УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 435/7567/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/1060/К/13 суддя Попов В.В.
Категорія - 24 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Турік В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2013 року по справі за позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник позивача Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" - Нофенко Людмила Валеріївна, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2012 року Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" (далі - ДП "Криворізька теплоцентраль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та гаряче водопостачання, посилаючись на те, що відповідачі є власниками, зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надавались ДП "Криворізька теплоцентраль", проте оплата за отримані послуги ними не здійснюється, просив стягнути з відповідачів солідарно на користь підприємства суму боргу по оплаті за опалення та гаряче водопостачання в розмірі 9 747,86 грн. та судові витрати.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДП "Криворізька теплоцентраль" 3 919,04 грн. заборгованості по оплаті за опалення та гаряче водопостачання за період з 01.04.2006 року по 31.10.2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з кожного окремо, на користь ДП "Криворізька теплоцентраль" по 107,30 грн. у рахунок відшкодування понесених судових вират.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом не взято до уваги, що в позовній заяві не викладено всі суттеві обставини справи та договір між нею і ДП "Криворізька теплоцентраль" про надання послуг не укладався, а нарахований борг не має економічного обґрунтування.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ДП "Криворізька теплоцентраль" зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи завчасно (03.04.2013 року) належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судової повістки про виклик в судове засідання на 16.04.2013 року), в судове засідання не з'явилися і про причини своєї неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що відповідачі є споживачами послуг з опалення та гарячого водопостачання, які надавалися ДП «Криворізька теплоцентраль».
У зв'язку зі сплатою не у повному обсязі рахунків за надані послуги у відповідачів за період з 01.01.2002р. по 31.10.2008р. існує заборгованість в сумі 9 747,86 грн. (а.с. 4-5).
Частково задовольняючи позов та стягуючи з відповідачів на користь ДП «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за опалення і гаряче водопостачання в сумі 3 919,04 грн., за період з 01.04.2006 року по 31.10.2008 року, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідачів нести солідарну відповідальність за невиконання зобов'язання щодо сплати комунальних послуг та наявності підстав для задоволення позову в межах строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
На виконання зазначених вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини фактичного користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем відповідачам й підлягають регулюванню нормами ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України.
З аналізу ст.ст. 64, 67, 68 та ст.ст. 151, 156 ЖК України вбачається, що на власника житла та членів його сім'ї покладається обов'язок внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з січня 2002 року по жовтень 2008 року відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надавалися комунальні послуги з постачання гарячої води та опалення, за надання яких нараховувалася плата за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до виписки з особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_2, в спірний період відповідачами не здійснювалася оплата за надані комунальні послуги, що й призвело до утворення заборгованості на суму 9 747,86 грн. (а.с. 4-5).
Встановивши, що позивачем надавалися відповідачам послуги з опалення і гарячого водопостачання, однак відповідачі за надані послуги кошти не сплачували, внаслідок чого утворилася заборгованість з їх оплати, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості з оплати цих послуг в солідарному порядку з відповідачів.
Колегія суддів погоджується розміром заборгованості, нарахованої позивачем за послуги з опалення і гарячого водопостачання, плата за які в оспорюваний період нараховувалася відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року з відповідними змінами, як для споживачів, що не мають квартирних засобів обліку з урахуванням використання холодної води по будинку (п. 11 Постанови).
В порушення ч.1 ст. 60 ЦПК України ніяких належних та допустимих доказів, які б спростовували правильність розрахунку заборгованості позивача та свідчили б про ненадання таких послуг в період з 01.04.2006 року по 31.10.2008 року, чи надання неякісних послуг, що давали б підстави для зменшення розміру нарахованих до сплати сум, відповідачі не надали ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій.
Отже, встановивши факт надання житлово-комунальних послуг відповідачам позивачем й невиконання ними свого обов'язку з їх сплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову й стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутність укладеного між відповідачами та позивачем договору про житлово-комунальні послуги є підставою для їх несплати, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається саме на власника (наймача) житла (п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992р.), а не реалізація ним цього права за наявності доказів підтвердження фактичного надання послуг, не може бути підставою для відмови виконавцю цих послуг у стягненні заборгованості по ним.
Відповідно ж до п.2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Крім того, ч.1 ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Однак, в порушення ч.1 ст. 60 ЦПК України, ані відповідач ОСОБА_2, ані співвідповідач ОСОБА_3, не надали суду доказів на підтвердження факту їх звернення до ДП «Криворізька теплоцентраль» за отриманням інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано підтвердження надання послуг, їх кількість, якість, тарифи тощо.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: