справа № 412/3136/2012
2/412/2826/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 201/1628/13-ц
Провадження № 2/201/892/2013
11 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.
при секретарі Білодід Ю.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора в якому просить суд встановити факт його проживання однією сім'єю з січня 2006 року з ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 24.12.2005 року він за договором купівлі-продажу придбав 57/100 частин квартири АДРЕСА_1 в яких одразу став проживати. Власником інших 43/100 частин вказаної квартири являлась ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
З моменту його вселення в квартиру і до смерті ОСОБА_2 він весь час жив з нею однією сім'єю, допомагав їй, піклувався про неї, а вона, в свою чергу, допомагала йому по господарству.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно в склад якого ввійшли 43/100 частин спірної квартири. Заповіту померла не склала, а спадкоємців першої, другої чи третьої черги не має.
Позивач вважає, що має право на спадкування 43/100 частин квартири, як спадкоємець четвертої черги за законом, який фактично прийняв спадщину, а тому вимушений звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову в яких посилається на те, що питання встановлення факту проживання однією сім'єю має розглядатись в окремому провадженні, а щодо визнання права власності на квартиру, то відповідач не вважає себе належним відповідачем, а тому просить в задоволенні позову відмовити. (а.с. 41).
Представник КП ДМБТІ в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд до відома не поставив.
Представник Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 24).
В судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що знають позивача давно та підтверджують той факт, що він з січня 2006 року фактично проживав в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 і вони допомагали один одному.
Суд, заслухавши позивача, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2 (а.с. 7) після смерті якої відкрилась спадщина на належні їй на праві власності 43/100 частин квартири АДРЕСА_1. (а.с. 38).
Як вбачається з копії спадкової справи, витребуваної судом (а.с. 26-34), ОСОБА_2 за життя заповіту не склала, спадкоємці першої, другої чи третьої черги у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не звертались та крім неї в квартирі ніхто не був зареєстрований, а отже спадкування має відбутись за законом і спадкоємцем четвертої черги згідно ст. 1264 ЦК України є особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що власником 57/100 частин квартири АДРЕСА_1 з січня 2006 року являється ОСОБА_1 (а.с. 4-6), який зареєстрований в ній з червня 2009 року (а.с. 8), а як вбачається з показань свідків, фактично проживав в ній з січня 2006 року та вів спільне господарство з ОСОБА_2
Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту його проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю з січня 2006 року підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, так як він фактично прийняв спадщину, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Статтями 1261-1265 ЦК України визначена черговість спадкування, а згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи вказані норми права, та встановлені судом факти, а саме те, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги, який прийняв спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, те, що ОСОБА_1 не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину з незалежних від нього обставин, те що згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві, який її прийняв з моменту відкриття спадщини, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на 43/100 частини спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на підставі ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Посилання представника відповідача на те, що вимоги про встановлення факту мають розглядатись в порядку окремого провадження, суд вважає необгрунтованими, так як в разі наявності спору про право, питання встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення цього права, має розглядатись в порядку позовного провадження.
Посилання представника відповідача на те, що Жовтнева районна у м. Дніпропетровську рада являється неналежним відповідачем суд вважає необгрунтованими, так як позов про визнання права на спадщину має бути заявлений до інших спадкоємців, а в разі їх відсутності до органу місцевого самоврядування, так як ст. 1277 ЦК України передбачено право такого органу ставити питання про відумерлість спадщини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1225, 1258, 1268, 1264 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту та визнання права власності задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_2 з січня 2006 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.П. Мельниченко