ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року справа № 919/189/13-г
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс»
(вул. Павліченко, 17, м. Біла Церква, Київська область, 09107;
пр. Грушевського, 46, офіс 304, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот-Продукт»
(вул. Комуністична, 10-А, м. Севастополь, 99003)
про стягнення 170709,45 грн.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Суховій М.В., директор;
від відповідача - Волошина Ю.М., довіреність від 24.09.2012.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкс» (далі - позивач, ТОВ «Старкс») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот-Продукт» (далі - відповідач, ТОВ «Інтерфлот-Продукт») про стягнення 170709,45 грн, з яких: сума основного боргу - 165000,00 грн; 3% річних - 5709,45 грн.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 216, 236, 526, 530, 599, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 202, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання від 01.11.2011 №11/0062 щодо здійснення своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 06.02.2013 (суддя Сімоходська Д.О.) позовна заява ТОВ «Старкс» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/189/13-г.
Розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2013 справу №919/189/13-г передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Архипенка О.М.
Ухвалою суду від 05.03.2013 справа №919/189/13-г прийнята до провадження суддею Архипенко О.М.
В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судових засіданнях, які відбулися 05.03.2013 та 26.03.2013, оголошувалась перерва відповідно до 26.03.2013 та 18.04.2013.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2013, розглянуто заяву відповідача про зупинення провадження в цій справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи - №5027/605/2012 за позовом ТОВ «Старкс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», ТОВ «Інтерфлот-продукт» про визнання недійсним договору переведення боргу від 01.11.2011 №11/0281/11/0063, що розглядається Вищим господарським судом України.
У задоволенні вказаного клопотання відповідача судом було відмовлено з підстав відсутності доказів прийняття справи №5027/605/2012 до провадження Вищим господарським судом України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.03.2013 №12/63 проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості. Зокрема, відповідач вказує на те, що фактично боргу ТОВ «Інтерфлот-Продукт» перед ТОВ «Старкс» не існує, оскільки за договором переведення боргу від 01.11.2011 №11/0281/11/0063 останній, як новий боржник, прийняв на себе зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія» перед ТОВ «Інтерфлот-Продукт» щодо погашення заборгованості у розмірі 165000,00 грн, що виникла за договором постачання від 22.08.2011 №0028/11.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
01.11.2011 між ТОВ «Старкс» (Постачальник) та ТОВ «Інтерфлот-Продукт» (Покупець) був укладений договір постачання №11/0062 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця вироби із жерсті (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар. Найменування, номенклатура (асортимент), розмір, тип, комплектність, одиниця виміру, загальна кількість, кінцеві строки поставки загальної кількості, ціна за одиницю та загальна вартість Товару зазначаються Сторонами в специфікації (специфікаціях), яка (які) є додатками до цього договору та становить (становлять) його невід'ємну частину.
Відповідно до пункту 2.5 Договору датою поставки є дата передачі Товару, що вказана у видатковій накладній, яка підписується при прийманні Товару уповноваженими представниками Сторін.
Пунктом 2.9 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний з поставкою кожної партії Товару надати Покупцю наступні документи: а) оригінал видаткової накладної; б) оригінал якісного посвідчення; в) оригінал податкової накладної.
Покупець, у свою чергу, зобов'язаний надати Постачальнику оригінал довіреності на прийняття Товару, яка повинна бути заповнена відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 2.10 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару визначена в національній валюті України, зазначена Сторонами в специфікації (специфікаціях) та включає в себе податок на додану вартість.
Конкретні умови поставки та оплати Покупцем Товару вказуються Сторонами в специфікації (специфікаціях). Вартість тари та пакування Товару включені до ціни за одиницю Товару (пункт 3.2 Договору).
У пункті 3.4 Договору сторони погодили наступний порядок здійснення оплати за поставлений товар: безготівковими банківськими переказами грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, що вказаний в цьому Договорі; шляхом проведення взаємозаліку у розмірі 7% від суми поставки згідно специфікації (специфікацій) до цього Договору, в рахунок боргу Постачальника перед Покупцем згідно Договору №11/0281/11/0063 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 01.11.2011.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.11.2011. Строк даного Договору встановлюється Сторонами з 01.11.2011 по 31.12.2012. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань та не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункти 9.1, 9.2 Договору).
Специфікацією від 01.11.2011 №1 до Договору (далі - Специфікація) сторони погодили: найменування, розміри, комплектність, пакування, одиницю виміру, загальну кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість товару; умови поставки; умови замовлення, кількості та умови відвантаження Товару; умови оплати Товару.
Так, зокрема, відповідно до пункту 3 Специфікації позивач зобов'язався поставити відповідачу жерстяну банку у кількості 200000 од. та стандартну кришку у кількості 200000 од., всього Товару на загальну суму 250000,00 грн.
Пунктом 6 Специфікації сторони встановили, що Покупець зобов'язаний оплатити 93% вартості партії Товару не пізніше, ніж наступного банківського дня від дня фактичного отримання Товару, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Постачальника банківського безготівкового переказу. Решту суми, у розмірі 7% вартості партії Товару, сторони зараховують шляхом проведення взаємозаліку, в рахунок боргу Постачальника перед Покупцем згідно Договору №11/0281/11/0063 про заміну боржника у зобов'язанні від 01.11.2011.
На виконання своїх зобов'язань за Договором, 07.12.2011 позивач здійснив поставку товару вартістю 245231,25 грн, що підтверджується видатковою накладною від 07.12.2011 №340 та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від 07.12.2011 №981 /арк.с. 17-18/.
Однак, як зазначає позивач, відповідач отримавши товар, свої зобов'язання по його оплаті виконав не повністю, - сума боргу на час звернення до суду склала 165000,00 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами пункту 6 Специфікації до Договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу 93% вартості отриманого товару не пізніше наступного банківського дня, а решту суми (7%) - зарахувати в порядку взаємозаліку, в рахунок погашення боргу за договором про заміну боржника у зобов'язанні від 01.11.2011 №11/0281/11/0063.
Відтак, з урахуванням раніше встановлених судом дати здійснення поставки (07.12.2011) та вартості поставленої продукції (245231,25 грн), відповідач повинен був здійснити 08.12.2011 на користь позивача оплату отриманого товару у розмірі 228065,06 грн, а 17166,19 грн - зарахувати в порядку взаємозаліку.
Водночас, судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.01.2013 по справі №5027/605/2012 договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 01.11.2011 № 11/0281/11/0063, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», ТОВ «Старкс» та ТОВ «Інтерфлот-Продукт», визнаний недійсним.
Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі статтею 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відтак, у зв'язку з визнанням у судовому порядку недійсності боргу, в рахунок погашення якого сторони погодили в Договорі проведення взаємозаліку у розмірі 7% вартості поставленого товару, суд дійшов до висновку про наявність обов'язку відповідача сплатити у встановлений Специфікацією строк на користь позивача повну вартість (100%) поставленого за Договором товару, тобто 245231,25 грн.
За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач частково оплатив отриманий за Договором товар, лише на суму 80231,25 грн.
Відповідач не надав суду доказів погашення залишку заборгованості за Договором у розмірі 165000,00 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного вище, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 165000,00 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5709,45 грн за період прострочення оплати поставленого товару з 09.12.2011 по 01.02.2013.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних в сумі 5709,45 грн такими, що також підлягають задоволенню.
Таким чином, позов ТОВ «Старкс» підлягає задоволенню у повному обсязі: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за поставлений товар у розмірі 165000,00 грн та 3% річних у розмірі 5709,45 грн, всього - 170709,45 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот-Продукт» про стягнення 170709,45 грн, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот-Продукт» (вул. Комуністична, 10-А, м. Севастополь, 99003; ідентифікаційний код 34464394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (вул. Павліченко, 17, м. Біла Церква, Київська область, 09107; ідентифікаційний код 37117493) суму боргу за поставлений товар у розмірі 165000,00 грн (сто шістдесят п'ять тисяч грн 00 коп.), 3% річних у розмірі 5709,45 грн (п'ять тисяч сімсот дев'ять грн 45 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3414,19 грн (три тисячі чотириста чотирнадцять грн 19 коп.).
Повне рішення складено 23.04.2013.
Суддя підпис О.М.Архипенко
З оригіналом згідно
Помічник судді І.С. Євдокімов
23.04.2013