УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 року                                                                     м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді:                                            Гриновецького Б.М.,

суддів:                                                                 Шайди С. М., Кривобокової Н.М.,

з участю прокурора:                                           Книша І.С.,

розглянувши справу про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1.

за апеляцією захисника ОСОБА_2.

на постанову Калуського міськрайонного суду від 18.01.2008 року, -

встановила:

Цією постановою продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.2, 186 ч.1 КК України, що проявились у вчиненні хуліганських дій з особливою зухвалістю, що супроводжувалось нанесенням побоїв потерпілим і грабежі мобільного телефону, пляшки шампанського вина і 10 жувальних гумок.

Суддя мотивував своє рішення тим, що по справі ще треба провести ряд слідчих дій, а підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1. нема.

В апеляції захисник ОСОБА_1. оспорює обґрунтованість постанови, суд не навів мотивів тримання його під вартою, просить змінити її і обрати щодо обвинуваченого заставу.

Справа № 10-10 /2008 р.                                             Головуючий у І інстанції Бейко М. А.

Категорія ст. 296 КК України                                     Доповідач: Гриновецький Б.М.

 2

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення постанови судді без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Висновок судді про необхідність продовження строку тримання ОСОБА_1. під вартою є необгрунтованим.

Суд залишив без уваги те, що саме подання слідчого не відповідає вимогам ст. 165-3 КПК - в ньому немає жодних даних про те, що строк досудового слідства по цій справі продовжено; в ньому нема обґрунтування необхідності дальшого тримання обвинуваченого під вартою; в ньому немає доводів про відсутність підстав для зміни йому запобіжного заходу.

Залишивши вказані обставини без уваги, суд у постанові не навів мотивів необхідності тримання ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст. ст. 148, 150, 165-2 КПК, не мотивував чому немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не з'ясував наявність необхідних умов, за яких продовження строку є можливим, як це вимагає п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику... продовження судами строків тримання під вартою...».

За таких обставин

Постанова суду не може залишатися в силі, вона підлягає зміні.

Колегія суддів відповідно до вимог ст. ст. 148, 150, 155, 156, 165-2, вважає, що відносно ОСОБА_1 запобіжний захід слід змінити.

Як видно із справи немає необхідності дальше тримати під вартою ОСОБА_1. Він визнає вину, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання і роботи, позитивно характеризується, збитки по справі відшкодовано, має незадовільний стан здоров'я, є молодого віку. За таких обставин, немає достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 буде ухилятися від слідства та від виконання процесуальних дій, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність.

Враховуючи всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів прийшла до висновку, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 забезпечить запобіжний захід у виді застави, яку згідні внести його родичі.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_2. задовольнити.

 3

Постанову судді Калуського міськрайонного суду від 18.01.2008 року щодо ОСОБА_1 змінити, в продовженні строку тримання під вартою відмовити, з-під варти його звільнити, обрати йому запобіжний захід у виді застави в 17000  грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.