ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 р. | № 19/7162 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.09.2006р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2006р.
у справі №19/7162 господарського суду Хмельницької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Експертно-консультаційна агенція “Терра”
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами”
про стягнення 35 469,88грн.
за участю представників:
ТОВ “Експертно-консультаційна агенція “Терра” –не з’явилися;
ВАТ “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” –Попов А.С.
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Терра” звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом та просить стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” 35 469,88грн., у т.ч. 26 608,36грн. основної заборгованості, 6 746,10грн. збитків від інфляції, 2 115,42грн. в рахунок відсотків.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором комісії №5 від 05.02.2003р., укладеним між ним та ТОВ “Компанія “Ферройлз” в частині проведення розрахунків за реалізований відповідачем товар в установлений договором строк. При цьому, позивач вказує на те, що право вимоги виконання зобов’язань за цим договором перейшло до нього згідно з договором відступлення права вимоги №УТ-2712/04 від 27.12.2004р., про що відповідачу направлено повідомлення 22.09.2005р. (а.с.2-4).
Відповідач у справі – ВАТ “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, оспорюючи наявність у нього зобов’язань перед позивачем –ТОВ “Експертно-консультаційна агенція “Терра” (а.с.45).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2006р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 26 608,36грн. основної заборгованості, 6 746,10грн. в рахунок відшкодування збитків від інфляції, 2 115,42грн. річних (а.с.47-48).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання в частині перерахування коштів за реалізований товар за умовами договору комісії №5 від 05.02.2003р., що укладений між відповідачем та ТОВ “Компанія “Ферройлз”, в установлений таким договором строк;
- як особа, що прострочила виконання грошового зобов’язання відповідач зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми;
- право вимоги виконання зобов’язань відповідачем перейшло до позивача згідно умов договору відступлення права вимоги №УТ-2712/04 від 27.12.2004р.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.09.2006р. рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2006р. залишено без змін (а.с.118-120).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами норм процесуального права, а саме ст.ст.43,77,79 ГПК України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦК УРСР (чинній на момент виникнення правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.151 ЦК УРСР, договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов’язань.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 05.02.2003р. між ТОВ “Компанія “Ферройлз” та відповідачем –ВАТ “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” укладено договір комісії №5.
За умовами договору відповідач брав на себе зобов’язання за дорученням ТОВ “Компанія “Ферройлз” вчинити від власного імені за рахунок вказаного товариства ряд господарських операцій щодо продажу належних ТОВ “Компанія “Ферройлз” на праві власності нафтопродуктів. При цьому, п.4 договору передбачає виплату винагороди відповідачу за вчинення таких дій.
Даний договір за своєю правовою природою є договором комісії.
Так, відповідно до ст.395 ЦК УРСР, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до умов зазначеного договору, відповідачу передано у лютому 2003р. на реалізацію нафтопродукти на загальну суму 183 851,21грн.
Умовами договору передбачено, що кошти, отримані від реалізації товару відповідач перераховує на рахунок ТОВ “Компанії “Ферройлз” щотижня (кожну п’ятницю).
Станом на 01.05.2003р. згідно акту звірки залишків по розрахунках за вказаним договором, який підписано сторонами, відповідач підтвердив заборгованість за реалізовані нафтопродукти у сумі 72 608,36грн.
Факт реалізації нафтопродуктів підтверджений позивачем шляхом надання на вимогу апеляційної інстанції додаткових доказів –звітів відповідача щодо кількості реалізованих нафтопродуктів.
Заборгованість відповідача щодо розрахунків за реалізовані нафтопродукти, що встановлено судами, на момент вирішення спору у даній справі становила 26 608,36грн.
27.12.2004р. між ТОВ “Компанія “Ферройлз” та позивачем укладено договір відступлення права вимоги №УТ-2712/045, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги виконання зобов’язань відповідачем, що виникло у ТОВ “Компанії “Ферройлз” в силу факту укладення договору комісії №5 від 05.02.2003р.
В силу п.1 ч.1 ст.512 ЦК України (чинному на момент укладення договору відступлення права вимоги), кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Форма такого правочину визначена ст.513 ЦК України, згідно ч.1 якої, такій правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
При цьому, ч.1 ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника.
Враховуючи зазначене, суди обґрунтовано дійшли висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо необхідності отримання його згоди на вчинення такого правочину.
Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, особа, яка звернулась з даним позовом до суду, –ТОВ “Експертно-консультаційна агенція “Терра” є належним позивачем у даній справі.
Враховуючи, що відповідач не надав доказів виконання ним взятих на себе зобов’язань за договором щодо перерахування коштів за реалізований товар у строк, визначений ст.2.4 договору, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 26 608,36грн.
Так, в силу ст.ст.161,162 ЦК УРСР (чинному на момент настання у відповідача строку виконання відповідного зобов’язання), зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Такий же обов’язок визначений і діючими на момент звернення до суду з позовом нормами.
Зокрема, відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.214 ЦК УРСР (чинному на момент укладення договору комісії), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Такий же обов’язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов’язання, встановлений і ч.2 ст.625 ЦК України.
Таким чином, судами правильно визнані обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних.
Не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача щодо порушення судом першої інстанції його права на надання відзиву та подання зустрічного позову про визнання недійсним договору №УТ-2712/04 від 27.12.2004р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу в установлений ст.87 ГПК України строк –28.12.2005р. направлена копія ухвали про порушення провадження у справі від 23.12.2005р. (а.с.1). Вказаною ухвалою розгляд справи призначено на 26.01.2006р., про що було відомо скаржнику до дня засідання суду –принаймні станом на 19.01.2006р.(див. заяву від 19.01.2006р., а.с.45). Таким чином, відповідач з 19.01.2006р. не був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи та підготувати зустрічний позов, однак, таким правом не скористався.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції ст.79 ГПК України, у зв’язку з відмовою у задоволенні його клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі з посиланням на оспорення дійсності договору №УТ-2712/04 відступлення права вимоги від 27.12.2004р. безпідставні.
Так, в силу ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Між тим, спір у даній справі розглянутий по суті заявлених вимог, а апеляційна інстанція здійснювала лише перевірку прийнятого за результатами такого розгляду рішення суду в апеляційному порядку.
Безпідставні і інші доводи скаржника викладені ним у касаційній скарзі.
За таких обставин, судові акти у цій справі прийняті з урахування норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.09.2006р. у справі №19/7162 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами” –без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.