Господарський суд Донецької області
83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.04.2013 Справа № 5006/21/29/2012
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Сажневої М.В.,
суддів Зекунова Е.В., Огороднік Д.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" 2) Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
простягнення 56 525,44 грн.
за участю представників:
від позивачане з'явились
від відповідача-1 від відповідача-2Свириденко Д.І. - представник за довіреністю не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" та Державного підприємства "Придніпровська залізниця" коштів у розмірі 56 525,44 грн. (в редакції уточненої позовної заяви, поданої 23.04.2012).
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2012 у справі №5006/21/29/2012 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вартість нестачі в сумі 1 816,91 грн., залізничний тариф в сумі 87,60 грн.; та стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вартість нестачі в сумі 50 541,54 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2012 у справі № 5006/21/29/2012 залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2012 рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012 у справі № 5006/21/29/2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Після надходження матеріалів справи № 5006/21/29/2012 до господарського суду Донецької області автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи визначено суддю Сажневу М.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2012 суддею Сажневою М.В. прийнято справу № 5006/21/29/2012 до свого провадження.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.02.2013 справу № 5006/21/29/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сажнева М.В. (головуючий), Говорун О.В., Огороднік Д.М.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 08.04.2013, у зв'язку із знаходженням судді Говоруна О.В. у відпустці змінено склад судової колегії по справі № 5006/21/29/2012: замінено суддю Говоруна О.В. на суддю Зекунова Е.В.
Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором поставки № 364д від 11.02.2011 за залізничними накладними №№ 52052040, 50839349, 50966456, 50863653, 51533370, 51060507, 47198049 на адресу позивача від відповідача-1 надійшов товар - коксовий дріб'язок. При комісійному зважуванні вантажу на станції призначення за участю працівників відповідача-2 у вагонах, що надійшли була виявлена нестача продукції, що підтверджується відповідними комерційними актами. Оскільки відповідачем-1 передано позивачу меншу кількість товару, ніж було оплачено позивачем, позивач згідно ст. 670 Цивільного кодексу України вимагає повернення частини сплачених коштів за товар, що було недопоставлено. Зважаючи на те, що незбереження вантажу у вагонах №№ 64598147, 66392127,64676547, 67679704 відбулось під час його перевезення, то відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 110 Статуту залізниць України в цій частині перевізник несе відповідальність за недостачу прийнятого до перевезення вантажу. Також позивач просить стягнути суму переплаченого залізничного тарифу у розмірі 4 166,99 грн.
11.06.2012 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо повернення залізничного тарифу, відповідно до яких сума переплаченого залізничного тарифу складає 795,60грн.
Відповідач-1 проти позову заперечує та вважає, що відсутні підстави для покладення відповідальності на вантажовідправника, оскільки вантаж за спірними перевезеннями був прийнятий станцією відправлення - Горлівка, ніяких зауважень на просипання, зазори, інше або повернення вагону вантажовідправнику тощо залізницею зафіксовано не було. Також відповідач-1 зазначає, що наявність зазорів у спірних вагонах не свідчить про непридатність вагонів до перевезення у комерційному відношенні.
Відповідач-2 проти позову також заперечує посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, оскільки відправник не підготував вагони до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх та належних заходів, що запобігли б просипанню вантажу на шляху прямування. Крім того, у відзиві на позовну заяву, поданому 22.05.2012, відповідач-2 зазначив про пропуск строку позовної давності в частині вимог про стягнення недостачі вантажу у вагоні № 64876626.
Ухвалою суду від 26.02.2013 викликано в судове засідання для надання пояснень представника станції "Горлівка" Донецької залізниці, а також прийомоздавачів Губареву О.Л., Синиченко А.А., Керпату О.В. та зобов'язано останніх надати суду письмові пояснення стосовно того, як подавались вагони №№ 66392127, 64598147, 67902817, 64876626, 64676547, 67679704 під завантаження партії вугілля, яке відправлялось за накладними №№ 52052040 від 28.05.2011, 50839349 від 05.11.2011, 50966456 від 09.11.2011, 50863653 від 06.11.2011, 51533370 від 27.11.2011, 51060507 від 12.11.2011 та пояснень щодо завантаження даної партії вугілля.
Ухвалою суду від 27.03.2013 повторно викликано в судове засідання для надання пояснень представника станції "Горлівка" Донецької залізниці.
08.04.2013 до суду надійшло клопотання відповідача-1 про долучення документів, до якого додані пояснення прийомоздавачів спірної партії вугілля Губаревої О.Л., Синиченко А.А. та Керпатої О.В. У своїх поясненнях прийомоздавачі зазначили, що спірні вагони з вантажем були прийняті працівниками станції Горлівка в комерційному та технічному стані без зауважень.
17.04.2013 до суду надійшло клопотання відповідача-1 про долучення документів, до якого додано пояснення начальника станції "Горлівка" Донецької залізниці. У вказаних поясненнях начальник станції повідомив, що вагони №№ 66392127, 64598147, 67902817, 64876626, 64676547, 67679704 на час подавання їх під завантаження, а також при прийнятті та відправленні зі станції Горлівка були у технічному стані справними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області
В С Т А Н О В И В:
11.02.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істек" (продавець) укладено договір поставки № 364д (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити коксовий дріб'язок (далі - товар) в асортименті, по цінам, в кількості та порядку, вказаних в специфікаціях.
Згідно з п. 12.4 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011.
Асортимент, ціна та кількість товару погоджені сторонами в специфікаціях №1, №2, №3, №4 та №5, які є додатками до договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціна товару визначена у національній валюті України та вказана з урахуванням умов поставки у специфікаціях (додатках).
Товар поставляється залізничним транспортом з нанесенням маркування (п. 5.2 Договору).
В специфікаціях до договору здійснення поставки погоджено на умовах FCA станція відправника (Інкотермс 2000).
Відповідно до п. 7.3 договору приймання товару за кількістю здійснюється на підставі даних зважування поставленого товару. Відмінність ваги поставленої продукції від ваги, вказаної в залізничній накладній, не повинна перевищувати норми природної втрати (вантаж вологий) 2% у відповідності до п. 27 розділу 8 "Правил перевезення вантажу залізничним транспортом України" від 29.12.2002.
Відповідно до п. 8.2 Договору, п. 4 специфікацій № 4 від 25.05.2011, № 5 від 01.11.2011 оплата прийнятого товару проводиться покупцем на підставі рахунків-фактур та податкових накладних з наданням вказаних документів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 7-ми календарних днів з дати поставки.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання позивача та відповідача-1 виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 за залізничними накладними № 52052040, № 50839349, № 50966456, № 50863653, № 51533370, № 51060507, № 47198049 відвантажив на адресу позивача товар - коксовий дріб'язок, видача якого вантажоодержувачу здійснювалась на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з перевіркою ваги вантажу шляхом комісійного зважування, за наслідками якого виявлена недостача вантажу у загальній кількості 38,2433 тон, про що складені комерційні акти АА № 038879/69 від 06.06.2011; № 040791/149 від 13.11.2011, № 040792/150 від 14.11.2011, № 040793/151 від 14.11.2011, № 040797/155 від 23.11.2011; № 040804/162 від 06.12.2011.
Згідно виставлених відповідачем-1 рахунків-фактур: № ИК-5283 від 28.05.2011, №ИК-11053 від 05.11.2011, № ИК-11062 від 06.11.2011, № ИК-11091 від 09.11.2011, №ИК-11122 від 12.11.2011 та № ИК-11271 від 27.11.2011 позивачем в повному обсязі був оплачений поставлений за Договором товар та вартість залізничного тарифу, що підтверджується платіжними дорученнями № 5956 від 14.06.2011 на суму 146 943,60грн., № 13025 від 21.11.2011 на суму 293 250,00 грн., № 13067 від 22.11.2011 на суму 293 989,20 грн., № 13123 від 23.11.2011 на суму 472 215,60 грн., № 13860 від 07.12.2011 на суму 320 023,20грн. та не заперечується представниками сторін. Оплата здійснена за обсяг товару, що зазначений в накладних.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відправника та перевізника вартості нестачі вантажу та вартості переплаченого залізничного тарифу.
Розрахунок нестачі коксового дріб'язку, що підлягає відшкодуванню виконаний позивачем з урахуванням норми нестачі (суми норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто), передбаченої п. 27 Правил видачі вантажів - 2% від маси "нетто" товару (у фактичній вазі), зазначеної в перевізних документах, з перерахунком суху вагу згідно з даними сертифікатів якості, виданих вантажовідправником.
Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому, відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційним актом АА № 038879/69 від 06.06.2011, складеним після прибуття вантажу 03.06.2011 за накладною № 52052040 у вагоні № 64876626 встановлено наступне: вага нетто вантажу 48 900 кг (брутто 70 400 кг, тара 21 500 кг), нестача вантажу складає 2200кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 10.03.2011, навантаження вантажу в вагоні навалом, рівномірно, шапкою, вище рівня бортів на 150 мм, вантаж маркований вапном по всій площі вагону, люки і двері закриті, вагон у технічному та комерційному відношенні справний, слідів втрачання вантажу немає.
Комерційним актом АА № 040791/149 від 13.11.2011, складеним після прибуття вантажу 09.11.2011 за накладною № 50839349 у вагоні № 67902817, встановлено наступне: вага нетто вантажу 54 400 кг (брутто 73 900 кг, тара 21 300 кг), нестача вантажу складає 1 800кг проти даних залізничної накладної, зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 14.09.2011; навантаження вантажу в вагоні шапкою, рівномірно, вантаж маркований вапном по всій площі вагону, порушень маркування немає, люки та двері закриті, слідів втрачання вантажу немає, вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача-1 на несвоєчасне складання комерційних актів судом не приймається, оскільки відповідно до пунктів 3, 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона.
Відповідач-1 також посилається на те, що поставка товару відбувалась на умовах FCA (Інкотермс 2000), за якими обов'язок відправника вважається виконаним з моменту передання вантажу перевізникові.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Отже залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.
Згідно зі ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Крім того, правила Інкотермс регулюють перехід ризиків від втрати та пошкодження товару. Як встановлено вищезазначеними двома комерційними актами, на станцію призначення вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, без ознак втрати та пошкодження вантажу під час перевезення. Таким чином, у суду не має підстав вважати, що вантаж був втрачений чи загублений. Отже, посилання відповідача-1 на звільнення від відповідальності на підставі правил Інкотермс судом також не приймається.
Оскільки вагони № 64876626 та № 67902817 на станцію призначення прибули в комерційному та технічному відношенні справними суд вважає, що мало місце недовантаження товару вантажовідправником (відповідачем-1) і саме на нього покладається відповідальність за відшкодування позивачу виявленої нестачі у даних вагонах. Вартість нестачі вантажу в цих вагонах з урахуванням норми нестачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 816, 91 грн. з ПДВ.
Комерційним актом АА № 040792/150 від 14.11.2011, складеним після прибуття вантажу 10.11.2011 за накладною № 50863653 у вагоні № 66392127, встановлено наступне: вага нетто вантажу 56 200 кг (брутто 77 000 кг, тара 20 800 кг), нестача вантажу складає 2 700 кг проти даних залізничної накладної, зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 14.09.2011; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200-300мм, вантаж маркований вапном, крім місця заглиблення; над 6,7-им вивантажувальними люками по ходу проїзду воронкоподібне заглиблення довжиною 2500мм, шириною 2000мм, глибиною 1500мм; між кришками 6,7-го вивантажувальних люків та пром балкою, зліва та справа по ходу поїзду зазори довжиною 500мм, шириною 40-50мм на хребтовій балці помітні залишки вантажу, зазори замощені ганчір'ям та дошкою; вагон бездверний, люки закриті, в технічному відношенні вагон справний.
Комерційним актом АА № 040793/151 від 14.11.2011, складеним після прибуття вантажу 13.11.2011 за накладною № 50966456 у вагоні № 64598147, встановлено наступне: вага нетто вантажу 51 500 кг (брутто 72 800 кг, тара 21 300 кг), нестача вантажу складає 2 000 кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 14.09.2011; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200мм, крім місця заглиблення; над 2-им вивантажувальним люком, по середині вагону заглиблення довжиною 600мм, шириною 600мм, глибиною 600мм; між 1 та 2-им вивантажувальними люками та між 2-им вивантажувальним люком і пром балкою зазори довжиною 300мм, шириною по 10мм на залишки вантажу знаходяться на хребтовій балці; на момент прибуття вагону просипання вантажу не було; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.
Комерційним актом АА № 040797/155 від 23.11.2011, складеним після прибуття вантажу 16.11.2011 за накладною № 51060507 у вагоні № 64676547, встановлено наступне: вага нетто вантажу 49 100 кг (брутто 70 800 кг, тара 21 700 кг), нестача вантажу складає 3 100 кг проти даних залізничної накладної; зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 14.09.2011; навантаження вантажу в вагоні шапкою, вище рівня бортів на 200мм, марковано вапном, крім місця заглиблення; над 6,7-им вивантажувальними люками по ходу поїзду воронкоподібне заглиблення діаметром 3000мм, глибиною 2000мм, глибиною 2000мм; між кришками 6,7-го вивантажувальних люків та пром балкою, щіль довжиною 700мм, шириною 30мм на хребтовій балці помітні залишки вантажу, щіль замощена ганчір'ям та дошкою; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.
Комерційним актом АА № 040804/162 від 06.12.2011, складеним після прибуття вантажу 03.12.2011 за накладною № 51533370 (посилочна накладна № 47198049) у вагоні № 67679704, встановлено наступне: вага нетто вантажу 27 600 кг (брутто 51 400 кг, тара 23 800 кг), нестача вантажу складає 36 300 кг проти даних залізничної накладної, зважування вагону здійснювалось на приписних вагонних 150 тонних вагах ВАТ "ПГЗК", пройдених контроль придатності 14.09.2011; навантаження вантажу над 1 та 7 вивантажувальними люками нище бортів на 300мм, над 2,3 вивантажувальними люками, праворуч по руху поїзду заглиблення довжиною 3400мм, шириною 2500мм, глибиною до полу вагону, над 4,5 вивантажувальними люками, праворуч заглиблення довжиною 2000мм, шириною 2500мм, глибиною до полу вагону, над 5,6 вивантажувальними люками по всій ширині вагону заглиблення довжиною 3500мм, глибиною до полу вагону, між 2,3,4,5,6 вивантажувальними люками праворуч по всій ширині вагону відсутні армувальні листи, маються щілини шириною 50мм, на хребтових балках знаходяться залишки перевозимого вантажу, щілини закладені дошками; двері та люки закриті, вагон у технічному відношенні справний.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідач-2 посилається на те, що відправник не підготував належним чином вагони для перевезення вантажу дрібної фракції та не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Як зазначено в комерційних актах, відправником були усунені зазори та щілини в вагонах шляхом закладення дошками та замощення ганчір'ям.
В актах про технічний стан вагона (контейнера) № 47 від 10.11.2011, № 48 від 13.11.2011, № 50 від 16.11.2011 та № 54 від 31.12.2011, які складені на станції Кривий Ріг, зазначено, що:
у вагоні № 66392127 зліва та справа є зазори між кришками 6, 7 вивантажувальних люків та поперечною балкою; втрата вантажу можлива, вантажовідправник при навантаженні бачити міг;
у вагоні № 64598147 між 1 та 2 вивантажувальними люками, між 2 розвантажувальним люком та пром балкою є зазори довжиною 30 см, шириною по 10 мм; втрата вантажу можлива, вантажовідправник при навантаженні бачити міг;
у вагоні № 64676547 між 6 та 7 вивантажувальними люками є щілина шириною 3 см, довжиною 70 см через нещільне прилягання кришки люка до пром балки; втрата вантажу можлива, вантажовідправник при навантаженні бачити міг;
у вагоні № 67679704 між 2, 3, 4, 5, 6 вивантажувальними люками по всій ширині відсутні армувальні листи; втрата вантажу можлива, вантажовідправник при навантаженні бачити міг.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
У відповідності з п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Проте, ні на станції відправлення, ні на попутних станціях від станції відправлення до станції Кривий Ріг зауважень з боку залізниці до стану вказаних вагонів та вантажу у них згідно документів наданих до матеріалів справи, виявлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.
Як свідчать відмітки у залізничних накладних, вантаж був розміщений і маркований вапном, після чого переданий до перевезення згідно встановлених правил і прийнятий залізницею до перевезення, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.
До перевезення не зазначалось і про відсутність армувального листа у вагоні №67679704 після візуального огляду вагону.
Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.
Оскільки вагони № 66392127, № 64598147, № 64676547, № 67679704 під навантаження були подані у технічно справному стані, прийняті залізницею до перевезення, то суд робить висновок, що технічна несправність вагону виникла під час перевезення.
Отже, доводи відповідача-2 про те, що недостача вантажу виникла внаслідок недотримання вантажовідправником вимог ст. 31 Статут залізниць України та п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.
Щодо того, що вагон № 67679704 подавався під здвоєну операцію, суд відзначає наступне.
Відповідно до пп. 2 п. е ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).
Згідно цього пункту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу, у той час як за спірним перевезенням втрати вантажу не було, а мала місце нестача вантажу, що не є тотожним.
Відсутність своєї вини у недостачі вантажу відповідач-2 (ДП "Придніпровська залізниця") суду не довів.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що недостача вантажу у вагонах № 66392127, № 64598147, № 64676547 та № 67679704 сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування, а тому відповідальність за недостачу вказаної в комерційних актах кількості вантажу у даних вагонах повинна бути покладена на перевізника, з огляду на статтю 110 Статуту залізниць України.
На підставі викладеного, позовні вимоги до відповідача-2 підлягають задоволенню в частині стягнення суми відшкодування вартості недостачі вантажу у вагонах №66392127, № 64598147, № 64676547 та № 67679704. Вартість нестачі вантажу в цих вагонах з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) становить 50 541,54 грн. з ПДВ.
Відносно посилання відповідача-2 на пропуск строку позовної давності в частині вимог про стягнення недостачі вантажу у вагоні № 64876626, суд відзначає, що відповідальність за недостачу у даному вагоні судом на відповідача-2 не покладена, а вище було встановлено, що відповідальність за нестачу вантажу у вагоні № 64876626 має нести відповідач-1.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення суму переплаченого залізничного тарифу у розмірі 4 166,99 грн.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу.
Оскільки відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 залізничного тарифу задоволенню не підлягають.
В специфікаціях до договору поставки сторонами погоджено, що витрати продавця на доставку товару до станції призначення покупця відшкодовуються покупцем згідно товаророзпорядчих документів з оплатою за поставлений товар.
В залізничних накладних, за якими було поставлено товар на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", зазначено про сплату провізної плати відправником - ТОВ "Істек", у зв'язку з чим покупцю були виставлені рахунки на оплату з урахуванням залізничного тарифу, які покупцем оплачені.
Залізничний тариф на загальну вартість нестачі розраховувався позивачем в позові шляхом поділу загальної суми тарифу по всім вагонам на кількість тон вантажу у всіх вагонах та помноженням на кількість тон нестачі. Даний розрахунок є невірним.
Згідно збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги основними факторами при визначенні суми провізної плати є відстань перевезення і розрахункова маса вагонної відправки.
В додаткових поясненнях, поданих до суду 11.06.2012, позивачем наведений уточнений розрахунок залізничного тарифу, в якому з урахуванням недостачі товару розмір переплаченого залізничного тарифу становить 795,60 грн.
Як встановлено судом, відповідач-1 має відшкодувати позивачу вартість недостачі у вагонах № 64876626 та № 67902817.
За розрахунком позивача вартість залізничного тарифу відповідно до фактичної маси за перевезення вантажу в вагоні № 64876626 порівняно з оплаченою не змінилася, в вагоні № 67902817 - має бути меншою на 87,60 грн. (73,00 грн.+20% ПДВ). Суд вважає, що зазначений розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає приписам законодавства.
Отже, оскільки позивачем оплачений залізничний тариф в розмірі, який перевищує вартість залізничного тарифу, встановленого за фактичний обсяг отриманого товару, сума переплаченого залізничного тарифу підлягає відшкодуванню відповідачем-1 позивачу у розмірі 87,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ідентифікаційний код 32510349) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) вартість нестачі у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 91 коп., залізничний тариф у розмірі 87 (вісімдесят сім) грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 24 коп.
3. Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (83055, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) вартість нестачі у розмірі 50 541 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 54 коп. судовий збір у розмірі 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 05 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 22.04.2013.
Головуючий суддя М.В. Сажнева
Суддя Е.В. Зекунов
Суддя Д.М. Огороднік