АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1071/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30, 31 Бесараб Н.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.
при секретаріБражнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди шляхом вчинення певних дій (стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків), вивчивши матеріали справи,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6, ОСОБА_7 5 жовтня 2012 р. звернулися в суд із позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди шляхом вчинення певних дій (стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків).
В позові зазначали, що ОСОБА_8 в кінці 2007 року, знаючи, що власниці будинку ОСОБА_6 не було дома, викрав біля приміщення сараю сім чотирьохсекційних чавунних радіаторів водяного опалення, один п'ятисекційний чавунний радіатор водяного опалення, одну секцію до батареї, всього на загальну суму 1020 грн.
За фактом крадіжки було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_8, який визнав свою вину у повному обсязі і був визнаний винним у злочині за ч. І ст.185 КК України.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 9 вересня 2010 р. ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з актом амністії.
Відповідно до вказаної постанови суду викрадене майно, яке було визнане речовими доказами у справі і передане на збереження ОСОБА_9, підлягало поверненню позивачці, але на час звернення до суду з даним позовом майно не повернуто.
Позивачі також вказували, що протягом всього розгляду кримінальної справи, з 8 вересня 2008 р. по 9 вересня 2010 р., позивач ОСОБА_7, який був визнаний законним представником потерпілої ОСОБА_6, так як їй виповнилося 80 років і вона має вади слуху, змушений був відвідувати всі судові засідання, а тому мав затрати на заправку автомобіля для переїзду з м. Києва, де він мешкає, до смт. Лисянка. Витрати на прибуття до суду законного представника потерпілої становлять 2 977,01 грн., що підтверджується фіскальними чеками.
Позивачі вважали, що при вирішенні питання відшкодування коштів за майно суд повинен вирішити питання з урахування індексу інфляції та 3 % річних від суми збитків та з урахуванням відсотків за користування чужим майном. Тому суму матеріальних збитків визначили в розмірі 5 482 грн.
Крім цього, позивачі вказували, що їм було завдано моральну шкоду, яка полягала в постійній напрузі, частих захворюваннях на нервовій основі ОСОБА_6, 80 річна жінка потрапила у Лисянську районну лікарню, в неї погіршилося здоров'я.
Для ОСОБА_7 моральна шкода полягала у тому, що він будучи інвалідом 2-ї групи, який пересувається за допомогою протезів, був змушений кидати свою сім'ю та роботу і їздити до суду, міліції та ДВС. По кримінальній справі було проведено 15 судових засідань, в яких він змушений був брати участь.
Для того щоб вчасно прибути на судове засідання він змушений був змінити свій звичний спосіб життя, а саме: вставати о 6-й годині ранку, одягати протези, розходитися, а потім на автомобілі з ручним управлінням подолати значну відстань від м. Києва до смт. Лисянка. Будучи інвалідом, який рухається на протезах, це спричиняло йому багато незручностей. Завдану їм моральну шкоду оцінюють у розмірі 30 000 грн.
Тому позивачі просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9. завдані матеріальні збитки у розмірі 5 482 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.
У судовому засіданні позивачі відмовилися від частини позовних вимог в зв'язку з поверненням їм викраденого, таким чином зняли всі позовні вимоги, пред'явлені до відповідача ОСОБА_9 та збільшили розмір відшкодування судових витрат, пов'язаних з прибуттям до суду законного представника потерпілої з 2 977 грн. на 4 027 грн., що підтверджуються фіскальними чеками, доданими до матеріалів справи та змінили суму відшкодування моральної шкоди, яку просять стягнути з відповідача ОСОБА_8 у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 17 січня 2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 витрати пов'язані з прибуттям до суду в сумі 4 027 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення в частині відмови їй, ОСОБА_6, у відшкодуванні моральної шкоди та ухвалення по справі нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_8 на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду в частині відмови їй у позові про стягнення моральної шкоди не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути змінено в частині стягнення моральної шкоди виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( в редакції від 25 травня 2001 р.) за змістом ст. 440-1 ЦК (ст. 1167 ЦК 2003 р.) та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Між тим, судом при ухваленні рішення в частині відшкодування моральної шкоди вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму ВСУ враховані не були.
З матеріалів справи, зокрема з постанови Лисянського районного суду від 9 вересня 2010 р. (а. с. 3) та пояснень сторін вбачається, що відповідач ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, відносно позивачки ОСОБА_6, викравши у неї майно на загальну суму 1020 грн., і саме вона була визнана потерпілою у кримінальній справі та набула право на відшкодування заподіяної їй шкоди, в тому числі і моральної.
Вина відповідача у заподіянні ОСОБА_6 шкоди підтверджується зазначеною вище постановою суду від 9 вересня 2010 р. про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, тобто з нереабілітуючих підстав.
Позивач ОСОБА_7 був представником потерпілої під час розслідування кримінальної справи та розгляду цієї справи в суді, а отже самостійного права на відшкодування йому заподіяної злочином, вчиненим ОСОБА_8, шкоди не набув.
За наведених обставин суд безпідставно стягнув з відповідача на його користь 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, тому рішення суду в цій частині підлягає до скасування з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_8 на його користь моральної шкоди.
Колегія суддів також приходить до висновку про те, що потерпілій від злочину ОСОБА_6 діями відповідача було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у стражданнях та переживаннях з приводу викрадення у неї майна, яке було необхідне їй для проведення водяного опалення в будинку, щоб покращити обігрів будинку у зимовий період, у погіршенні у зв'язку з цим стану її здоров'я та необхідності у лікуванні, зважаючи на її вік.
Тому рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухвалення рішення про часткове задоволення її позову в цій частині.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, колегія суддів враховує характер та обсяг її душевних страждань та виходить із засад розумності і виваженості і вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди 500 грн.
В іншій частині рішення суду сторонами у справі не оскаржується.
Крім того, як пояснив ОСОБА_8 під час розгляду справи в апеляційному суді, він за рішенням суду, що оскаржується, сплатив ОСОБА_7 4527 грн., що не заперечувала представник ОСОБА_6
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди шляхом вчинення певних дій (стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків) змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди.
Рішення Лисянського районного суду від 17 січня 2013 р. в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 500 грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати.
В задоволення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Лисянського районного суду від 17 січня 2013 р. в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 500 (п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :