№ справи:3-4403/2007Головуючий суду першої інстанції:Кірюхіна

№ провадження:33/190/301/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Осоченко А. М.

_____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________

"23" квітня 2013 р.м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протестом в.о. прокурора Красногвардійського району АР Крим Мінкіна М.В. на постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 червня 2007 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ :

Постановою суду ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 5 травня 2007 року, о 19 годині 42 хвилинах, по вул. Агудіна у смт. Красногвардійському АР Крим, керував транспортним засобом «Дельта - ЕХ», без реєстр. номеру, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження до встановленого законом медичного огляду на виявлення стану сп'яніння і продування у трубку «Контроль тверезості» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В протесті прокурор просить постанову суду скасувати, як таку, що не відповідає вимогам закону в частині накладеного на ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення. Не оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій правопорушника, просить накладений на ОСОБА_3 вид адміністративного стягнення замінити на інший вид стягнення в межах санкції статті за даний вид правопорушення. Мотивує це тим, що останній на момент розгляду справи посвідчення водія не мав, а тому не міг бути позбавлений цього права за рішенням суду. Одночасно з зазначеним, з урахуванням зворотної сили закону, просить поновити йому строк на апеляційне опротестування, мотивуючи тим, що про наявність цієї постанови йому стало відомо лише під час проведення перевірки.

Статтею 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення у цьому випадку ведеться на підставі закону, який діє на момент оскарження.

На момент дії КУпАП у 2004 році постанова судді визнавалася остаточною й оскарженню не підлягала, а після внесення до діючого законодавства змін від 24.09.2008 року (в ред. Закону за №586-VI (586-17), відповідно до ст. ст. 287-294 КУпАП, було надано право на її оскарження і опротестування протягом 10 календарних днів. Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 24.06.88 р. (зі змінами та доповненнями на 25.05.98 р.) «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» пропущення встановленого строку оскарження не є підставою для відмови у прийнятті скарги. Оскільки прокурор заявив відповідне клопотання, строк пропустив з поважних причин та протест виклав з вимогами про пом'якшення положення правопорушника, підстав для відмови йому в цьому немає, вважаю за необхідне поновити йому строк на апеляційне опротестування зазначеної постанови та розглянути справу по суті.

Перевіривши доводи протесту, приходжу до висновку, що в протесті прокурор просить змінити постанову суду в частині накладеного на ОСОБА_3 виду стягнення; вивчивши матеріали справи, вважаю, що протест підлягає задоволенню.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які ніким під сумнів не ставляться.

Дії винного за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п. 28 постанови Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд не має права застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли правопорушник позбавлений цього права чи взагалі такого права не мав.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними комп'ютерної бази даних відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАЇ з обслуговування м. Джанкой, Джанкойського та Красногвардійського районів при управлінні ДАЇ Головного управління за період з 1993 року і по теперішній час ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував. У зв'язку з викладеним, судом не могло бути застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП (в ред. від 07.02.1997 р. № 55/97-ВР), за ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, передбачалась адміністративна відповідальність, крім позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, також у вигляді штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до двадцятип'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням даних про особу правопорушника та конкретних обставин справи, а також того, що наявність цієї постанови при здачі ОСОБА_3 іспитів у ДСАФІ може стати перешкодою у подальшому керуванні ним транспортними засобами, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_3 більш м'яке адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнення у вигляді громадських робіт або адміністративного арешту не можуть бути застосовані, оскільки посилюють відповідальність, тобто зворотної сили не мають.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Поновити в.о. прокурора Красногвардійського району АР Крим Мінкіну М.В. строк на апеляційне опротестування постанови Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 червня 2007 року.

Протест задовольнити.

Постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 червня 2007 року в частині накладення на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення - змінити.

Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити на штраф у розмірі 340 грн., який підлягає сплаті на рахунок держави.

В решті постанову місцевого суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:А. М. Осоченко