Судове рішення 22а-7194/08 від 02.02.2009

Судове рішення #2943004

Головуючий 1 інстанції - суддя Шальєва В

Головуючий 1 інстанції - суддя Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 липня 2008 року справа № 22-а-7194/08

зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенко І.В., Малашкевич С.А.

при секретарі	Літвіновій Л.О.
за участю:
представника позивача	ОСОБА_1.
представників відповідача	ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову від по адміністративній справі за позовом до про	Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецького окружного адміністративного суду 12 травня 2008 року НОМЕР_1фізичної особи-підприємця ОСОБА_4Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя визнання неправомірними дій та недійсними податкових повідомлень рішень, ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2008 року у справіНОМЕР_1 частково задоволений позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, визнані недійсними прийняті Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 28.04.2007 р. податкові повідомлення-рішення № 0000291720/0 про визнання фізичній особі-підприємцюОСОБА_4 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 44567,17 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000301720/0 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість розмірі 97143 гр. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання неправомірними дій та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310/0 від 28.04.2007 р. відмовлено.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що в ході планової виїзної перевірки відповідач у зв'язку з ненаданням платником податків первинних документів, а саме, книги обліку розрахункових операцій, контрольних стрічок, книги обліку доходів та витрат форми 10, інвентаризаційного опису залишків товарів станом на 01.01.2007 р. та станом на момент зняття в реєстру платників ПДВ, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб , передбачений законом та склав акт перевірки, з зазначенням встановлених порушень податкового законодавства. Оскільки податковим органом в ході перевірки не були досліджені зазначені документи з об'єктивних причин (ненадання цих документів платником податків), суд першої інстанції, посилаючись на висновки судово-економічної експертизи про неможливість правильно, об'єктивно та документально підтвердити чи спростувати висновки акту перевірки в частині заниження оподаткованого доходу та завищення податкового кредиту за період, що перевірявся, за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених платником у відповідному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відносяться до складу валових витрат, вважає не доведеним відповідачем висновків акту перевірки в цій частині які не можуть судом вважатися достовірними, а тому податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань судом не визнані підтвердженими. Щодо відмови у задоволенні позивних вимог позивача стосовно визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310/0 від 28.04.2007 р. суд першої інстанції виходив з того що позивачем не були надані до перевірки книги обліку розрахункових операцій та контрольні стрічки за період, який перевірявся (01.04.2004 р.-31.12.2006 р.), а тому податковий орган правомірно прийшов до висновку про порушення п.п. 6, 10 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та у відповідності до ст. 17 цього Закону застосував до позивача штрафні санкції.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення у справі. Відповідач вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили прийняти нове рішення у відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_4. зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 18.01.1999 р. (а.с. 128), перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя (а.с. 129).

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя на підставі плану-графіку документальних перевірок на 2 квартал 2007 р., наказу № 437 від 02.04.2007 р. Жовтневої МДПІ м. Маріуполя (а.с.139), направлення № 308, виданого начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 02.04.2007 р. (а.с.31), була проведена виїзна планова перевірка документальна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої був складений акт № 742/17-2/2418116364 від 23.04.2007 року (а.с. 6-27).

У відповідності до наказу № 532 від 16.04.2007 р. та направлення № 432 від 17.04.2007 р. (а.с. 141, 143) продовжений термін проведення планової виїзної перевірки позивача на 5 робочих днів з 17.04.2007 р. по 23.04.2007 р.

Відповідач, враховуючи той факт, що при проведенні планової документальної перевірки не використовувались книга обліку доходів та витрат ф10, книги обліку РРО та контрольні стрічки за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р., дані проведених інвентаризацій товарних залишків, в акті перевірки прийшов до висновків про порушення позивачем абз.5 п.6 ст. 128 ГК України в частині недотримання порядку ведення обліку доходів і витрат, у вигляді відсутності ведення обліку доходів та витрат за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р.; ст. ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян" - в частині заниження оподаткованого доходу за 2004 р. в розмірі 97409 гр., за 2005 р.- у розмірі 159409 гр., за 2006 р.- у розмірі 189921 гр.; п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту за період з 01.04.2004 р. по 30.06.2006 р. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених платником у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відносяться до складу валових витрат; п. 6 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років; п. 10 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не зберігання контрольних стрічок протягом 3 років.

На підставі даного акту 28.04.2007 р. Жовтневою МДПІ м. Маріуполя були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000291720/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 44567,17 гр. (а.с. 28), № 0000301720/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість разом з штрафними санкціями в розмірі 97143 гр. (а.с. 29). Крім того, податковим органом 28.04.2007 р. прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310/0 в розмірі 510 гривень .(а.с. 30).

Колегія суддів не погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).

Статтею 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" встановлені права органів державної податкової служби. Так, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Проблемою даного спору колегія суддів визначає питання щодо надання позивачем запропонованих податковим органом документів , які не були перевірені відповідачем під час планової перевірки та привели до встановлення порушень і прийняття спірних рішень-повідомлень.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що представнику позивача ОСОБА_1. 02.04.2007 р. податковим органом були вручені направлення на перевірку № 308 від 02.04.2007 р. та № 432 від 17.04.2007 року на термін з 02.04.2007 року по 23.04.2007 року (а.с.140, 142).

Листами від 03.04.2007 року ( а.с.104) ,від 05.04.2007 р.( а.с.35), від 10.04.2007 року ( а.с.37) позивачу, під час перевірки, було запропоновано надати наступні документи: книги обліку розрахункових операцій, контрольні стрічки, книги обліку доходів та витрат форми 10, інвентаризаційний опис залишків товарів станом на 01.01.2007 р. та станом на момент зняття в реєстру платників ПДВ (а.с. 104, 105).

Листом від 06.04.2007 р. позивач зазначила, що до перевірки податківцям надані всі первинні документи, а наявність або відсутність обліку не впливає на проведення перевірки (а.с. 36).

Листом від 20.04.2007 року позивач зазначила, що всі запрошені податковим органом документи знаходяться за місцем проведення планової перевірки. Даний лист відповідач отримав 20.04.2007 року , про що є відмітка Жовтневої МДПІ м. Маріуполь ( а.с.38)

Таким чином, позивачем ОСОБА_4. пропонувались для перевірки податковому органу як первинні документи, так і запрошені книги обліку розрахункових операцій, контрольні стрічки, книги обліку доходів та витрат форми 10, які також були оглянуті в суді апеляційної інстанції на підставі ч.2 ст. 195 КАС України як нові докази, які не досліджувались в суді першої інстанції .

Посилення апелянта на той факт, що на 20.04.2007 року та 23.04.2007 року дані документи позивачем не надавались, а у відповідності ч.4 Наказу Жовтневої МДПІ м.Маріуполя від 16.04.2007 року за № 532 ( а.с.139) спеціалізована бригада Жовтневої МДПІ м.Маріуполя, яка проводила планову перевірку, не пізніше 20.04.2007 року зобов'язана надати вже підготовлений та зведений акт перевірки, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що останній день перевірки припадає на 23.04.2007 року, а тому, у відповідності до чинного законодавства, у період всього терміну перевірки перевіряєма особа має можливість надати всі необхідні для перевірки документи і перевіряючи повинні були дослідити та врахувати документи при складані акту перевірки.

Відмова відповідача в перевірці наданих позивачем документів підтверджується відповідним записом представника позивача в оригіналі акту перевірки від 23.04.2007 року .

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає неправомірними дії посадових осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо відмови в перевірці наданих до планової перевірки книг обліку розрахункових операцій, контрольних стрічок, книг обліку доходів та витрат форми 10, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Оскільки податковим органом в ході перевірки безпідставно не були досліджені зазначені документи і враховуючи їх наявність , колегія суддів погоджує рішення суду першої інстанції щодо неможливості вважати достовірними висновки акту перевірки в частині не підтвердження витрат, які віднесені до складу валових витрат у відповідний податковий період, сплачених за товари, які використовувались в господарській діяльності підприємця , а тому податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань не можуть бути визнані судом правомірними.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що оскаржувані рішення про визначення сум податкового зобов'язання з податку з доході в фізичних осіб та податку на додану вартість були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав податкові повідомлення-рішення №№ 0000291720/0, 0000301720/0 недійсними.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312310/0 від 28.04.2007 р. є цілком законним.

Штрафні санкції у розмірі 510 гр. були застосовані до позивача зазначеним рішенням за порушення п.п. 6, 10 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У відповідності до п. п. 6, 10 статті 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Позивачем не були надані до перевірки всі книги обліку розрахункових операцій та не збереглися всі контрольні стрічки за період, який перевірявся (01.04.2004 р.-31.12.2006 р.), а тому податковий орган правомірно прийшов до висновку про порушення п.п. 6, 10 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та у відповідності до ст. 17 цього Закону застосував до позивача штрафні санкції.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції частково надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам , постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, має місце не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями 24 ч.3, 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст.202, ч.2 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2008 року у справі № НОМЕР_1- задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2008 року у справі № НОМЕР_1за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання неправомірними дій та недійсними податкових повідомлень рішень - скасувати.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя визнання неправомірними дій та недійсними податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя в частині відмови в перевірці в повному обсязі, наданих до планової документальної перевірки документів господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4за період з 01.04.2004 року по 31.12.2006 року.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000291720/0, прийняте Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 28.04.2007 р., про визнання фізичній особі-підприємцюОСОБА_4 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, в розмірі 44567,17 гр.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000301720/0, прийняте Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 28.04.2007 р., про визнання фізичній особі-підприємцюОСОБА_4 податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в загальному розмірі 97143 гр.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_41 (одну) гр. 70 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь судового експерта-бухгалтера ОСОБА_5(ідентифікаційний код 2407904851, р/р 26006900175541 у філії ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) 7820 (сім тисяч вісімсот двадцять) гр.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 липня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 серпня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Арабей

Судді: І.В. Геращенко

С.А. Малашкевич