УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М.,
суддів: Ткачук Н.В., Хруняка Є.В.,
прокурора Журавльова Є.Є.,
представника потерпілої, адвоката ОСОБА_1.,
адвоката ОСОБА_2.,
засудженого ОСОБА_3.
розглянувши 31.01.2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої, адвоката в інтересах засудженого на вирок Долинського районного суду від 30 жовтня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя с. Витвиця Долинського району, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
засуджено за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3. підписку про невиїзд змінено на взяття під варту, а строк відбуття покарання йому рахується з 30.10.2007 року.
Справа №11-40/2008 р. Головуючий у І інстанції Лицур І.М.
Категорія ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
2
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_4. 1739 грн. 75 коп. матеріальної та 18000 грн. моральної шкоди, а також 600 грн. за надання їй юридичної допомоги.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_3. визнано винуватим та засуджено за те, що 27.04.2007 року приблизно о 20.32 год. в с. Витвиця Долинського району він, перебуваючи із ОСОБА_4 в неприязних відносинах із-за спору за земельну ділянку, наніс їй металевою трубою три удари по голові, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з переломом основи та склепіння черепа, забою головного мозку та інші рани, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Під час спричинення потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_3. передбачав та бажав настання її смерті, однак в силу незалежних від його волі причин, його злочинні дії не було доведено до кінця, оскільки потерпілій було своєчасно надано необхідну медичну допомогу тобто, що він вчинив замах на вбивство.
В апеляції на вирок потерпіла не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає тяжкості скоєного ним злочину та особі засудженого, що суд без достатніх наявних підстав застосував ст. 69 КК України, тому просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок.
Захисник інтересів засудженого ОСОБА_3. адвокат ОСОБА_2. в своїй апеляції зазначає, що вирок суду щодо ОСОБА_3. є занадто суворим, оскільки при призначенні йому покарання судом не враховано, що у нього на утриманні є хвора мама, що він займався трудовою діяльністю, позитивно характеризується, сам з'явився у відділ міліції із зізнанням, у вчиненому щиро розкаявся. Просить вирок суду змінити та застосувати до ОСОБА_3. покарання не пов'язане з реальним його відбуванням.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обґрунтованість вироку, який одночасно подав письмове клопотання прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції про відмову від своєї апеляції, пояснення представника потерпілої, яка підтримала апеляцію потерпілої та заперечила доводи апеляційних вимог адвоката ОСОБА_2., засудженого, який підтримав подану апеляцію його адвокатом та заперечив щодо апеляції потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3. у вчиненому ним зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на
3
зібраних, детально досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах, і в апеляціях не оспорюються.
Також правильним є висновок суду про кваліфікацію його неправомірних дій за ст. ст. 15.2, 115 ч.1 КК України.
Що ж стосується посилання потерпілої в апеляції на те, що при призначенні ОСОБА_3 покарання судом не було враховано, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, що на досудовому слідстві давав неправдиві покази, а також не відшкодував їй завдану шкоду то, сам законодавець кваліфікує злочин, за який засуджено ОСОБА_3., як особливо тяжкий.
Також із матеріалів справи вбачається, що після вчинення злочину засуджений вночі пішов у райвідділ міліції і заявив про вчинене. Сама ж потерпіла не заперечує, що між нею та засудженим уже тривалий час склалися неприязні стосунки із-за спору за земельну ділянку тобто, сама поведінка потерпілої могла спонукати до неправомірних дій, і що ОСОБА_3. побив її у безлюдному місці.
Ці та інші обставини при призначенні ОСОБА_3 покарання судом були враховані в повній мірі, а також задоволено цивільний позов в повному обсязі.
Колегія суддів також вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2. про застосування до П»єлика покарання не пов'язаного з реальним його відбуванням є необгрунтованою.
При призначенні ОСОБА_3 покарання судом в повній мірі було враховано, що засуджений вчинив злочин, який відноситься до особливо тяжких, однак є незакінченим злочином.
Таким чином, колегія суддів не вбачає, підстав для задоволення поданих апеляцій.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_4., та захисника - адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду від 30 жовтня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_3 - без змін.