено в експлуатацію. Однак,  після звернення позивача до БТІ про внесення змін до технічної документації,  йому в цьому питанні було відмовлено через відсутність поштової адреси. Після звернення до виконкому адресу було встановлено і позивач знову звернувся до БТІ з зазначеним питанням,  але йому знову було відмовлено в виготовленні технічної документації для подальшої приватизації квартири.

На цей час кв.№НОМЕР_2 є комунальною власністю,  тому можливо виготовити на неї технічну документацію і приватизувати її. Виконком,  як власник квартири,  не має претензій і перепон для приватизації цієї квартири. В даний час позивач просить скасувати рішення виконкому про присвоєння квартирам однієї поштової адреси,  але це було виконано позивачем за вимогою БТІ.

 

3

Йому відомо,  що в Україні є багато прикладів,  коли дві квартири з різними формами власності об'єднують в одну,  виконком,  як власник житла,  ні тоді,  ні тепер не заперечує проти цього,  він також не відмовляє в приватизації. А БТІ обмежує громадян в здійсненні їх житлових прав,  чиниць перепони в приватизації квартири позивачами,  заперечення БТІ не відповідає законодавству України про приватизацію житлового фонду. Він просить задовольнити позов родини ОСОБА_1,  прийнявши до уваги,  що позивачі відмовляються від своїх вимог щодо скасування рішень міськвиконкому №92 від 26.02.2003р. «Про дозвіл на перепланування квартир» та №434 від 17.08.2005р. «Про затвердження акту Державної приймальної комісії від 05.08.2005р. про прийняття в експлуатацію закінчених переплануванням квартир №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 по АДРЕСА_1,  а просять лише скасувати рішення №544 від 28.09.2005р. «Про присвоєння поштової адреси перепланованим квартирам по АДРЕСА_1». Також він просить стягнути з відповідача - БТІ - завдану позивачам моральну шкоду та солідарно з відповідачів понесені ними витрати в зв'язку з розглядом справи.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали свій позов та пояснення представника позивача ОСОБА_1,  будь-яких доповнень та змін не надали,  просять суд задовольнити їх позов в такому викладенні,  як назвав адвокат.

Представник відповідача - Вільногірського міськвиконкому - позов визнав,  не заперечує проти його задоволення. Він пояснив,  що виконком завжди йшов назустріч позивачам,  для покращення їх житлових умов і для вирішення питань,  пов'язаних з приватизацією квартири,  виконкомом були прийняті відповідні рішення. Для нього позиція БТІ в даному випадку є не зрозумілою. На його думку,  для вирішення питань необхідно користуватись Законами України,  а не підзаконними актами та Тимчасовою інструкцією,  як це робить БТІ.

Представник відповідача - КП «БТІ м.  Вільногірська» - суду пояснила,  що позивачі звернулись до БТІ про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно,  що складається з 2-х квартир,  одна з яких є приватною власністю,  а друга - комунальною власністю,  обом квартирам присвоєна одна адреса - кв.№НОМЕР_2. А якщо вносити в реєстр прав власності,  то виникне питання про те,  куди ділась кв. №НОМЕР_1. Також БТІ не буде мати змоги визначити площу квартири. Тому позивачам було відмовлено у виготовленні технічної документації. При виготовленні документації працівники БТІ користуються Тимчасовою інструкцією. Також причиною відмови БТІ позивачам є те,  що квартира № НОМЕР_1 куплена позивачкою ОСОБА_3 і не зазначено,  що її власником також є ОСОБА_1 Тому БТІ просить відмовити позивачам ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Позивачу ОСОБА_1 на склад його сім'ї було надано 2-кімнатну квартиру в АДРЕСА_1,  підставою чого є ордер №НОМЕР_1 від 23.07.1996р. (а.с. 46),  з ним було укладено договір найму жилого приміщення,  що підтверджується його копією (а.с. 47, 48).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі,  що підтверджується копіями окремих сторінок їх паспортів (а.с. 28, 32),  за паспортним обліком вони зареєстровані в квАДРЕСА_1,  що видно з названих документів та з довідки житлово-комунального органу (ах. 12).

У відповідності до договору купівлі-продажу квартири від 26.03.1997р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_3 знаходиться 1-кімнатна квартира в АДРЕСА_3 (а.с. 39, 40).

ОСОБА_1 Вільногірським міськвиконкомом з урахуванням висновків відділу архітектури та містобудування надано дозвіл на виконання перепланування квартир №№НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1,  про що прийнято відповідне рішення № 92 від 26.02.2003р. (а.с. 6).

У відповідності до рішення «Вільногірського міськвиконкому від 03.07.2003р. №364/1,  виданому на підставі листа КП «БТІ м. Вільногірська» від 01.07.2003р.,  комунальному підприємству «БТІ м. Вільногірська» доручено здійснювати прийом заяв,  підготовку матеріалів та проектів рішень виконавчого комітету про видачу свідоцтв про

 

4

право власності (а.с.  19, 20).

В рішенні реєстратора про відмову в реєстрації від 12.01.2005р. (а.с. 13) викладено наступні причини відмови позивачу ОСОБА_1 в реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на квартиру в АДРЕСА_1 :

·власником кв.НОМЕР_1 є ОСОБА_3,  тобто форма власності є приватна,  влаником кв. №НОМЕР_2 є територіальна громада міста,  форма власності - комунальна;

·рішення міськвиконкому про дозвіл на перепланування квартир №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 надано ОСОБА_1,  який не є власником кв. №НОМЕР_1,  в цьому рішенні не вказано,  - чи змінилась поштова адреса квартир після перепланування ;

 

·     позивачем не отримана письмова згода всіх співвласників будинку на перепланування сходової клітини - місця загального користування ;

·     немає можливості визначити загальну та житлову площу квартири,  суму житлових чеків або надлишки площі квартир після перепланування ;

-      відсутній акт вводу в експлуатацію квартири після перепланування.

КП «БТІ м. Вільногірська» в своєму листі на адресу міського голови № 54 від 31.01.2005р. викладено підстави відмови в реєстрації та оформленні свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_1 (а.с. 37).

Рішенням Вільногірського міськвиконкому №434 від 17.08.2005р. затверджено акт Державної приймальної комісії по введенню в експлуатацію закінчених переплануванням квартир №НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 (а.с. 8-10),  який узгоджено з інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю,  органом державного санітарно- епідеміологічного нагляду,  органом державного пожежного нагляду та представником по експлуатації газового господарства (а.с. 9, 10).

Рішенням    Вільногірського                   міськвиконкому    від    28.09.2005р.    №    544

перепланованим квартирам №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м.  Вільногірську присвоєно єдину поштову адресу - АДРЕСА_1,  кв.НОМЕР_2 (а.с. 11).

В своїй заяві від 24.11.2005р. позивач ОСОБА_1 повідомив начальника КП «БТІ м. Вільногірська» про те,  що він проплатив гроші на приватизацію квартири і до вирішення цього питання їх забирати не буде (ах.38).

На схематичному плані квартир №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та додатку до нього приведена технічна характеристика квартир з зазначенням площі жилих приміщень та приміщень загального користування до перепланування та після нього,  а також стислий опис змін після перепланування та переобладнання квартир (а.с. 51, 52).

В судовому засіданні були оглянуті матеріали наглядового провадження прокуратури м. Вільногірська за скаргою ОСОБА_1,  в яких зазначено,  що ОСОБА_1 01.02.2005р. звернувся з заявою до прокурора м. Вільногірська,  01.03.2005р. отримав відповідь,  в якій викладено причини відмови КП «БТІ м. Вільногірська» в задоволенні його заяви про приватизацію житла.

Вислухавши пояснення учасників процесу,  вивчивши,  дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази,  враховуючи визнання позову виконавчим комітетом Вільногірської міської ради,  суд доходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Закон України від 19.06.1992р. (з подальшими змінами та доповненнями) чітко регламентує порядок приватизації житла,  який встановлено в Україні. Цей Закон визначає правові основи приватизації житла,  що знаходиться в державній власності,  його подальшого використання та утримання.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі,  залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

В п.10  ст. 8 названого Закону зазначено,  що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла,  за винятком випадків,  передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.

п.11  ст. 8 Закону передбачено,  що спори,  що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду,  вирішуються судом.

 

5

Як встановлено в ході розгляду справи,  це також рекомендовано ухвалою апеляційного суду,  органом приватизації в м.  Вільногірську є виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Як пояснив його представник,  ця установа жодним чином не заперечує проти приватизації спірної квартири сім'єю позивачів ОСОБА_1,  він завжди в усіх питаннях йшов назустріч цим громадянам для задоволення їх бажання,  на підставі їх заяв приймались відповідні рішення виконкому.

Позивачі свої позовні вимоги,  викладені в їх адміністративному позові з врахуванням внесених до нього змін та уточнень,  підтвердили документально,  проти їх позову не заперечує представник виконавчого комітету Вільногірської міської ради -органу приватизації.

Згідно з ч.2  ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак,  обставини,  на які посилався представник відповідача - КП «БТІ м. Вільногірська»,  - в обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_1,  виявились надуманими,  безпідставними та такими,  що не відповідають іншим зібраним по справі доказам.

 ст. 2 п.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» містить вичерпний перелік об'єктів,  які не,  підлягають приватизації. Як встановлено в ході розгляду справи,  квартира,  яку бажає приватизувати сім'я ОСОБА_1,  не відноситься до жодного з перелічених об'єктів в названій нормі Закону. В цій же статті Закону зазначено,  що об'єктом приватизації є кімнати в квартирі,  що використовується громадянами на умовах найму. Кожен з позивачів використовує своє законне право на приватизацію житла вперше,  будь-яких протилежних доводів відповідач суду не надав.

Відповідно до наданого Статуту відповідач - КП «БТІ м.  Вільногірська» засновано рішенням сесії Вільногірської міської ради. Воно створено з метою одержання прибутку за рахунок надання юридичним та фізичним особам послуг по технічній інвентаризації об'єктів нерухомого майна,  обміру земель,  реєстрації прав власності та іншим питанням,  пов'язаним з інвентаризаційним обліком.  Основними напрямками діяльності підприємства є : технічна інвентаризація,  паспортизація,  оцінювання житлових та не житлових будівель...,  виконання всіх необхідних дій та оформлення документів,  пов'язаних з приватизацією житла і т.і. ( ст. 11 Статуту).

Всупереч своїй компетенції,  чітко визначеній Статутом,  відповідач - КП «БТІ м. Вільногірська» недобросовісно використовує свої права,  проявляє непостійність. Так,  позивач Бережний пояснив,  що відповідач неодноразово вимагав від нього виконувати дії,  які згодом виявились зайвими. Так,  він нього вимагалось присвоїти квартирам одну поштову адресу.

Таким чином,  БТІ,  будучи підприємством,  яке повинно виконувати функції по підготовці технічної документації,  в дійсності суперечить органу,  який його створив -Вільногірській міській раді,  яка є органом приватизації і не заперечує проти приватизації квартири сім'єю ОСОБА_1.

Прикладом виходу за межі своїх повноважень з боку відповідача - БТІ є також безпідставна відмова відповідача в приватизації квартири через неможливість проведення розрахунків ідеальних часток. Згідно з п.2  ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї,  які постійно мешкають в даний квартирі.

Як слідує з пояснень позивачів,  також це підтверджено документально,  що спірними жилими приміщеннями в кв. №НОМЕР_2 вони користуються відповідно до договору найму і при зверненні до БТІ з питань приватизації частини квартири ніхто з позивачів не проявляв ініціативи щодо передачі житла в часткову власність,  це є їх особистим правом,  а не обов'язком,  як помилково вважає представник БТІ.

Суд доходить до висновку,  що представник відповідача - БТІ також невірно тлумачить поняття щодо права власності на кв. № НОМЕР_1,  помилково вважаючи кв. № НОМЕР_1

 

6

власністю позивачки ОСОБА_3 Судом встановлено і також це підтверджено матеріалами справи,  що кв. №НОМЕР_1 придбана позивачкою ОСОБА_3,  яка є дружиною позивача ОСОБА_1,  в період перебування їх у шлюбі. Отже,  відповідно до  ст. 60 Сімейного кодексу України ця квартира належить їм обом на праві спільної сумісної власності.

З пояснень представника міськвиконкому і наданих до справи матеріалів видно,  що перепланування житла,  яке знаходиться у власності та користуванні позивачів,  проведено у відповідності до вимог чинного законодавства,  на це надано дозвіл відповідних служб та організацій після належного обстеження,  зібрано всі необхідні документи,  в тому числі є письмова згода сусіда позивачів на переобладнання частини сходової клітини,  також видано ряд рішень Вільногірського міськвиконкому щодо надання дозволу на перепланування квартир,  про затвердження акту вводу до експлуатації.

Також суд не може погодитись і вважає надуманими твердження представника БТІ щодо неможливості визначення загальної та житлової площі квартири. Вони спростовуються поясненнями учасників процесу,  зокрема представника БТІ,  матеріалами справи,  в тому числі наявністю схематичного плану спірних квартир з зазначенням площі всіх приміщень,  що там знаходяться. Представник БТІ в судовому засіданні пояснював,  що технічний паспорт на квартиру виготовлено.

На підставі викладеного суд доходить до впевненого висновку щодо того,  що підготовка технічної документації при приватизації,  проектів рішень про видачу свідоцтв про право власності відповідно до рішення Вільногірського міськвиконкому №364/1 від 03.07.2003р. на підставі чинного законодавства України,  що регулює порядок приватизації житла,  доручено КП «БТІ м. Вільногірська». Відмова відповідача позивачам у виготовленні технічної документації,  пов'язаної з приватизацією житла,  у видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру є безпідставною та незаконною.

Цими діями позивачам завдано моральної шкоди,  яка полягає в тому,  що протягом кількох років позивач ОСОБА_1,  а згодом і члени його сім'ї змушені звертатись до різних інстанцій,  організацій та установ для вирішення важливих для сім'ї питань,  позивач марно витрачав свій особистий час,  в тому числі ночами вистоюючи черги до БТІ,  виконував рекомендації його працівників,  деякі з них згодом виявились зайвими. Адже відповідно до положень вищеназваного Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації,  що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Також моральна шкода,  на думку суду,  полягає в тому,  що позивачі протягом досить тривалого часу позбавлені можливості розпоряджатися належним їм нерухомим майном на власний розсуд,  при цьому було неможливо здійснити свої життєві плани,  зазнаючи моральних страждань. Враховуючи характер моральної шкоди,  суд приходить до висновку,  що визначений позивачами розмір моральної шкоди значно завищено і вважає за доцільне зменшити її розмір до 1700.00 грн.

У відповідності до  ст. 84 КАС України підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України судові витрати,  сплачені позивачем ОСОБА_1 А.О. у вигляді державного мита (судового збору),  які підтверджено документально (а.с. 2, 3).

Керуючись  ст.  ст. 11, 70, 71, 159, 62, 163 КАС України,  на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992р. (з подальшими змінами та доповненнями),  суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Адміністративний позов ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.  Вільногірська»,  виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконними дій посадових осіб задовольнити частково.

Визнати незаконними дії відповідача - КП «БТІ м. Вільногірська»,  - що полягають у відмові в реєстрації та виготовленні технічної документації на окреме ізольоване

 

7

житлове приміщення та не житлові приміщення в квартирі АДРЕСА_1,  зобов'язавши відповідача виготовити відповідну технічну документацію на зазначене житло,  підготувати проект рішення про його приватизацію та здійснити реєстрацію права власності на зазначене житлове приміщення,  що приватизується позивачами ОСОБА_1,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Зобов'язати відповідача - виконавчий комітет Вільногірської міської ради

Дніпропетровської області,  - який є органом приватизації,  здійснити приватизацію

ізольованого окремого житлового приміщення - квАДРЕСА_1та скасувати своє рішення від

28.09.2005р. № 544 щодо присвоєння поштової адреси перепланованим квартирам поАДРЕСА_1.                  

Стягнути з комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.  Вільногірська» (51700 м. Вільногірськ Дніпропетровської обл.,  Бульвар Миру,  15,  ЄДРПОУ 32406283,  р/р 26008740140100 МФО 305653 ДОД АППБ «Аваль» м. Вільногірськ) на користь ОСОБА_1,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 1700.00 грн.

Відшкодувати за рахунок Державного бюджету України витрати позивачів по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 17.00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільногірський міський суд.

постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. Якщо таку заяву було подано,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, 

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього Строку.

У разі подання апеляційної скарги

постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним адміністративним судом.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація