АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/774/2097/13 Головуючий у І-й інстанції: Березюк В.В.

Категорія - 37 Доповідач: Тамакулова В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Петренко І.О., Козлова С.П.

при секретарі: Савчук Р.В.,

яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рі-шення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Меліоративнен-ської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 3-і особи: Но-вомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов обґрунтовувала тим, що є рідною племінницею ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Про його смерть вона дізналася в березні 2012 ро-ку. Квартира АДРЕСА_1 та інше майно, яке належало спадкодавцю, ніким із спадкоємців не прийняте і не оформлювалося в установленому За-коном порядку.

Оскільки вона - єдина спадкоємиця, проживає в Російській Федерації і не знала про смерть спадкодавця, просила: визнати, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин та продовжити його для подачі заяви до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

В уточнених вимогах просила визначити додатковий строк для прийняття спадщи-ни.

Відповідач позов не визнав, посилався на те, що представник позивача була спів- мешканкою померлого, заявляла позов про визнання факту проживання однією сім'єю, але в позові - відмовлено. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетров-ської області від 06 січня 2012 року спадщина визнана відумерлою.

3-я особа: ОСОБА_3 проти позову заперечувала.

Представник Новомосковської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, належно повідомлений про слухання справи.

Рішенням суду І інстанції від 21 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог -відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду й постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом правильно встановлені фактичні обставини по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 14). Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та інше майно, що на-лежало спадкодавцю, яка ніким із родичів не прийнята, спадкова справа не заводилася (а.с. 8, 54-55, 95).

При відмові в позові, суд послався на застосування до правовідносин ЦК УРСР, в редакції 1963 року, бо вони виникли в 2003 році. Цим кодексом не передбачалося, що пле-мінники входять у коло осіб, які мають право на спадщину. Крім того, позивач не надала докази стосовно родинних зв'язків зі спадкодавцем.

Однак, суд допустив порушення матеріального та процесуального Закону.

Право на звернення до суду мають особи чиї права порушені, невизнані або оспорюються (ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрун-тованим. Законним є рішення, яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирі-шив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і за-перечень, що підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. п. 4-5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції 2003 року, його положення застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності, чи виникли або продовжують існувати після введення кодексу в дію.

Правила книги 6 ЦК України "Спадкове право" застосовуються також до спадщи-ни, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.

Стаття 1277 ЦК України про відумерле майно застосовується до спадщини також від дня відкриття якої, до набрання чинності цим кодексом, спливло не менше одного ро-ку.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" ч. 3 ст. 1272 ЦК України, визначено право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, на звернення до суду з позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Ця норма діє лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з введенням в дію ЦК України. У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Оскільки правовідносини сторін виникли в 2003 році, мають продовжуваний харак-тер, бо ніхто із спадкоємців не прийняв спадщину, слід керуватися ЦК України.

Як слідує із матеріалів справи спадкове майно, що залишилася після смерті ОСОБА_5, рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 06 січня 2012 року визна-не відумерлим (а.с. 26).

Вищевказаною нормою Закону передбачено, що спадщина, яка визнана судом від-умерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, що встановлений Законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, в тому числі селищні ради (ч. 3 ст. 140 Конституції України).

Стаття 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає правове положення територіальних громад.

Згідно ст. 10 цього Закону селищні ради - є органами місцевого самоврядування, які здійснюють представницькі функції територіальних громад.

За заявою позивача, суд залучив до участі в справі селищну раду, як відповідача, однак, відповідно до ст. ст. 169, 172 ЦК України суб'єктом цивільних відносин є територі-альна громада, а селищна рада - лише її представницький орган.

Суд, у протиріч вимогам ст. 33 ЦПК України, не уточнив позицію позивача та не вирішив питання про заміну неналежного відповідача належним.

Оскільки суд порушив матеріальний та процесуальний Закон стосовно спадкового майна, не з'ясував чи є селищна рада належним відповідачем, тому на підставі ст. 309 ЦПК України рішення, як передчасне, підлягає скасуванню, з постановою нового рішення - про відмову в позові.

З урахуванням викладеного та керуючися ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Меліора-тивненської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 3-і осо-би: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - скасувати, в позові - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий:

С у д д і: