ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

09 листопада 2006 р.

№ 8/95

     Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. -головуючого, Бакуліної С.В.,  Глос О.І.,

 

розглянувши касаційну скаргу

Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів

 

на постанову

від 07.09.2006

 

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

 

у справі господарського суду Дніпропетровської області  № 8/95

 

за позовом

СПД ФО ОСОБА_1

 

до  3-ті особи

Дніпропетровської міської ради - Комітет земельних відносин міської ради - Дніпропетровське міське управління    земельних ресурсів

 

про	спонукання укласти договір оренди землі

за участю представників сторін:

-          позивача                              - ОСОБА_2

-          відповідача                          - не з'явились

-          3-ї особи - (Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів)                                - Лапшика М.П.                                                                                                                                  

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 (суддя - Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 (у складі головуючого судді Павловського П.П., суддів О.В.Чус, Логвиненка А.О.), позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради задоволені, зобов'язано Дніпропетровську міську раду укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,06 га під будівництво будівлі комерційного призначення, розташованої по АДРЕСА_1, без розроблення проекту відведення, терміном на три роки, забезпечити державну реєстрацію цього договору та погодити межі земельної ділянки відповідно до земельно-кадастрової документації..

Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій порушені положення статей 116, 118, 123, 124, 151 Земельного Кодексу України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, за приписами яких передача в оренду під забудову земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування після надання цим органом дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, погодження місця розташування об'єкта, розміру земельної ділянки та умов її вилучення (викупу), отже, рішення суду за відсутності таких документів не може бути підставою для набуття права користування земельною ділянкою.

СПД ФО ОСОБА_1. подав відзив на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову у справі -без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного земельного законодавства, оскільки, Дніпропетровська міська рада в порушення вимог ст. ст. 123, 151 Земельного кодексу України не надала у встановлений строк ні згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, ані відмови у її наданні, чим порушені права та охоронювані інтереси позивача.

Дніпропетровська міська рада надала відзив на касаційну скаргу, в якому повністю підтримує вимоги скаржника, просить касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі, оскільки передача землі у власність чи користування є виключним правом місцевої ради як суб'єкта права власності на землю.

В засіданні суду касаційної інстанції 02.11.2006 оголошувалась перерва до 09.11.2006.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні 09.11.2006 пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.05.2006 позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради із заявою про надання йому земельної ділянки приблизною площею 0,06 га під будівництво будівлі комерційного призначення, розташованої по  АДРЕСА_1, однак, дане звернення відповідач у визначений законом строк не розглянув і відповіді не надав.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-ХІУ (з послідуючими змінами і доповненнями) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-Ш передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки (ч. 1), передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3).

За приписами ст. ст. 118, 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки, звертається з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки з доданням до такого клопотання матеріалів, передбачених ч. 15 ст. 151 цього Кодексу, та документів, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, а відповідний орган розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням юридичної особи організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки і на умовах, визначених договором. Проект відведення погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, які розглядають його (проект відведення) у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ді лянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2), приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ч. 3).

Вирішуючи спір, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про додержання позивачем передбаченого чинним законодавством  порядку звернення до Дніпропетровської міської ради із клопотанням про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,06 га під будівництво будівлі комерційного призначення, розташованої по АДРЕСА_1, а Дніпропетровською міською радою не дотримано місячного строку розгляду поданого позивачем клопотання, чим порушені права позивача на здійснення підприємницької діяльності.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може погодитись.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування. Так, згідно ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Отже, вирішення питання про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права комунальної власності на землю, тому заява позивача про зобов'язання Дніпропетровської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки на території міста, яка за своєю сутністю є позовом про зобов'язання ради здійснити дії, спрямовані на передачу земельної ділянки у користування на умовах оренди, за відсутності рішень ради про дозвіл на розробку проекту відведення і про надання земельної ділянки в оренду, не підлягає задоволенню судом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява позивача про виділення земельної ділянки Дніпропетровською міською радою розглянута не була, однак, ця обставина, з врахуванням приписів ст. 16 Закону України “Про оренду землі”,  ст. ст. 116, 118, 123, 124, 151 Земельного кодексу України не може бути підставою для прийняття судом рішення про задоволення вимог про спонукання укласти договір оренди землі без розроблення проекту відведення земельної ділянки та забезпечити його державну реєстрацію, адже, позивачем в під час розгляду справи не підтверджено дотримання вищезазначених вимог земельного законодавства щодо надання необхідних документів і матеріалів, які обґрунтовують розмір земельної ділянки, її призначення, погодження місця розташування об'єкта тощо.

Таким чином, позивач не довів належними і допустимими доказами набуття у встановленому законом порядку права на спірну земельну ділянку, яке б було порушене відповідачем і підлягало б судовому захистові.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 ГПК України позивачем до матеріалів позовної заяви не додано проект договору, що вимагався до укладання, а в рішенні суду відсутні посилання на пропозиції позивача щодо умов договору оренди земельної ділянки, в резолютивній частині рішення про спонукання укласти договір не вказані умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, що протирічить приписам ст. 84 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення та постанова у справі не відповідають вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства, внаслідок чого вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги -залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України          

 

П О С Т А Н О В И В :

 

     Касаційну скаргу Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів задовольнити.

     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 у справі № 8/95 господарського суду Дніпропетровської області та рішення від 24.03.2006 у цій справі скасувати.

     В позові відмовити.

     Стягнути з СПД ФО ОСОБА_1:

- на користь Дніпропетровської міськради 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги;

- на користь Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання касаційної скарги.

        Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

 

Головуючий суддя                                                                      Грейц К.В.

 

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

                                                                                                      

                                                                                                    Глос О.І.