ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року Н/9991/161/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Кочана В.М., Рецебуринського Ю.Й.,

за участю секретаря судового засідання Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року, від 15 червня 2011 року та від 15 березня 2012 року по справі № 2а-1633/09/2370

за позовом ОСОБА_4

до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської

області

про визнання недійсним розпорядження, зобов'язання виплатити

заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодування

моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним розпорядження, зобов'язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2012 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року.

Перевіривши доводи заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, матеріали справи, суд касаційної інстанції вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року, від 15 червня 2011 року та від 15 березня 2012 року з підстав передбачених пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного суду України.

В заяві посилається на те, що під час розгляду справи 19 жовтня 2010 року в порядку касаційного провадження, суду не було відомо про ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2007 року та лист Верховного суду України від 2 червня 2008 року, які на думку ОСОБА_4, спростовують висновки суду касаційної інстанції щодо пропуску нею строку звернення до суду. Посилається на фальшування та процесуальні порушення, допущені судом під час розгляду справи, невирішення клопотань та неповне з'ясування судом обставин справи.

Вважає, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року та від 15 березня 2012 року необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

За змістом зазначеної норми переглядати рішення за нововиявленими обставинами можуть суди, які наділені правом встановлювати обставини у справі. Оскільки згідно із правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати, докази, встановлювати та визнавати доведеними обставинами, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами повноважні лише суди першої та апеляційної інстанцій. Касаційний суд може переглядати свої рішення за нововиявленими обставинами тільки з підстав, передбачених пунктами 3 і 5 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Такими підставами є 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 248 вказаного Кодексу у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою під час вирішення справи.

Із змісту даних норм Кодексу випливає, що необхідними сукупними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є: їх наявність на час вирішення адміністративної справи; те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Посилання позивача на те, що під час розгляду справи в порядку касаційного провадження суду не було відомо та не було взято до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2007 року та лист Верховного суду України від 2 червня 2008 року, не можуть бути визнані судом нововиявленими обставинами, оскільки їх наявність була очевидною на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Отже зазначені в заяві ОСОБА_4 обставини не відносяться до передбачених частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року, від 15 червня 2011 року та від 15 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року, від 15 червня 2011 року та від 15 березня 2012 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Кочан В.М.

Рецебуринський Ю.Й.