ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
22 листопада 2006 р. |
№ 25/46 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Полякова Б.М., -головуючого |
|
|
Катеринчук Л.Й. (доповідач) |
|
|
Ткаченко Н.Г. |
|
розглянувши касаційні скарги |
Арбітражного керуючого ОСОБА_1 Приватного підприємця ОСОБА_2 |
|
на постанову |
Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.06 |
|
у справі господарського суду |
№ 25/46 Запорізької області |
|
за заявою |
Товариства з обмеженою відповідальністю «Анабель» |
|
до |
Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон» |
|
про |
банкрутство |
|
ліквідатор |
ОСОБА_1. |
в судовому засіданні взяли участь представники :
|
від заявника касаційної скарги 1 |
не з'явився |
|
від заявника касаційної скарги 2 |
Белікова К.Г. (дов. №4418 від 04.09.2006) |
|
від ініціюючого кредитора |
не з'явився |
|
від боржника |
не з'явився |
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.03 (суддя Дьоміна А.В.) порушено провадження у справі № 25/46 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон»за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Анабель».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.03 (суддя Дьоміна А.В.) (т.1 а.с.54) визнано грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 328 545 грн., розпорядником майна призначено ОСОБА_3, зобов'язано кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Еталон».
Оголошення про порушення справи про ТОВ «Еталон»було опубліковано в газеті «Голос України»НОМЕР_1 (т.1 а.с.55-56).
Постановою господарського суду Запорізької області від 25.12.03 (суддя Дьоміна А.В.) (т.1 а.с.106) визнано ТОВ «Еталон»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.05 (суддя Дьоміна А.В.) (т.3 а.с.18-19) клопотання ТОВ «Анабель»про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з даною справою справи залишено без задоволення, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затверджено, банкрута - ТОВ «Еталон»ліквідовано, провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «Анабель»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену ухвалу та передати справу на новий розгляд.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.06 (головуючий Кричмаржевський В.А. (доповідач), судді Мірошниченко М.В., Хуторний В.М.) (т.3 а.с.136-138) апеляційну скаргу ТОВ «Анабель»задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.12.05 скасовано.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий ОСОБА_1 та приватний підприємець ОСОБА_2 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.06, мотивуючи це порушенням норм матеріального права, а зокрема ч.14 ст.31, п.2 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Приватний підприємець ОСОБА_2 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.06, мотивуючи це порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема ч.10-14 ст.31, ст.ст.32, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закону) та ст.ст. 103 104 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 3 статті 24 Закону ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Після проведення ліквідаційної процедури банкрута ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, який подається до господарського суду для затвердження, що передбачено статтею 32 Закону.
Відповідно до частин 12 і 14 статті 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідатором ОСОБА_1 проведено ліквідацію банкрута, складено ліквідаційний баланс підприємства та звіт (т.2 а.с.91-139), в якому відсутній аналіз витрат першої черги задоволеня вимог кредиторів до якої належать витрати ліквідатора в ході ліквідаційної процедури. Отже, в частині оплати послуг, виплати винагороди, відшкодування ліквідаторам ОСОБА_4. та ОСОБА_1. допущені порушення норм Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір оплати послуг ліквідатору ОСОБА_4.. визначався протоколами комітету кредиторів (т.2 а.с.64-65, 113-116).
Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів НОМЕР_2 йому затверджено розмір оплати послуг в обсязі подвійної мінімальної заробітної плати та відшкодування витрат за рахунок коштів від продажу майна відповідно до статті 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а протоколом комітету кредиторів НОМЕР_3(т.2 а.с.113-116) затверджено розмір витрат ліквідатора ОСОБА_4. у розмірі 10205,93 грн., ліквідатору ОСОБА_4. дозволено утримати зазначену суму із коштів, виручених від реалізації належного банкруту нерухомого майна в першу чергу.
Ухвали суду про затвердження витрат та послуг ліквідаторів, як окремі процесуальні документи в матеріалах справи відсутні.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, розмір оплати послуг ОСОБА_1. не затверджувався ні комітетом кредиторів, ні господарським судом.
У звіті ліквідатора, поданому господарському суду на підставі статті 32 Закону (т.2 а.с.91) зазначено, що у першу чергу були погашені винагорода ліквідатора у сумі 1938 грн. і витрати -485 грн. Дані про задоволення витрат ліквідатору ОСОБА_4. в розмірі 10205,93грн. в звіті відсутні.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яким завершується процедура банкрутства, тому при її прийнятті суд повинен підвести підсумки всіх дій учасників провадження у справі, зокрема ліквідатора, який є безпосереднім виконавцем дій по завершенню господарської діяльності банкрута та проаналізувати законність задоволення вимог кредиторів, обґрунтованість понесення всіх витрат, в тому числі й витрат ліквідатора, якщо це не було зроблено судом раніше за окремим судовим актом.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ухвала суд першої інстанції від 22.12.2005 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не відповідає вимогам закону до судового рішення за результатами ліквідаційної процедури та не вбачає підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.2006.
Доводи касатора про відображення витрат ліквідатора у загальних цифрах ліквідаційного балансу, а відтак їх затвердження в цілому за результатами судового засідання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються як такі, що не спростовують визначених Постановою Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення” вимог до законного та обгрунтованого судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1
та приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.06 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко