Справа № 4-2000/08
ПОСТАНОВА
10 жовтня 2008 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Фінагєєв В.О., при секретарі Бойко К.С., за участю прокурора Кашлякова А.М., скаржника ОСОБА_1, представника скаржника ОСОБА_2 розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову від 03.06.2008 року старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення документів з матеріалів кримінальної справи № 56-0292, -
ВСТАНОВИВ:
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою та просив суд винести постанову, якою скасувати постанову від 03.06.2008 року старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення документів з матеріалів кримінальної справи № 56-0292 та матеріали повернути до прокуратури для додаткової перевірки.
Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена з грубими порушеннями норм закону, а саме прокурор, що виніс постанову проігнорував факт зникнення документів з кримінальної справи та не дав йому відповідної оцінки.
В судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити, пославшись на обставини викладені в скарзі.
Представник прокуратури в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд відмовити в її задоволенні та суду пояснив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята прокурором на підставі повної всебічної та об'єктивної перевірки обставин справи та в суворій відповідності до вимог КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Розглянувши скаргу, ознайомившись з наданими суду матеріалами на підставі яких прокурором винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, його представника та прокурора приходжу до висновку про обґрунтованість скарги з наступних підстав.
Вивченням матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що скаржник ОСОБА_1 08.05.2008 року з заявою про злочин звернувся до Генерального прокурора України в якій вказував на факти викрадення документів з матеріалів кримінальної справи № 50-3334, які згідно з представлених заявником документів мали бути приєднані до матеріалів справи (а.с. 19-22) наданих суду матеріалів. Перевірка даної заяви була доручена прокуратурі м. Києва.
03.06.2008 року старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1
Однак з вказаним висновком про відмову в порушенні кримінальної справи суд погодитись не може, оскільки таке рішення прийнято всупереч вимогам ст. 99 КПК України на підставі поверхово, однобічно та неповно зібраних матеріалів.
Так, прокурором заява про злочин ОСОБА_1 взагалі не перевірялась, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 97 КПК України, відповідно до якої - коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Але прокурор, якому було доручено провести перевірку вказаних вимог закону не виконав, перевірку заяви про злочин не провів, а саме в ході перевірки навіть сам скаржник не опитувався і його доводи ніяк не вислуховувались і не перевірялись. В своїй заяві про злочин скаржник чітко вказує, які саме документи зникли з матрілів кримінальної справи, вказує яким шляхом і за допомогою яких осіб зниклі з справи документи були направлені до приєдання до справи. Однак ці факти прокурором також жодним чином не перевірялись. Матеріали кримінальної справи на предмет наявності чи відсутності зазначених скажником документів не оглядались, особи на яких посилається скаржник не опитувались.
Проводячи перевірку прокурор фактично займався накопичення переписки з вищестоящими прокуратурами та з скаржником та долученням до матеріалів перевірки чергових скарг ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури, що повністю підтверджується наданими суду матеріалами на підставі яких була прийнята оскаржувана постанова.
Так відповідно до заяви про злочин (а.с. 19 наданих суду матеріалів) скаржник повідомляв Генерального прокурора, серед іншого і про факт зникнення з кримінальної справи пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, які в них відбирав помічник прокурора Печерського району м. Києва Малюк Б. Вказаний факт також прокурором не перевірявся, вказані скаржником особи не опитувались і прокурором не з'ясовувалось чи дійсно, як стверджує скаржник ці пояснення відбирались, і якщо це так то куди поділись дані пояснення.
У відповідності до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Однак, приймаючи оскаржувану постанову, прокурор передчасно прийшов до висновку про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки перевірка була проведена з порушеннями вимог ст. 22 КПК України, неповно та однобічно, не досліджено та не взято до уваги докази, які могли суттєво вплинути на прийняте рішення, а тому на підставі такої перевірки вважати, що відсутні підстави до порушення кримінальної справи неможна.
Вказані вимоги закону прокурором не виконані, а тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною та підлягає скасуванню згідно з вимогами ст. 236-2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 99 236-1, 236-2 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову від 03.06.2008 року старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення документів з матеріалів кримінальної справи № 56-0292 та матеріали повернути прокурору м. Києва для проведення додаткової перевірки.
Копію постанови направити прокурору та скаржнику.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя: