ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р. | № 1/1016-9/174 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Закритого акціонерного товариства “Сетвік”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські юридичні технології” |
на ухвалу | господарського суду Львівської області від 29.09.06 |
у справі | № 1/1016-9/174 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські юридичні технології” |
про | розірвання договору оренди |
за участю представників від: |
скаржника 1 | Пастуховська Н.В. (дов. від 02.10.06) |
відповідача | не з'явилися, були належно повідомлені |
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство “Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські юридичні технології” про розірвання договору оренди та стягнення збитків.
Позивач подав заяву про забезпечення позову, вказуючи на те, що відповідачем самовільно розпочато та проводяться ремонтні роботи в приміщеннях, які він займає на підставі договору оренди, що завдає позивачу збитків. Тому з метою недопущення збільшення розміру збитків позивач просив допустити його до приміщень за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус №28 під літерою А-5, заборонити Василишин О.В. та ТОВ “Українські юридичні технології” та будь-яким іншим особам чинити перешкоди позивачу у володінні, користуванні, розпорядженні вищезгаданим приміщенням, в тому, числі заборонити будь-яким особам, крім визначених позивачем, знаходитися на території за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус №28 під літерою А-5.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.09.06 (суддя Данко Л.С.) позовна заява прийнята до провадження, задоволена заява позивача про забезпечення позову: допущено його до приміщень за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус №28 під літерою А-5, заборонено Василишин О.В., ТОВ “Українські юридичні технології” та будь-яким іншим особам чинити перешкоди позивачу у володінні, користуванні, розпорядженні вищезгаданим приміщенням, в тому числі, заборонено Василишин О.В., ТОВ “Українські юридичні технології” та будь-яким особам, крім визначених позивачем, знаходитися на території за адресою:
м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус №28 під літерою А-5.
В частині задоволення заяви про забезпечення позову ухвала мотивована тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду по цій справі.
Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач та Закрите акціонерне товариство “Сетвік” звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять дану ухвалу скасувати. В обґрунтування своєї касаційної скарги ЗАТ “Сетвік” посилається на те, що він є власником приміщення за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус №28 під літерою А-5, а даною ухвалою порушуються його права, як власника, оскільки обмежено користування та розпорядження власністю. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом при винесенні зазначеної ухвали порушені вимоги ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливе виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Господарський суд, вживши заходів запобіжного характеру шляхом накладення арешту, зазначив, що за приписами ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, можливе вжиття запобіжних заходів, а отже вимоги заявника підлягають задоволенню. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, оскільки відповідно до імперативних норм ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування наявності підстав про вжиття заподіяних заходів лягають на особу, яка подає заяву про вжиття заподіяних заходів.
Звертаючись з клопотанням про вжиття запобіжних заходів у зв'язку з тим, що надалі виконання судового акта буде утруднено або неможливо, необхідно довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу можливості виконання судового акта, так як підтверджують відсутність у відповідача необхідних грошових коштів або майна, чи виконання ним дій, направлених на відчуження майна, передачу його іншим особам, чи докази можливості здійснення ним подібних дій.
З матеріалів справи не вбачається доказів, які б свідчили про небезпеку спричинення шкоди заявнику та здійснення протиправних дій, направлених на спричинення шкоди, наявність реальної можливості спричинення шкоди. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позивач оперує достатніми засобами правового захисту свого порушеного права, що полягає у праві наданні суду своїх доводів та доказів, які б дійсно підтверджували, що відмова від застосування заходів до забезпечення позову спричинить невиконання судового рішення. Лише на підставі наданих доказів суд, керуючись вимогами ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, може зробити висновок про обґрунтованість клопотання про застосування заходів до забезпечення позову.
Втім, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що виконання рішення у праві, де предметом позову є розірвання договору оренди, може бути неможливе, або утруднене, в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. А тому, у господарського суду Львівської області не було правових підстав для вжиття заходів, передбачених ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Отже ухвала господарського суду Львівської області від 29.09.06 в частині вжиття заходів по забезпеченню позову підлягає скасуванню, а справа –передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства “Сетвік” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські юридичні технології” задовольнити частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 29.09.06 у справі №1/1016-9/174 скасувати в частині вжиття заходів по забезпеченню позову, в решті ухвалу господарського суду Львівської області від 29.09.06 у справі №1/1016-9/174 залишити без змін. Справу направити на розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко