Судове рішення 825/199/13-а від 24.04.2013

Судове рішення #29412910

Справа № 825/199/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державної податкової інспекції в м. Чернігові Державної податкової служби - Державна податкова служба України у Чернігівській області, за участю представника прокуратури Чернігівської області про визнання відмови неправомірною та стягнення суми надміру сплаченого податку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання відмови Державної податкової інспекції в м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) в поверненні ОСОБА_1 зайво сплаченого ним та утриманого з нього податковими агентами податку на суму 22401,00 грн неправомірною та про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області (далі - Головне УДКСУ у Чернігівській області) суми надміру сплаченого податку у розмірі 22401,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він зареєстрований як платник податку з доходу фізичних осіб в Державній податковій інспекції м. Чернігова та щорічно у встановлені Законом строки подавав податкові декларації. З декларацій, які подавалися ним до 2004 року виник спір з ДПІ в м. Чернігові стосовно розміру сум податку, який підлягав до сплати за період до 2004 року. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.04.2005 з позивача було стягнуто 78509,19 грн податкового боргу по прибутковому податку з громадян, по узгоджених до 2004 року податкових зобов'язаннях. Позивач стверджує, що з огляду на переплату податку, що виникла у грудні 2011 року за 2008, 2009, 2010 роки у зв'язку із примусовим виконанням судового рішення по сплаті 78509,19 грн податкового боргу не прибутковому податку у нього виникла переплата податку в сумі 3778,60 грн, 1215,90 грн, 6406,50 грн та 11000,00 грн = 22401,00 грн, які в час їх переплати повинні були бути зарахованими відповідачем 1 в рахунок наявного податкового боргу у сумі 78509,19 грн, а після стягнення з позивача 02.12.2011 органами державної виконавчої служби 78509,19 грн і перерахування їх до бюджету у нього виникло право звернутися з заявою про повернення зайво сплаченого та утриманого податку. Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України, особа протягом трьох років з дня переплати податку має право звернутися з заявою про повернення зайво сплаченого або утриманого податку або зарахування надміру сплаченого податку в рахунок належних з мене платежів цього податку, які я зобов'язаний сплатити у майбутньому. Так, відповідно до наданих ним декларацій про доход за 2007, 2008, 2009, 2010 роки він особисто, як платник податків, перерахував платіжним дорученням від 08.04.2008 10300,00 грн та 22.01.2010 перерахував 11000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних документів. За 2007 рік згідно поданої декларації від 31.03.2008 підлягав сплаті податок з доходу, що отримано від фізичних осіб 189298,00 грн - 143939,00 - 45359,00 грн - 150 грн (перерахованих до благодійних установ згідно доданих до декларації документів) = 45209,00 грн * 0,15 = 6781,00 грн, які сплачено платіжним дорученням від 08.04.2008 у сумі 10300,00 грн. За 2008 рік згідно поданої декларації від 31.03.2009 піддягав сплаті податок по доходу, що отримано від фізичних осіб 187572,00 - 189255,00 грн = - 1683,00 грн. Тобто, у зв'язку з перевищенням суми витрат, пов'язаних з одержанням доходу над сумою доходу отриманою від фізичних осіб податковий орган за рахунок сум податку, що був отриманий бюджетом за надання ним послуг юридичним особам на суму 288695,00 грн повинен був повернути йому кошти у сумі 1683,00 грн + 50,00 грн (перерахованих до благодійних установ згідно доданих до декларації документів) = 1733,00 грн * 0,15 = 259,95 грн.

Також, ним особисто як платником податку сплачено платіжним дорученням від 08.04.2008 суму 10300,00 грн - 6781,35 грн - податок за 2007 рік = 3518,65 грн, аванс податку за 2008 рік, про що прямо зазначено у платіжному дорученні. Таким чином, переплата податку за 2008 рік становить 3518,65 грн + 259,95 грн = 3778,60 грн. За 2009 рік згідно поданої декларації від 29.03.2010 підлягав сплаті податок з доходів, що отримано від фізичних осіб 63760,00 - 71866,00 = - 8106,00 грн. Тобто, у зв'язку з перевищенням суми витрат, пов'язаних з одержанням доходу над сумою доходу отриманою від фізичних осіб податковий орган за рахунок сум податку, що був отриманий бюджетом за надання послуг юридичним особам на суму 68275,00 грн повинен був повернути позивачу 8106,00 грн * 0,15 = 1215,90 грн. Таким чином, переплата податку за 2008 рік становить 1215,90 грн. За 2010 рік згідно поданої декларації від 31.03.2009 підлягав сплаті податок з доходів, що отримано від фізичних осіб 96526,00 - 139236,00 = - 42710,00 грн. Тобто у зв'язку з перевищенням суми витрат, пов'язаних з одержанням доходу над сумою доходу отриманою від фізичних осіб податковий орган за рахунок сум податку, що був отриманий бюджетом за надання послуг юридичним особам на суму 63074,00 грн повинен був повернути позивачу 42710,00 грн * 0,15 = 6406,50 грн. Крім того, квитанцією від 22.01.2010 позивач, як платник податку, сплатив суму 11000,00 грн. Таким чином, сума переплати податку за 2008, 2009, 2010 роки становить 3778,60 грн + 1215,90 грн + 6406,50 грн + 11000,00 грн = 22401,00 грн, що підтверджується поданими податковими деклараціями за 2008, 2009, 2010 роки, де у розділі V в ряку 13.02. зазначено суму податку, що підлягає поверненню з бюджету за 2008 рік - 3778,60 грн + за 2009 рік 1215,90 грн + за 2010 рік 17406,50 грн = 22401,00 грн. На той час було не виконане рішення суду про незаконне стягнення з позивача податкового боргу у сумі 78509,19 грн по прибутковому податку з громадян, а тому сума переплати у розмірі 22401,00 грн повинна була бути зарахована в рахунок цього податкового боргу. 02.12.2011 сума боргу за виконавчим листом у сумі 86360,08 грн була стягнута державним виконавцем, що підтверджується платіжною вимогою від 01.12.2011, і 78509,19 грн було перераховано бюджету, а тому у відповідача виник обов'язок повернути надміру сплачені та стягнуті до державного бюджету кошти переплати у сумі 22401,00 грн, яка виникла у грудні 2011 року. 23.03.2012 позивач звернувся з листом-заявою до відповідача-1 про повернення 22401,00 грн, або зарахування в рахунок належних з нього платежів податку у майбутньому. Однак, відповідач 1 листом від 20.04.2012 відмовив в поверненні розрахованих позивачем сум переплати податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що вони були перераховані податковими агентами, а не самими платником, незважаючи на те, що, на думку позивача, відповідачу 1 було відомо, що особисто ОСОБА_1, як платником податків, перераховано надміру сплачену суму 3518,65 грн як аванс податку за 2008 рік, про що прямо зазначено у платіжному дорученні № 31 від 08.04.2008 та 11000,00 грн - квитанцією від 22.01.2010, а суму 78509,19 грн, сплата якої стала підставою для стягнення надміру сплаченого податку сплачено за рахунок особистих коштів позивача, що підтверджується платіжною вимогою від 01.12.2011.

Не погоджуючись із рішення ДПІ у м. Чернігові позивач користуючись своїм правом, відповідно до п. 55.1. статті 55 ПК України, яка передбачає, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного скарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, оскаржив його 25.04.2012 до органу вищого рівня - Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) . Позивач, вважає, що згідно ст. 56 ПК України контролюючий орган за скаргою платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків протягом 20 календарних днів, або прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад 20-дений строк, в порушення вказаних норм ДПС в Чернігівській області тільки 24.05.2012 надіслала позивачу лист про продовження термінів розгляду скарги, а тому позивач вважає, що його скарга про визнання відсутності на даний час будь-якої податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, штрафу, пені та звільнення його від законно нарахованих податкових зобов'язань (скасування всіх рішень про нарахування пені), які обліковуються за ним, та повернення суму надміру сплаченого податку у розмірі 22401,00 грн перерахувавши кошти на рахунок НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код отримувача НОМЕР_1, з урахуванням пп. 56.9.3 п. 56.9 ст. 56 ПК України, вважається повністю задоволеною. Отже, позивач просить суд, на підставі вищевикладеного визнати відмову ДПІ у м. Чернігові в поверненні ОСОБА_1 зайво сплаченого ним та утриманого з нього податковими агентами податку на суму 22401,00 грн неправомірною. Враховуючи те, що надміру сплачені позивачем суми податку в розмірі 22401,00 грн знаходяться на рахунках Головного УДКСУ у Чернігівській області, то з нього, на думку позивача і належить стягнути вказану суму надміру сплаченого податку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники ДПІ у м. Чернігові в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, оскільки платник згідно поданої декларації про доходи за 2007 рік № 2400 від 31.01.2008 має:

- суму одержанного валового доходу 479700 грн (в т.ч. від фізичних осіб 189298,00 грн, від юридичних осіб 290402,00 грн);

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 143939,00 грн;

- суму чистого доходу 335761,00 грн.

Платником не вказано суму податку з доходів, яка була перерахована до бюджету податковими агентами з сум, нарахованих йому доходів.

Згідно поданої декларації платник має право на виключення з оподатковуваною доходу за звітний рік сум направлених до благодійних установ та організацій в розмірі 150 грн.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику було донараховано до сплати 6803,85 грн податку з доходів, при цьому не враховано сплачені суми благодійних внесків, чим завищено суму податку на 22,50 грн.

11.05.2007 нараховано ПДФО згідно декларації за 2006 рік - 5080,40 грн.

Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові платником до бюджету сплачено 30.03.2007 5080,40 грн та 27.06.2007 95,69 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2008 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 85756,98 грн та залишок несплаченої пені 5332,34 грн.

Згідно поданої декларації про доходи за 2008 рік № 2535 від 31.03.2009 позивач має:

- суму одержанного валового доходу 476267,00 грн (в т.ч. від фізичних осіб 187572,00 грн, від юридичних осіб 288695,00 грн);

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 189255,00 грн;

- суму чистого доходу 287012,00 грн.

Платником визначено, що до бюджету надійшло 43304,00 грн від податкових агентів - юридичних осіб з нарахованих йому доходів.

Згідно поданої декларації платник має право на виключення з оподатковуваного доходу за звітний рік сум направлених до благодійних установ та організацій в розмірі 50 грн.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику не було донараховано до сплати податку з доходів.

09.06.2008 нараховано ПДФО згідно декларації за 2007 рік - 6803,85 грн. Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові платником до бюджету сплачено 09.04.2008 10300,00 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2009 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 82863,79 грн та залишок несплаченої пені 10497,71 грн.

Згідно поданої позивачем декларації про доходи за 2009 рік № 3536 від 29.03.2010 він має:

- суму одержанного валового доходу 132035,00 грн (в т.ч. від фізичних осіб 63760,00 грн, від юридичних осіб 68275,00 грн)

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 71866,00 грн.

- суму чистого доходу 60169,00 грн.

Платником не вказано суму податку з доходів, яка була перерахована до бюджету податковими агентами з сум, нарахованих йому доходів.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику було нараховано до повернення податку з доходів в сумі 1215,90 грн. (26.04.2010), але фактично за результатами перерахунку не повинно бути повернення, тому за результатами проведеної інвентаризації 03.02.2012 по особовому рахунку було донараховано 1215,90 грн.

Станом на 01.01.2010 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 82686,28 грн. та залишок несплаченої пені 10618,71 грн.

Згідно поданої декларації про доходи за 2010 рік № 229388 від 31.03.2011 позивач має:

- суму одержанного валового доходу 159600,00 грн (в т.ч. від фізичних осіб 96526 грн, від юридичних осіб 63074,00 грн);

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 139236,00 грн;

- суму чистого доходу 20364,00 грн.

Платником не вказано суму податку з доходів, яка була перерахована до бюджету податковими агентами з сум, нарахованих йому доходів.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику не було донараховано до сплати податку з доходів.

Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові платником до бюджету сплачено 16.12.2011 78509,16 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2011 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 71722,25 грн та залишок несплаченої пені 18372,46 грн.

Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові ДПС платником податків до бюджету сплачено 16.12.2011 78509,16 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2012 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 6406,50 грн, пеня 47459,09 грн, тобто всього заборгованість 53865,59 грн.

24.04.2012 було по особовому рахунку позивача зменшено нарахування на 7421,63 грн, а саме враховано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2008 щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30.10.2006 № 0013641700/3 на суму 7421,63 грн.

31.07.2012 позивачем подано декларацію № 228706 від 24.04.2012 (термін сплати 31.07.2012) на суму 6360,75 грн.

Станом на 30.01.2013 за позивачем рахується податковий борг по податку з доходів в сумі 6561,52 грн, пеня - 37244,86 грн, тобто загальна сума заборгованості становить 43806,38 грн.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889 передбачено, що доходи платників податку, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність - це сума коштів, що сплачується їм клієнтами (як юридичними, так і фізичними особами) за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру. Згідно з додатком 1 до Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 № 12 (в редакції наказу ДПА України від 16.07.2003 № 352), із змінами і доповненнями у п. 1.3 декларації про доходи вказуються доходи, одержані від підприємницької, приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної діяльності та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи. Приватні нотаріуси при поданні річної декларації про доходи повинні включати всі отримані доходи ( від податкових агентів та від фізичних осіб ). Але відповідно п. 18.2 ст. 18 Закону України № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним (не потрібно подавати декларацію) за умови, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів. Тому податок, який утриманий податковими агентами не враховувався при обрахуванні загального податкового зобов'язання позивача. Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом (від фізичних осіб), зобов'язаний включити таку суму доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Позивачу у поданих деклараціях необхідно було визначити витрати (документально підтверджені), які безпосередньо пов'язані з отриманим доходом.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-111 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. При визначенні податку з доходів фізичних осіб від незалежної професійної діяльності враховувалися лише суми доходу отриманого нотаріусом від фізичних осіб та документально підтверджені витрати. Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-111 передбачено: прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, прийняття податкової декларації є обов'язком органу ДПС. ДПІ у м. Чернігові ДПС дотримуючись п. 49.8 ст. 49 ПК України прийнято податкову звітність позивача, оскільки податковий орган не мав законних підстав для не прийняття такої податкової звітності (декларації). Перевірка податкової звітності (декларацій) здійснюється податковим органом вже після її прийняття.

ДПІ у м. Чернігові ДПС як доказ надає облікову картку позивача, в якій відображено фактично перераховані суми податку з доходів, в тому числі сплачені суми згідно платіжного доручення від 08.04.2008 - 10300,00 грн, квитанції від 22.01.2010 - 11000,00 грн та платіжного доручення від 02.12.2011 - 86360,08 грн, які додані позивачем до позовної заяви. Але всі ці суми сплачені ОСОБА_1 особисто і не мають відношення до податку сплаченого податковими агентами. Всі суми сплачені позивачем, враховуються як сплачений податок з доходів, отриманих від фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного ДПІ у м. Чернігові не має підстав на повернення приватному нотаріусу ОСОБА_1 розрахованих в його адміністративному позові сум переплат податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з тим, що вони були перераховані додатковими агентами, а не самим платником, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог відносно ДПІ у м. Чернігові.

Представник Головного ДКСУ у Чернігівській області (відповідач 2) в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки Головне ДКСУ у Чернігівській області у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України. При цьому жоден з вищевказаних нормативних документів не передбачає права чи обов'язку органів Державної казначейської служби України уособлювати місцевий бюджет. Крім того, відповідно до ст.ст. 43, 47, 49 Бюджетного кодексу України та Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2012 № 122, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України, що взагалі не є підставою для притягнення Головного управління в якості відповідача по даній справі. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить в тому числі податок на доходи фізичних осіб. Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України територіальні органи казначейства здійснюють казначейське обслуговування місцевих бюджетів, ведуть облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі казначейства і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори, (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі казначейської служби України. Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. При здійсненні повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету платежів органи казначейства керуються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 № 181), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1000/7288 (далі - Порядок). Відповідно до вказаного Порядку органи казначейства не приймають рішення щодо повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а лише виконують прийняте органом стягнення рішення на підставі відповідних документів, у тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Підпунктом 4 п. 1 ст. 106 КАС України встановлено, що у позовній заяві, в разі подання позову до декількох відповідачів, зазначається зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Натомість позивач у своїй заяві жодним чином не обґрунтував свої вимоги до Головного УДКСУ у Чернігівській області. Головне УДКСУ у Чернігівській області є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України, несе відповідальність виключно за своїми зобов'язаннями, ніяких прав і законних інтересів позивача не порушувало, отже, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог відносно Головного УДКСУ у Чернігівській області. Крім того, представник відповідача 2 в судовому засіданні подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, але протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання відповідачу було відмовлено, так як суд, при відкритті провадження у справі не знайшов підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строку.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ДПІ в м. Чернігові - ДПС у Чернігівській області проти позову заперечував, виходячи з наступного. 25.04.2012 до ДПС у Чернігівській області надійшло звернення (скарга) приватного нотаріуса ОСОБА_1, в якій позивач просив скасувати рішення ДПІ у м. Чернігові про наявність заборгованості та про відмову у поверненні коштів переплати податку. Листом від 24.05.2012 за № 163/П/17-115 ДПС у Чернігівській області повідомила позивача про продовження розгляду скарги відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» із зазначенням дати до 08.06.2012. Відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Вимоги, зазначені в скарзі позивача від 25.04.2012 не стосувалися скасування податкового повідомлення - рішення про визнання суми грошового зобов'язання, прийнятого відносно ОСОБА_1 або будь-якого іншого рішення, тому ДПС у Чернігівській області зазначену скаргу розглядала в порядку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», за якою звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Так, ДПС у Чернігівській області направило позивачу 08.06.2012, з врахуванням строку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», лист - відповідь, яка отримана ним 11.06.2012. Враховуючи вищевикладене, ДПС у Чернігівській області вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні 30.01.2013 за заявою до участі у справі залучено представника прокуратури Чернігівської області на стороні відповідача 2, який підтримав правову позицію представника відповідача 2 та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Судом встановлено, що позивач, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, звертався до ДПІ у м. Чернігові з листом (скаргою) від 23.03.2012 вх. 1544/10 про визнання відсутності за ним на той час буд-якої заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, штрафу, пені та про звільнення його від незаконно нарахованих податкових зобов'язань (скасування рішення про нарахування пені), яка обліковується за ним, а також про повернення йому надміру сплаченого податку на той час у розмірі 22401,00 грн, перерахувавши кошти на його рахунок у банку. Листом від 20.04.2012 вих. № 2473/10/17-216 (а.с. 8-9) ДПІ у м. Чернігові повідомила позивача про те, що вона не має підстав на повернення ОСОБА_1 розрахованих ним у скарзі сум переплат податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що ці суми були перераховані не самим позивачем, а його податковими агентами.

З аналогічною скаргою позивач 24.04.2012 звернувся до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (а.с. 10). Листом від 24.05.2012 за № 163/П/17-115 ДПС у Чернігівській області повідомила позивача про продовження розгляду скарги відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» із зазначенням дати до 08.06.2012. Відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Вимоги, зазначені в скарзі позивача від 25.04.2012 не стосувалися скасування податкового повідомлення - рішення про визнання суми грошового зобов'язання, прийнятого відносно ОСОБА_1 або будь-якого іншого рішення, тому ДПС у Чернігівській області зазначену скаргу розглядала в порядку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», за якою звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Так, ДПС у Чернігівській області направило позивачу 08.06.2012, з врахуванням строку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», лист - відповідь, яка отримана ним 11.06.2012.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що платник згідно поданої декларації про доходи за 2007 рік № 2400 від 31.01.2008 має (а.с. 11):

- суму одержанного валового доходу 479700 грн (в т.ч. від фізичних осіб 189298,00 грн, від юридичних осіб 290402,00 грн);

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 143939,00 грн;

- суму чистого доходу 335761,00 грн.

Платником не вказано суму податку з доходів, яка була перерахована до бюджету податковими агентами з сум, нарахованих йому доходів.

Згідно поданої декларації платник має право на виключення з оподатковуваною доходу за звітний рік сум направлених до благодійних установ та організацій в розмірі 150 грн.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику було донараховано до сплати 6803,85 грн податку з доходів, при цьому не враховано сплачені суми благодійних внесків, чим завищено суму податку на 22,50 грн.

11.05.2007 нараховано ПДФО згідно декларації за 2006 рік - 5080,40 грн.

Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові платником до бюджету сплачено 30.03.2007 5080,40 грн та 27.06.2007 95,69 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2008 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 85756,98 грн та залишок несплаченої пені 5332,34 грн.

Згідно поданої декларації про доходи за 2008 рік № 2535 від 31.03.2009 позивач має (а.с. 12):

- суму одержанного валового доходу 476267,00 грн (в т.ч. від фізичних осіб 187572,00 грн, від юридичних осіб 288695,00 грн);

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 189255,00 грн;

- суму чистого доходу 287012,00 грн.

Платником визначено, що до бюджету надійшло 43304,00 грн від податкових агентів - юридичних осіб з нарахованих йому доходів.

Згідно поданої декларації платник має право на виключення з оподатковуваного доходу за звітний рік сум направлених до благодійних установ та організацій в розмірі 50 грн.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику не було донараховано до сплати податку з доходів.

09.06.2008 нараховано ПДФО згідно декларації за 2007 рік - 6803,85 грн. Згідно облікових даних ДПІ у м. Чернігові платником до бюджету сплачено 09.04.2008 10300,00 грн податку з доходів.

Станом на 01.01.2009 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 82863,79 грн та залишок несплаченої пені 10497,71 грн.

Згідно поданої позивачем декларації про доходи за 2009 рік № 3536 від 29.03.2010 він має (а.с. 13):

- суму одержанного валового доходу 132035,00 грн (в т.ч. від фізичних осіб 63760,00 грн, від юридичних осіб 68275,00 грн)

- суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу 71866,00 грн.

- суму чистого доходу 60169,00 грн.

Платником не вказано суму податку з доходів, яка була перерахована до бюджету податковими агентами з сум, нарахованих йому доходів.

За результатами річного перерахунку податку з доходів платнику було нараховано до повернення податку з доходів в сумі 1215,90 грн. (26.04.2010), але фактично за результатами перерахунку не повинно бути повернення, тому за результатами проведеної інвентаризації 03.02.2012 по особовому рахунку було донараховано 1215,90 грн.

Станом на 01.01.2010 за платником рахувався податковий борг по податку з доходів в сумі 82686,28 грн. та залишок несплаченої пені 10618,71 грн.

Згідно поданої декларації про доходи за 2010 рік № 229388 від 31.03.2011 позивач має (а.с. 14):