АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1618/762/12
Номер провадження 22-ц/786/1639/2013
Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю.А.
Доповідач Абрамов П. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :
Головуючого судді : Абрамова П.С.
Суддів : Винниченко Ю.М. Касмініна О.В.
При секретарі: Цилюрик М.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2013 року
В справі за позовом ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Фактор» про стягнення заборгованості
за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» про визнання договору недійсним,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2013 року стягнуто з ТОВ «ФАКТОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» заборгованість за договором від 01.01.2011 року №7 в розмірі 771 552 (сімсот сімдесят одна тисяча п»ятсот п»ятдесят дві) грн.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» в частині позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» про визнання договору недійсним - відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ « Міжнародна група морепродуктів» оскаржило рішення суду в частині відмови в задоволенні їх позовних вимог, прохаючи рішення суду скасувати, а їх позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі, вказували, що судом невірно застосовано норми матеріального права щодо відповідальності поручителів.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах оскаржуваної частини та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ « Міжнародна група морепродуктів» місцевим судом вірно встановлено , що 01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ» далі (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фактор» далі (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №7, згідно умов якого Продавець зобов'язувався передавати у власність, а Покупець зобов'язувався приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених даним договором.
Також місцевий суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ГРУПА МОРЕПРОДУКТІВ» свої обов'язки за договором виконано в повному об'ємі , передано товару на загальну суму 539 546, 02 грн. В свою чергу відповідач свої обов'язки за договором не виконав, та прийнятий товар оплатив частково, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 514 368 грн.
З врахуванням передбачених договором штрафних санкцій, в сумі 257 184 грн. розмір яких місцевим судом було перевірено, , загальний розмір заборгованості становить 514368 + 257184 = 771552 грн.
Встановивши вказану обставину, місцевий суд вірно стягнув зазначений борг з ТОВ « Фактор» .
В зазначеній частині судове рішення не оскаржується, та не є предметом апеляційного перегляду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як солідарних боржників - поручителів місцевий суд вірно дав оцінку змісту написаних ними розписок.
Так , з розписок слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися відповідати своїм майном за виконання ТОВ « Фактор» своїх обов'язків за договором купівлі продажу від 1.01.2011 року. ( а. с. 22, 23)
Зміст зазначених розписок вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є солідарними боржниками, оскільки вони взяли на себе відповідальність лише своїм майном.
Також в розписках чітко не визначено , яким саме майном відповідають зазначені вище особи.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований Суд України в п 23. Постанови пленуму № 5 від 30 березня 20112 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодавцем , іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
Таким чином враховуючи , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися відповідати лише своїм майном, тобто виступили майновими поручителями , вони не є солідарними боржниками з ТОВ « Фактор» , місцевий суд вірно відмовив в задоволенні позовних вимог .
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді : (підписи)
Копія згідно: