ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2013 р. справа № 809/617/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича - Цуркана В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича про визнання дій щодо ненадання відповіді неправомірними та зобов'язання до вчинення дій по наданні інформації на заяву від 12.02.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.02.2013 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича (далі по тексту - відповідач) про визнання дій щодо ненадання відповіді неправомірними та зобов'язання до вчинення дій по наданні інформації на заяву від 12.02.2013 року.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не надано відповідь на заяву про надання публічної інформації з виконавчого провадження ВП №12500451 від 12.02.2013 року, чим порушені законні права ОСОБА_1 щодо отримання такої інформації, яка безпосередньо стосується його особисто. Відповідно до статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" 21.02.2013 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання неправомірними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Я.А. по відмові надати інформацію з виконавчого провадження ВП №12500451 та зобов'язання надати публічну інформацію із такого виконавчого провадження - копію акта про знищення його облікових документів по реєстрації в місті Івано-Франківську.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у адміністративному позові. У першому судовому засіданні повідомив, що на час розгляду адміністративної справи відповіді на звернення від 12.02.2013 року не отримував (а.с. 7). В той же час, в наступних судових засіданнях підтвердив, що отримав від відповідача два листа за №04.1-12/920 від 18.02.2013 року та №04.1-12/2002 від 12.03.2013 року. Однак вважає, що дані листи-відповіді не стосуються заяви про надання публічної інформації з виконавчого провадження ВП №12500451 від 12.02.2013 року, оскільки будь-якої інформації та акту про знищення облікових документів по реєстрації в м. Івано-Франківську не отримував.
Відповідач та його представник проти позову заперечили. Пояснили що запитувана позивачем інформація, оформлена заявою від 12.02.2013 року, не є запитом на доступ до публічної інформації, тому подана заява була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". На підставі викладеного начальником Відділу Левкуном Я.А. направлено на адресу позивача лист, яким повідомлено позивача про те, що його заява від 12.02.2013 року щодо надання інформації розглянута та роз'яснено, що запитувана інформаціє не є запитом на доступ до публічної інформації. В подальшому листом за №04.1-12/2002 від 12.03.2013 року, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", позивача повідомлено про результати розгляду його звернення від 12.02.2013 року із викладом обставин вчинення дій по виконавчому провадженні ВП №12500451 за виконавчим листом № 2а-5609/08/0970, виданим 08.04.2009 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Одночасно роз'яснено, що згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, а також користуватися іншими правами, наданими законом. Просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 як стягувача, на підставі виконавчого листа №2а-5609/2080/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 08.04.2009 року, підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області 27.04.2009 року відкрито виконавче провадження ВП №125000451 про зобов'язання начальника Івано-Франківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області Фелика В.І. надати ОСОБА_1 копію акта про знищення його облікових документів по реєстрації в місті Івано-Франківську (а.с. 34, 35, 37).
12.02.2013 року через канцелярію ОСОБА_1 подав заяву до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Я.А. "Про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації", якою просив надати копію акта про знищення його облікових документів по реєстрації в місті Івано-Франківську, на підставі якої було закінчено виконавче провадження (а.с. 8).
У зв'язку із не отриманням відповіді і публічної інформації 21.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених, на його думку, прав з відповідним адміністративним позовом.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян" та "Про виконавче провадження".
Розглядаючи доводи позивача про те, що його звернення є заявою про доступ до публічної інформації, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд зазначає наступне.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону, відповідно до пункту 1 статті 2, є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Приписами пунктів 1-5 частини 1, пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що кожна особа має право: знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
В свою чергу, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Із вищевказаного суд зазначає, що позивач наділений правом звертатись до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, як суб'єкта владних повноважень із відповідними заявами відповідно до статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а останній надавати її, крім випадків, передбачених законом.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у спірних правовідносинах за виконавчим провадженням ВП №12500451 є стороною виконавчого провадження - стягувачем.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно статті 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до пункту 1, 2 статті 8 Закон України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Пунктом 1 статті 12 коментованого Закону визначено права та обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, згідно яких, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно пункту 1 статті 9 Закон України "Про виконавче провадження", сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, та з урахуванням того, що у спірних правовідносинах позивач є стягувачем, суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах по відношенню до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки такий для сторін виконавчого провадження визначає їх спеціальні права і відповідну процедуру їх реалізації.
А тому, своє право на отримання будь-яких копії документів із матеріалів виконавчого провадження, в тому числі копію акта про знищення облікових документів по реєстрації ОСОБА_1 в місті Івано-Франківську, позивач повинен реалізовувати в спосіб, визначений статтею 12 Закон України "Про виконавче провадження", за змістом якої "сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії…".
Відтак, звернення про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації від 12.02.2013 року із урахуванням статусу позивача у виконавчому провадженні ВП №12500451 від 12.02.2013 року, як стягувача, не є заявою про надання публічної інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а повинна розглядатись у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
З урахуванням вказаного суд вважає правомірним надання відповіді від 18.02.2013 року із роз'ясненням, що запитувана позивачем інформація не є запитом на доступ до публічної інформації, у зв'язку з чим буде розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (а.с. 63). Надіслання такої відповіді підтверджується наявною у матеріалах справи копією із журналу вихідної кореспонденції відповідача, за номером 920 від 18.02.2013 року у якому містяться дані про реєстрацію відповіді на звернення ОСОБА_1 (а.с. 64). У судовому засіданні позивач підтвердив отримання такого листа.
За результатами розгляду заяви, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", позивачу надано остаточну відповідь за №04.1-12 від 12.03.2013 року на його заяву від 12.02.2013 року, в якій викладом обставин вчинення дій по виконавчому провадженні ВП №12500451 за виконавчим листом № 2а-5609/08/0970, та роз'яснено відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" право ОСОБА_1 як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, можливість робити з них виписки і знімати копії (а.с. 65). Надіслання відповіді підтверджується наявною у матеріалах справи копією із журналу вихідної кореспонденції відповідача, за номером 2002 від 11.03.2013 року у якому містяться дані про реєстрацію відповіді на звернення ОСОБА_1 (а.с. 66). У судовому засіданні позивач підтвердив отримання такого листа від 12.03.2013 року.
З урахуванням вищевказаних обставин у суду відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача надавати інформацію із виконавчого провадження ВП №12500451, тобто, акт про знищення облікових документів позивача, оскільки, відповідач не реалізував своє право на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження із отримання копії документів із неї, обсяг із зміст якого визначений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження". Заява позивача від 12.02.2013 року за своєї змістом не є заявою сторони виконавчого провадження №12500451 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження і надання можливості зняття копії документів із неї у розумінні вимог Закону України "Про виконавче провадження".
До того ж, ОСОБА_1 по такій заяві від 12.02.2013 року не з'явився до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №12500451.
За змістом вимог пункту 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Заява позивача від 12.02.2013 року розглянута відповідачем в установлені вище Законами терміни, про що ОСОБА_1 отримав проміжну відповідь за №04.1-12/920 від 18.02.2013 року та остаточну відповідь за №04.-12/2002 від 12.03.2013 року (а.с. 63, 65).
З огляду на встановленні у судовому засіданні обставини, підтверджені відповідними доказами, та із урахуванням наведених правових норм, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 19.04.2013 року.