ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2008 р.  Печерський районний суд м. Києва

            в складі:          Головуючого:                       Фінагєєва В.О.

                                   при секретарі:                        Бойко К.В.

                                   за участю прокурора:            Гринкіна А.О.

                                   Захисника:                             ОСОБА_1

            розглянувши в відкритому судовому засіданні  в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, вірменина, громадянина України, раніше не судимого, навчається в Київському національному економічному університеті, не одруженого, дітей не має на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,  зі слів працює ТОВ "Технічний центр", менеджер-бухгалтером, прописаного та проживаючого АДРЕСА_1

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369  КК  України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення порушень правил дорожнього руху вчинив замах на давання хабара інспектору дорожньо-патрульної служби 1-го взводу супроводження батальйону дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження та ескортування полку дорожньо-патрульної служби державної автоінспекції ОСОБА_3, за наступних обставин.  Так, 17.07.2008 року, приблизно о 00.05 год. ОСОБА_2 під час керування автомобілем "Мазда-6" (НОМЕР_1) їдучи по бульв. Л. Українки, що у м. Києві, напроти будинку № 26 проігнорував вимогу "зупинка" інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу супроводження батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування полку дорожньо-патрульної служби ДАІ ОСОБА_4. Після переслідування автомобіля, яким керував ОСОБА_2 його було зупинено на бульв. Лихачова, напроти в'їзду у двір будинку № 86, що у м. Києві. Під час проведення перевірки інспектором дорожньо-патрульної служби 1-го взводу супроводження батальйону ДПС із забезпечення супроводження та ескортування полку дорожньо-патрульної служби ДАІ ОСОБА_4 документів на підставі, яких ОСОБА_2 здійснював керування вказаним автомобілем було встановлено, що вони у ОСОБА_2 відсутні. Для складання протоколів про адміністративне порушення ОСОБА_2 було запропоновано проїхати на місце невиконання ним вимоги "зупинка", де перебуваючи у службовому автомобілі працівників ДАІ "Шкода Октавія" д.н. 1969, який стояв на узбіччі дороги, напроти будинку № 26 по бульв. Л. Українки у м. Києві, у проміжок часу 00.30-00.50 год. під час складання інспектором ОСОБА_3 "протоколів про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень передбачених: ст. 122-2 КУпАП, п.2.4 ПДР (невиконання вимог працівника міліції про зупинку ТЗ), ч. 3 ст. 126 КУпАП, 2.1а ПДР (керування ТЗ без необхідних документів), ОСОБА_2, діючи умисно, з метою уникнення передбаченої законом адміністративної відповідальності за вказаними статтями, правою рукою дістав з кишені своїх штанів 100 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 17.06.2008 року становило 484 грн. 80 коп., та поклав їх на консоль службового автомобіля працівників ДАІ. Інспектор ОСОБА_3 отримувати вказані грошові кошти відмовився, після чого ОСОБА_2 був викритий на місці вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому  злочині визнав повністю, підтвердив вчинення ним злочину при вище викладених обставинах, у вчиненому  розкаявся та суду показав, що в обвинувальному висновку слідчим вірно викладені обставини справи. Так дійсно 17.07.2008 року він намагався дати 100 доларів США інспектору ДПС в якості хабара для того, щоб останній не складав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

  В судовому засідання визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, 301-1 КПК України, а саме показів свідків,  та письмових доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду.

  Таким чином, оцінюючи в судовому засіданні зібрані докази, суд вважає винність підсудного у вчинені злочину повністю доведеною.  Дії   ОСОБА_2, які виразились закінченому замаху на давання хабара інспектору ДАІ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення слід кваліфікувати по ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України як закінчений замах на давання хабара.

 Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого  злочину, а саме, що вчинено злочин невеликої тяжкості, особу винного, а саме що ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується позитивно, навчається в Київському національному економічному університеті,  не одружений,  раніше не судимий,   на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

 В якості обставини, що пом'якшує покарання підсудного, у відповідності до ст. 66 КК України суд враховує щире каяття у вчинені злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, у відповідності до ст. 67 КК України в ході судового розгляду справи не встановлено.

Враховуючи особу підсудного, обставину, що пом'якшує покарання підсудного, з урахування усіх обставин справи,  суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2  можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання  передбачене санкцією статті 369 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним у вчинені злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, та   призначити йому покарання  по цій статті у вигляді обмеження волі строком на три роки.

Згідно зі ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_2   від відбування призначеного покарання з випробовуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2  роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати  за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

·    100 доларів США FF 13918592A FF, що зберігаються в управлінні фінансових ресурсів та економіки ГУ МВС України в м. Києві  конфіскувати в дохід держави.

·    відеокасету з записом ОМП, що зберігається в камері зберігання речових доказів прокуратури Печерського району - зберігати при справі.

 Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду м. Києва, через  Печерський районний суд протягом 15 днів з часу оголошення вироку.

Суддя: