УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0609/2-2299/12 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С.

Категорія 48 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,

з участю секретаря Крижанівської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з нього на утримання їх неповнолітньої дитини аліменти в розмірі ? усіх видів заробітку відповідача щомісячно та в обгрунтування вимог зазначила, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме: він не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, крім того, він не є батьком дитини.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Позивачка є матір»ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 08 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2012 року, ОСОБА_2 визнаний батьком ОСОБА_3 (а.с. 18-24).

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що він не є батьком дитини, не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім того, аналізи сім»яної рідини, на які посилається ОСОБА_2, як на доказ свого безпліддя, датовані 30 листопада 2012 року та 20 лютим 2013 року, а тому не є доказом того, що він був безплідним на момент зачаття дитини (а.с. 95-96).

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки у добровільному порядку відповідач допомоги на утримання дитини не надає, працює, суд дійшов правильного висновку про обгрунтованість позову.

Неналежне повідомлення відповідача про час та місце слухання справи на правильність рішення не впливає, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді