ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
22 листопада 2006 р. |
№ 53/86-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Разводової С.С.
за участю представників : СТОВ “Протопопівське” - Міхно О.І.; СПД ОСОБА_1 -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. по справі № 53/86-06 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Протопопівське” про стягнення 3680, 16 грн., -
В С Т А Н О В И В:
30 березня 2006 р. позивач - СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до СТОВ “Протопопівське” про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу від 19.04.2004 р. в сумі 3680, 16 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 р. по справі №53/86-06 /суддя Прохоров С.А./ позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 3680, 16 грн. -заборгованості за договором купівлі - продажу від 19.04.2004 р., 102 грн. -державного мита, та 118,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2006 р. по справі № 53/86-06 /судді : Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Такмаков Ю.В./ рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з позивача на користь відповідача 51 грн. -державного мита за подання скарги.
В касаційній скарзі позивач -Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р., посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач -СТОВ "Протопопівське" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану апеляційну постанову залишити без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судами попередніх інстанцій, 19.07.2004 р. між ТОВ "Україна -1" (продавець) та СТОВ "Протопопівське" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, продавець повинен був передати покупцеві товар (дизельне пальне), а покупець прийняти його і сплатити за нього 8860, 00 грн., у зазначений в договорі термін. Продавець свої зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а покупець частково. Заборгованість по оплаті за отриманий товар за даним договором СТОВ "Протопопівське" перед ТОВ "Україна -1" складає 3680,16 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2005 р. порушено провадження по справі №Б-39/112-04 про банкрутство ТОВ "Україна -1".
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15.08.2005 р. в результаті біржових торгів на Харківській Товарній Біржі, позивач -СПД ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі - продажу НОМЕР_1 та акту прийому -передачі, придбав вимоги (дебіторську заборгованість) підприємства -банкрута ТОВ "Україна -1" до СТОВ "Протопопівське".
Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом;
- відповідно до ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом;
- згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- після заміни кредитора у зобов'язанні позивачем направлена СТОВ "Протопопівське" претензія про придбання права вимоги за договором купівлі-продажу від 19.07.2004 р. та вимогою про виконання зобов'язання по сплаті заборгованості в сумі 3680, 16 грн., але в порушення ст. 530 ЦК України, відповідачем дану вимогу про оплату заборгованості станом на 03.04.2006 р. не виконано.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що поскільки договір купівлі-продажу НОМЕР_2 не був розірваний сторонами, не визнавався судом недійсним, відповідачем не надано суду доказів погашення суми боргу, то позовні вимоги СПД ОСОБА_1 до СТОВ "Протопопівське" на суму 3680,16 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області, господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до договору від 19.07.2004 р., укладеного між відповідачем та ТОВ "Україна -1" жодна із сторін не мала права передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди на це сторони, але доказів такої згоди на заміну кредитора у даному зобов'язанні, суду надано не було;
- крім того, відсутні докази надання згоди комітетом кредиторів ТОВ "Україна -1" на уступку права вимоги підприємства банкрута до його боржника у зобов'язаннях за договором купівлі - продажу від 19.07.2004 р., що суперечить ст.30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
- в договорі купівлі-продажу НОМЕР_3 зазначено про купівлю -продаж вимоги (дебіторської заборгованості) певних організацій на певні суми, але відсутні вказівки на купівлю -продаж саме права вимоги за певним зобов'язанням та на заміну кредитору у відповідному зобов'язанні, що виникло з договору купівлі - продажу від 19.07.2004 р. Тобто, з договору купівлі-продажу НОМЕР_3 не вбачається, що сторонами замінено особу кредитора у зобов'язаннях, що виникли саме на підставі конклюдентних дій сторін, які стосуються поставок /купівлі-продажу/ здійснених по накладних, доданих до матеріалів справи по вищевказаному договору від 19.07.2004 р.;
- таким чином, за договором купівлі-продажу НОМЕР_3 відступлення права вимоги та передача права в рамках певних цивільно-правових угод не відбулась, оскільки вказівка на них відсутня, ознаки угод в тому числі договору від 19.07.2004 р. не визначені, а отже, спірна майнова вимога не може вважатися належним чином індивідуалізованою, що відноситься до ознак предмету цесії. За відсутності такої індивідуалізації уступка права вимоги не може вважатися такою, що відбулася, поскільки не містить умов про свій предмет;
- обов'язковість належної індивідуалізації права вимоги, що відступається вимагає від сторін вказувати зобов'язання, з якого випливає це право, чи виникло воно у первісного кредитора на час відступлення права вимоги та його обсяг. Наявність цих положень у договорі спрямована на відображення права вимоги повинні визначатись обсяг прав і умов, які існували, належить кредиторові та передаються третій особі;
- отже, за відсутності в договорі НОМЕР_3 ознак, щодо індивідуалізації відступлення права вимоги, що стосуються істотних умов основного зобов'язання, даний договір не може мати відповідних наслідків для позивача, оскільки відносно них сторони цесії не досягли згоди і такої згоди не давав боржник та комітет кредиторів ТОВ "України -1". У зв'язку з чим, договір НОМЕР_4 є нікчемним, тобто, таким, що тільки відображає наміри сторін, виражені в об'ємі (сумі боргу) без визначення індивідуалізації зобов'язання.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги СПД ОСОБА_1 до СТОВ "Протопопівське" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу від 19.04.2004 р. в сумі 3680, 16 грн. не підлягають задоволенню.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Так, суди попередніх інстанцій, належним чином не з'ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.
Так, до участі у справі судом не було залучено всіх заінтересованих осіб, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна -1”, яке є стороною у договорах від 19.04.2004 р. та НОМЕР_3, що призвело до порушення вимог ГПК України принципів судочинства та прийняття необґрунтованого судового рішення.
Крім того, даний спір судами попередніх інстанцій розглянутий без врахування тих обставин, що відносно ТОВ "Україна -1" порушена справа про банкрутство та без врахування особливостей Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
До того ж, в матеріалах справи відсутні оригінали чи належним чином засвідчені копії договорів купівлі - продажу від 19.04.2004 р. та НОМЕР_3
Відповідно до ст.38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Господарські суди передніх інстанції, в порушення вимог закону, постановили судові рішення по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. по справі № 53/86-06, не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1115, 1117- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 р. по справі № 53/86-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Разводова С.С.