ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
23 квітня 2013 р. Справа № 802/830/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Білобородова В.Д., Дьомов О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ :
27.02.2013 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови від 17.10.2012 року №540.
В обґрунтування своїх вимог позивач у позові посилається на порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів при проведенні перевірки та відібранні проб бензину та дизельного палива на АЗС позивача, що могло вплинути на результати експертизи та чим було порушено права позивача.
Усною ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Крім того, в судовому засіданні 09.04.2013 року представниками позивача у відповідності до ст. 49, 51 КАС України, подано через відділ прийому суду заяву про зміну позовних вимог. Даною заявою позивач просить суд, виключити з позовних вимог пункт третій, а саме вимогу про зупинення виконавчого провадження на час розгляду справи. Крім того, в судовому засіданні позивач не наполягав на необхідність залучення третіх осіб до участі у розгляді справи.
В силу частини 1 статті 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. В зв'язку з чим, заява про зміну позовних вимог була прийнята судом до розгляду. Таким чином, розглядається позов ОСОБА_4 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови від 17.10.2012 року №540.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, посилаючись на те, що при відборі зразків продукції посадовими особами відповідача грубо порушено вимоги Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Під час надання пояснень та у письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що фахівці Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області при проведенні планової перевірки позивача та при прийнятті спірної постанови діяли в межах повноважень, та у спосіб, передбачений національним законодавством.
В судовому засіданні 22.04.2013 року судом допитано як свідків ОСОБА_5 - головного спеціаліста Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області та ОСОБА_6 - старшого заправщика АЗС ФОП ОСОБА_4, які були присутні при відборі зразків продукції, що перевірялась.
В своїх показах ОСОБА_5, зазначив, що відбір зразків бензину та дизельного палива на АЗС позивача здійснювалось згідно вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України № 271/121 від 04.06.2007.
Допитаний як свідок ОСОБА_7 повідомив суду про порушення процедури відбору зразків бензину та дизельного палива на АЗС позивача, передбаченої Інструкцією.
Вивчивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі огляду на наступне.
Судом встановлено, що 10.09.2012 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів АЗС ФОП ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якої було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0551 від 10.09.2012 р. (далі - акт перевірки).
На підставі рішення в.о. начальника Держспоживінспекції у Вінницькій області №494 від 05.09.2012р. під час проведення перевірки відповідачем було відібрано у позивача зразки бензину А-95, А-92, А-76 та дизельне паливо ДП (Євро) сорт С вид І про що складено акт відбору зразків продукції від 10.09.2012р., у відповідності до Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції, затверджених постановою КМУ від 31.10.2007р. №1280, яким встановлено факт відбирання 2-ох літрів по кожному виду.
Крім того, 10.09.2012 року складно акт відбирання проб нафти та нафтопродуктів №4 від 10.09.2012 р. за формою №2-НК, у відповідності до додатку 2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2078р. №271/121, яким встановлено відбирання 3-ох літрів зразків бензину та дизельного палива.
Транспортування відібраних зразків нафтопродуктів для проведення лабораторних досліджень в акредитованій лабораторії ТОВ "Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів" за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1 здійснювалось ДП "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на підставі договору про виконання робіт та надання послуг №1 від 06.09.2012р.
За результатами дослідження відібраних проб на адресу відповідача надійшли паспорти якості №7215, 7216, 7217, 7218 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів, відповідно до висновків яких: за вмістом часткою сірки зразок (акт відбору № 4 від 10.09.2012 року) не відповідає вимогам ДСТУ 4840-2007 до дизельного палива ДП (Євро) сорт С вид І; за масовою часткою сірки та масовою часткою бензолу зразок (акт відбору № 4 від 10.09.2012 року) не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 до бензину марки А-95; за масовою часткою сірки та масовою часткою бензолу зразок (акт відбору № 4 від 10.09.2012 року) не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 до бензину марки А-92; за масовою часткою сірки та масовою часткою бензолу зразок (акт відбору № 4 від 10.09.2012 року) не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 до бензину автомобільного марки А-76.
17.11.2012 року Держспоживінспекція у Вінницькій області прийняла постанову № 540 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою на підставі акту перевірки, за реалізацію бензину автомобільного бензину А-95, А-92, А-76 та дизельне паливо ДП (Євро) сорт С вид І, що не відповідають вимогам нормативних документів, застосовано до ФОП ОСОБА_4 штраф у розмірі 226 892,25 грн. Згідно із розрахунком до позивача застосовано штраф в сумі 226 892,25 грн., тобто, в розмірі 50 % вартості отриманої партії (зокрема, згідно накладних вартість отриманої партії товару бензину марки А-76 - 69 746,00 грн., сума штрафу - 34 873,00 грн.; вартість отриманої партії товару бензину марки А-92 - 183 922,50 грн., сума штрафу - 91 961,25 грн.; вартість отриманої партії товару бензину марки А-95 - 74 100,00 грн., сума штрафу - 37 050,00 грн.; вартість отриманої партії товару дизельне паливо ДП (Євро) - 126 016,00 грн., сума штрафу - 63 008,00 грн.
Вважаючи вищезазначену постанову неправомірною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Статтями 13 - 15 вказаного Закону передбачено, що відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків. Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
Механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) визначений Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1280.
Разом з тим, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із розділом І «Загальні положення» Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року № 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за № 762/14029, Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску. Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція) поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.
Пунктом 4.2 зазначеної Інструкції регламентовано порядок відбирання проб.
Так, зокрема, згідно із підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 вказаної Інструкції проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.
Підпунктами 4.2.5, 4.2.6 пункту 4.2 згаданої Інструкції визначено, що під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки. Для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару. В акті відбирання проби за формою № 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10 л, олив - не менше 5 л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт. Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби. Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.
Крім того, підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України також передбачено, що у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.
Як було встановлено судом, відповідачем при відібранні у позивача проб бензину А-95, А-92, А-76 та дизельного палива ДП (Євро) сорт С вид І було складено акт відібрання проби нафти та нафтопродуктів №4 від 10.09.2012 р. за формою 2-НК та акт відбору зразків продукції від 10.09.2012 року, за формою, передбаченою Порядком відбору зразків продукції.
При цьому позивач посилається на той факт, що відповідачем не дотримано порядок відбирання проб, що визначений пунктом 4.2 Інструкції. Так, зокрема, проби нафтопродукту оператором АЗС зливались одразу у пластикову тару, в той час як Інструкцією передбачено, що оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В обґрунтування вищенаведеного факту позивачем надано суду фотокартки відібраних відповідачем арбітражних проб бензину та дизельного палива.
Допитаний як свідок у судовому засіданні ОСОБА_7, який є старшим заправщиком АЗС ФОП ОСОБА_4 і який був присутній 10.09.2012 р. під час проведення відповідачем перевірки та відібрання зразків бензину та дизельного палива, суду пояснив, що зразки нафтопродуктів були відібрані наступним чином: бензин було розлито у пластикові пляшки, на які потім були одягнуті пластикові кришки, на кришку було надягнено та перев'язано шпагатом поліетиленова плівка. Крім того, посадовими особами відповідача не було роз'яснено порядок відбору проб бензину та дизельного палива. Остання відпуск бензину та дизельного пального здійснювався протягом 40 хвилин.
Згідно пояснень ОСОБА_5, встановлено що відібрання проб нафтопродуктів з конкретної ПРК (ОРК) здійснювався в металеве відро та потім розлито у півтора літрові пластикові пляшки в об'ємі по 1 літру кожного виду пального, при цьому комісією не встановлювався час останнього відпуску бензину та дизельного палива.
Отже, судом встановлено, що перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10 л., нафтопродукти з мірника необхідно злити до резервуару АЗС, що не було здійснено. Крім того, в підтвердження даного факту повинен бути складений відповідний акт.
Таким чином, наданими позивачем суду доказами та поясненнями свідка ОСОБА_7 підтверджується факт того, що процедуру відбору зразків бензину та дизельного палива на АЗС позивача було порушено. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідачем під час відбору у позивача зразків бензину А-95, А-92, А-76 та дизельного палива ДП (Євро) сорт С вид І були порушені вимоги Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, якою встановлені спеціальні вимоги для відбору зразків нафтопродуктів у відповідну тару з урахуванням специфічних властивостей таких продуктів, суд вважає, що результати випробувань таких зразків, оформлені паспортами якості №7215, 7216, 7217, 7218, не можуть бути належним та допустимим доказом невідповідності проб нафти та нафтопродуктів вимогам нормативних документів.
Крім того, суд враховує, що відповідачем при розгляді справи не доведено дотримання вимог частини другої статті 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині роз'яснення суб'єкту господарювання порядку відбору зразків продукції.
Отже, в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем порядку відбирання проб (зразків) нафтопродуктів.
Крім того, враховуючи, що суд не бере до уваги як докази одержані з порушенням нормативно-правових актів акт відбирання проб нафти та нафтопродуктів від 10.09.2012 року № 4 та паспортами якості №7215, 7216, 7217, 7218, а на момент проведення планової перевірки у позивача на вказані вище партії бензину були в наявності паспорти якості та сертифікати відповідності (а. с. 60-63), тому суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.
Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на що постанова відповідача №540 від 17.10.2012 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області на користь - ОСОБА_4 судові витрати на сплату судового збору в сумі 34,41 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області №540 від 17.10.2012 року про застосування штрафних санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна