УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року                                                                     м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                                             Хруняка Є.В.,

суддів                                                                  Ладики Я.І., Гриновецького Б.М.,

з участю: прокурора                                           Журавльова Є.Є.,

засудженого                                                       ОСОБА_1,

розглянувши 15 січня 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Надвірнянського районного суду від 22 жовтня 2007 року, -

встановила:

Вказаним вироком                     ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, уродженець с. Пнів Надвірнянського району, мешканець м. Надвірна, Івано-Франківської області, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з професійно-технічною освітою, працює інспектором Надвірнянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Державного управління з питань виконання покарань в Івано-Франківській області, раніше не судимий, -

Справа №11-7/2008р.                                        Головуючий у І інстанції Безбородько В.А.

Категорія ст. 364 ч.3 КК України                     Доповідач Хруняк Є.В.

2

засуджений за ст. 364 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 1 рік; за ст. 366 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено йому покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Також на нього покладено певні обов"язки передбачені ст. 76 КК України.

Вирішено питання про речові докази.

Запобіжний захід йому - підписку про невиїзд, залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за таких обставин.

28.09.2005 року до Надвірнянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції із Надвірнянського районного суду надійшов вирок від 8.09.2005 року на засудженого ОСОБА_2за ст. 296 ч.2 КК України з призначенням покарання у вигляді обмеження волі терміном на 1 рік 6 місяців. Відповідно за вищевказаного вироку, ОСОБА_2. на підставі ст. 75 КК України було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та на підставі в ст. 76 КК України на нього покладено певні обов"язки, в тому числі, і невиїзд за межі проживання без дозволу органу КВІ та повідомляти органу КВІ про зміну місця проживання, періодично з"являтися один раз в місяць для реєстрації в органах кримінально-виконавчої інспекції.

На початку жовтня 2005 року ОСОБА_2., щодо якого відповідно до вироку від 08.09.2005 року був встановлений порядок реєстрації в Надвірнянському міжрайонному відділі кримінально-виконавчої інспекції, бажаючи виїхати на сезонні роботи за межі України, звернувся до начальника відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_1 з проханням дозволити виїзд до Російської Федерації та проходити реєстрацію від його імені матері ОСОБА_3.

ОСОБА_1., будучи працівником правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем, дозволив засудженому ОСОБА_2. покинути територію України та, на прохання останнього, погодився надавати листок реєстрації із особової справи ОСОБА_2. № 74/2005 для підпису матері ОСОБА_2. ОСОБА_3.

Протягом жовтня 2005 року - березня 2006 року ОСОБА_1. надавав ОСОБА_3. для підпису листок реєстрації із особової справи ОСОБА_2., в якому вона незаконно підписувалась від імені сина.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1., з метою виправлення недоліків та помилок в роботі, бажаючи приховати факт відсутності ОСОБА_2. на

3

території України,  який повернувся в Україну 07.01.2007 року,  та невиконання останнім обов'язку щодо періодичної реєстрації,  09.01.2007 року вніс в листок реєстрації особової справи ОСОБА_2. відомості про свою посаду,  прізвище та дату реєстрації від 21.04.,  19.05.,  15.09.,  20.10.,  17.11.2006 року,  а також використовуючи свої повноваження колишнього начальника Надвірнянського MP ВКВІ,  дав вказівку інспектору ОСОБА_4. ,  яка не усвідомлювала дій ОСОБА_1,  внести від імені аналогічні записи від 16.06.,  27.07.,  18.08,  15.12.2006 року після чого надав листок реєстрації для підпису ОСОБА_2.,  який особисто підписав.

Цього ж дня ОСОБА_1. склав та скріпив своїм підписом пояснення від 21.06.2006 року про ніби-то перебування ОСОБА_2. по місцю свого проживання в с.  Стримба Надвірнянського району,  яке останній підписав.

Не погоджуючись з вироком,  засуджений ОСОБА_1. подав апеляцію,  в якій просить вирок скасувати,  а справу закрити,  мотивує тим,  що він будь-яких неправомірних дій не вчиняв,  оскільки в той час був на лікарняному.

Прокурор в своїй апеляції не оспорюючи кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1,  просить вирок скасувати і призначити останньому більш суворе покарання,  а у змінах до попередньої апеляції просить вирок скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.

Крім того вважає,  що суд неправильно визначив йому додаткове покарання.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженого ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляцію,  прокурора,  який вважав,  що вирок слід скасувати і справу направити на новий судовий розгляд,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає,  а прокурора частково.

Як вбачається із показань засудженого ОСОБА_1,  він працював з 1999 року по 29.12.2005 року на посаді начальника,  а з 29.12.2005 року по 01.03.2007 року на посаді інспектора Надвірнянського міжрайонного відділу кримінальо-виконавчої інспекції. В квітні та травні 2006 року до нього приходила мати засудженого ОСОБА_2.,  яка повідомляла,  що її син на лікарняному. В січні 2007 року до Надвірнянського МРВ КВІ прийшов ОСОБА_2.,  який в його присутності розписався за місяці,  коли не приходив на реєстрацію.

Свідок ОСОБА_2. пояснював,  що ОСОБА_1. дозволив йому виїхати на заробітки в Росію в час іспитового строку. Також ОСОБА_1. погодився,  щоб його мати приходила в МРВ КВІ і відмічалась за нього,  що вона і робила. Приїхавши 09.01.2007 року він прийшов до ОСОБА_1 і у його присутності підписувався в листку реєстрації. За 21.10.,  18.11.,  16.12. 2005 року та 20.01.,  18.02.,  17.03 2006 року в листку реєстрації,  за згодою ОСОБА_1,  підписи ставила його мама.

4

Пояснення від 21.04.2006 року він підписував 09.01.2007 року, яке йому надавав ОСОБА_1. Він спілкувався тільки з ОСОБА_1., з іншими працівниками КВІ він не спілкувався, вони йому не давали підписувати будь-які документи.

Свідок ОСОБА_3. пояснювала, що в жовтні 2005 року вона попросила ОСОБА_1 не подавати в розшук сина, оскільки він перебуває за кордоном, і запропонувала йому розписуватись за сина; відмічатись кожного дня, коли необхідно з"являтися кожної третьої п"ятниці місяця до ОСОБА_1 Вона розписувалася за сина у документах, і спілкувалась тільки з ОСОБА_1.

Свідки ОСОБА_4. (ОСОБА_4) і ОСОБА_5. пояснювала, що вони ні з ким із працівників відділу КВІ не мали домовленості з приводу підроблення листка реєстрації ОСОБА_2.

З урахуванням наведеного та доказів, які є в матеріалах справи, і яким суд дав належну оцінку, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1. обгрунтовано засуджений за зловживання владою та службовим становищем та службове підроблення, і суд правильно кваліфікував його дії за ст. ст. 364 ч.3, 366 ч.1 КК України.

Покарання ОСОБА_1. призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що його необгрунтовано засуджено, є безпідставне і спростовується наведеними у вироку доказами.

Колегія суддів погоджується із змінами до апеляції прокурора і вважає, що суд першої інстанції не конкретизував, яке саме ОСОБА_1 позбавлено право займати посади.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року „Про практику призначення судом кримінального покарання", з наступними змінами і доповненнями, рішення суду про позбавлення винної особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, має бути чітко сформульовані.

Як вбачається із вироку, ці вимоги судом першої інстанції не виконані, а тому, в цій частині апеляція прокурора підлягає задоволення.

Щодо скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції у зміненому вигляді, задовольнити частково.

5

Вирок Надвірнянського районного суду від 22 жовтня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_1 змінити, позбавивши його права займати посади в правоохоронних органах, пов"язаних з функцією представника влади на 1 рік 6 місяців. В решті вирок залишити без зміни.