ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"04" липня 2006 р. | Справа № 8/276/05 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.
За участю представників сторін 11 травня 2006 р.
від позивача –Баришников А.О.
від ПП „Агро –Сов” – Репченко Д.В.
від ТОВ „Еталон С.В.” –не з”явився
За участю представників сторін 04.07.2006р.
від позивача –Баришніков А.О.
від ПП „Агро-Сов” – не з”явився
від ТОВ „Еталон С.В.” –не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
ПП „Агро-Сов”, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 07.03.2006р.
у справі №8/276/05
за позовом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
до 1.ПП „Агро-Сов”, м. Миколаїв
2.ТОВ „Еталон С.В.”, м. Київ
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р., яка надіслана сторонам у справі 07.04.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга ПП „Агро-Сов”, м. Миколаїв на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006р. та призначена до розгляду на 11.05.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Присутнім у засіданні суду представникам сторін роз’ясненні їх процесуальні права та обов’язки.
Прийняття апеляційної скарги по даній справі здійснено згідно із вимогами ГПК України. Між тим, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір слід розглядати за правилами, встановленими КАС України, оскільки він відноситься до сфери публічно-правових відносин і не є за своєю суттю господарсько-правовим.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у засіданні суду 04.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
12.09.05р. Центральна МДПІ у м. Миколаєві звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просила визнати недійсним договори купівлі –продажу від 01.10.2004р., 19.10.2004р., 20.10.2004р., та від 23.10.2004р. укладених між ПП „Агро - Сов” та ТОВ „Еталон С.В.” з підстав їх укладання з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства відповідно до вимог ст. 49 ЦК УРСР, на загальну суму 484440грн. та застосувати наслідки недійсності договорів згідно ст.208 ГК України, а саме: стягнути з ТОВ „Еталон С.В.” вартість всього отриманого за цими договорами на загальну суму 484440грн. на користь ПП „Агро - Сов”, а з ПП „Агро - Сов” в доход держави суми у розмірі 484440грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Семенов А.К.) від 07.03.2006р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду ПП „Агро – СОВ” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою в якій просить рішення скасувати у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому, скаржник послався на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення вимог матеріального права.
Позивач з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:
01.10.04 року, 19.10.04 року, 20.10.04 року та 23.10.04 року між ПП „Агро-СОВ” та ТОВ „Еталон С.В” було укладено договори купівлі-продажу.
Виконання умов наведених договорів підтверджено первісними бухгалтерськими документами та додатково Актом перевірки Центральної МДПІ від 13.07.2005р. № 263/23-150/32612505, розрахунки сторони за договорами провели на загальну суму 484440 грн. 00 коп..
Між тим, Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.04 року по справі № 2-3829/04 визнані недійсними з 01.12.2003 року установчі документи ТОВ „Еталон С.В.”, його державна реєстрація, первинні документи та податкові накладні, з 25.02.04 року реєстрація платника податку на додану вартість.
ТОВ „Еталон С.В.” визнано таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати реєст рації - з 01.12.03 року.
З наведеного судового рішення вбачається, що в судовому засіданні Дніпровського районного суду м. Києва, яке відбулось 07.12.04 року були присутні засновники ТОВ „Еталон С.В.” громадянин Гноєвий В.Г. та громадянин Гноєвий С.В.
Засновник Гноєвий В.Г. пояснив суду, що його прізвище було використано невідомими особами, сам він наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав, наказів про призначення будь-кого на посаду директора ТОВ „Еталон С.В.” не підписував, рахунків товариства в установах банку не відкривав.
В судовому засіданні Дніпровським районним судом м. Києва також встановлено, що волевиявлення засновників не було спрямоване на створення юридичної особи та зайняття підприємницької діяльністю у відповідності з діючим законодавством України. Реєстрація ТОВ „Еталон С.В.” відбувалася на підставних осіб, якими у даному випадку є громадянин Гноєвий В.Г. та громадянин Гноєвий С.В.
На підставі встановлених обставин справи Дніпровський районний суд м. Києва дійшов до висновку, що діяльність ТОВ „Еталон С.В.” з моменту реєстрації здійснювалась протиправно.
Згідно супровідного листа від 05.06.2006р. за № 2-3829/04 Д-26 Дніпровського районного суду м. Києва та доданого до нього судового рішення від 7 грудня 2004р. по справі № 2-3829/04 отриманого на запит судом апеляційної інстанції, остане набрало законної сили.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до вимог ст. 207 ГК України, господарське зобов’язання що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно до вимог ст.208 ГК України, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане нею, а також все належне з неї першої стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” дія ст. 208 ГК України поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, до них зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено та підтверджено, що між ПП „Агро –СОВ” та ТОВ „Еталон С.В.” мало місце укладання договорів, судом першої інстанції також взято до уваги рішення Дніпровського районного суду м. Києва.
Вищевикладене свідчить про наявність умислу при укладенні зазначених договорів з метою суперечною інтересам держави та суспільства у однієї із сторін, а саме ТОВ „Еталон С.В”.
За таких обставин, задовольняючи позов, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до такого висновку, оскільки такий висновок ґрунтується на нормах чинного законодавства на час укладення спірної угоди.
Враховуючи викладене, колегія зазначає, що мотиви з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2006 р. зі справи №8/276/05–залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий, суддя | Жеков В.І. |
Судді | Картере В.І. |
Пироговський В.Т. |