ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.04.2013 Справа № 901/801/13-г
За позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим»
про стягнення 5 669,32 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - Бабіч С.М., довіреність № 13/76 від 08.01.2013, провідний юрисконсульт, паспорт ЕС 704438 виданий 11.08.1998;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» - відповідач, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги авто послуги у розмірі 5 002,52 грн., індекс інфляції у розмірі 360,00 грн., 3% річних у розмірі 306,80 грн., всього - 5 669,32 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 629, 903 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.09.2010 між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (Замовник) був укладений договір про надання послуг машинами та механізмами на будівництво об'єктів Замовника своєю будівельно-дорожньою технікою, а замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг в строки та в розмірі згідно умовам дійного договору.
Згідно п. 2.1 Договору вартість наданих послуг визначається ціною машино-години, за договірною вартістю, діючою у Виконавця на момент виділення техніки та часу знаходження її у Замовника, а також вартості перебазування техніки на об'єкт та назад на базу (за домовленістю сторін).
Як зазначено в позові, в грудні 2010 року, в рамках діючого Договору від 01.09.2010, філією «Сімферопольський ДЕД» ДП «Кримавтодор» за усною заявою ТОВ «Архон-Крим», були надані автопослуги катку НД 110 «НАММ» та автомобіля КРАЗ - 65055 на загальну суму 5 002,52 грн. Філією «Сімферопольський ДЕД» ДП «Кримавтодор» 23.12.2010 був виставлений рахунок ТОВ «Архон-Крим» №СФ-0000444 на суму 5 002,52 грн.
Згідно п. 2.3 вищевказаного договору, оплата за надані послуги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий Виконавця протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-здачі робіт (наданих послуг).
Позивач в позові зазначив, що у зв'язку з прострочкою виконання грошового зобов'язання ТОВ «Архон-Крим» зобов'язано згідно ст. 652 Цивільного кодексу України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, що складає - 5 362,52 грн. (360+5002,52), а також 3 % річних від простроченої суми за період з 03.01.2011 по 18.01.2013 (т. т. 747 календарних дня), що складає - 306,80 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
У судовому засіданні 19.03.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2013 надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
Відповідач у судові засіданні тричі не з'являвся, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією; вимог суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
01.09.2010 між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (Замовник) був укладений договір про надання послуг машинами та механізмами (а. с. 12-13), п. 1.1 якого Виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати послуги механізмами на будівництві об'єктів замовника своєю будівельно-дорожньою технікою.
Статтею 901 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Пункт 1.2 Договору від 01.09.2010 року передбачає, що Замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг в строки та в розмірі згідно умовам дійного договору.
Згідно з п. 2.1 Договору вартість наданих послуг визначається ціною машино-години, по договірної вартості, діючої у Виконавця на момент виділу техніки та часу знаходження її у Замовника, а також вартості перебазування техніки на об'єкт та назад на базу (за домовленістю сторін).
Пункт 2.3 Договору передбачає, що Замовник оплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця за надані послуги протягом 10 днів з моменту підписання акта прийому-здачі робіт (надання послуг).
Позивач в своєму позові зазначив, що, на його думку, свої зобов'язання за договором від 01.09.2010 року він як Виконавець виконав, при цьому позивач посилається на товарно-транспортну накладну №67208 від 23.12.2010, подорожний лист вантажного автомобілю №163470 від 23.12.2010 та талон Замовника №211627 від 23.12.2010 (а. с. 14-16).
Але суд, розглянувши такі документи, звертає увагу, що з наявного в матеріалах справи Акта приймання-здачі робіт (наданих послуг) №ОУ-0000399 (а. с. 20) вбачається, що такий акт підписаний лише з боку позивача як Виконавця - філією «Сімферопольський ДЕД» ДП «Кримавтодор», з боку відповідача як Замовника такий Акт не підписаний, крім того, належних доказів в підтвердження того, що Замовник від підписання такого Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) д і й с н о відмовився, позивач суду також не надав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння з м і н а його умов н е допускається.
Сторонами у пункті 2.4 Договору від 01.09.2010 року чітко було визначено, що кінцевий розрахунок за надані послуги проводиться за ціною, яка діє у Виконавця на момент роботи техніки, на підставі А к т і в приймання - передачі робіт (надання послуг), п і д п и с а н и х уповноваженими п р е д с т а в н и к а м и с т о р і н та завірені печатками.
Тобто умовами такого Договору чітко визначені підстави, при настанні яких у позивача і виникає право вимагати стягнення суми боргу з відповідача як замовника, а у відповідача виникає відповідне зобов'язання такий борг оплатити, а саме - підписання двома с т о р о н а м и А к т і в приймання - передачі робіт (надання послуг), які повинні бути завірені їх печатками.
Але таких документів, складених належним чином, позивач суду під час розгляду даної справи так і не надав.
Що стосується посилання позивача на товарно-транспортну накладну №67208 від 23.12.2010, подорожний лист вантажного автомобілю №163470 від 23.12.2010 та талон Замовника №211627 від 23.12.2010, то суд, оглянувши такі документи, звертає увагу, що всі ці документи не були підписані з боку відповідача як Замовника та також відсутня на всіх таких документах і печатка відповідача; на таких документах зазначений зовсім інший отримувач послуг - ТОВ «Горизонт-Строй» в особі фізичної особи Мамедова Т.Г.; в зв'язку з чим, ухвалою суду від 08.04.2013 року суд витребував у позивача як Виконавця докази того, що фізичній особі Мамедову Т.Г. дійсно була видана довіреність як представнику відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим», яка повинна була би зберігатися у позивача як Виконавця, але таких доказів позивач суду так і не надав.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п е в н и м и засобами доказування, не можуть підтверджуватись і н ш и м и засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими участинками судового процесу.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення суми боргу у розмірі 5002,52 грн. не обґрунтована, не підтверджується матеріалами справами та нормами чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягає.
Також позивач просить суд зобов'язати ТОВ «Архон-Крим» згідно ст. 652 Цивільного кодексу України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, що складає - 5 362,52 грн. (360+5002,52), а також 3 % річних від простроченої суми за період з 03.01.2011 по 18.01.2013 ( за 747 календарних дня), що складає - 306,80 грн., але враховуючи, що суд в задоволені позовної заяви про стягнення суми боргу у розмірі 5002,52 грн. відмовив, тому у суду відсутні правові підстави і для стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляції у розмірі 360,00 грн. та 306,80 грн. - 3% річних.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цілому.
Судові витрати суд відносить на позивача на підставі ст. 44,49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 18.04.2013.
Повне рішення складено 23.04.2013.
Керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя І.К. Осоченко