ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"18" квітня 2013 р. справа № 809/821/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача: начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України - Бондаренко О.В.

представника відповідача: Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України - Кудрі І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2008 року в Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу про звільнення з військової служби та поновлення на роботі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року залучено до часті у справі в якості відповідача Військову частину 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.02.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.03.2012 року адміністративна справа №2а-5506/08/0970 супровідним листом Вищого адміністративного суду України від 01.03.2013 року надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року призначено судове засідання за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу від 04.10.2007 року №42о/с про звільнення у запас Збройних Сил України та поновлення на роботі.

У судових засіданнях 05.04.2013 року та 18.04.2013 року представник відповідача - Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України подав письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду із застосуванням статей 99 і 100 Кодексу адміністративного судочинства України. В даних клопотаннях відповідач вказує на те, що позивачем пропущено загальний річний і місячний спеціальний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції що діяла на момент подачі адміністративного позову 08.10.2008 року) та статтею 88 Закону України ''Про Дисциплінарний статут Збройних сил України''.

На думку представника відповідача, загальний і спеціальні строки обчислюється з часу оголошення позивачу акту індивідуальної дії - наказу №42о/с ''Про звільнення'' від 04.10.2007 року і до моменту реєстрації судом позову про звернення за захистом своїх прав 08.10.2008 року.

На переконання представника відповідача позивач повинен був як військовослужбовець про своє звільнення і відповідне порушення дізнатися права в день прийняття і підписання оскаржуваного наказу 04.10.2007 року. Зважаючи на те, що із позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 08.10.2008 року, то відповідно останній пропустив річний загальний і місячний спеціальний строки звернення до суду.

Щодо заявленого клопотання представник позивача заперечив, вказавши, що строки звернення до суду не пропустив, оскільки позов подав не через канцелярію суду 08.10.2008 року, а раніше засобами поштового зв'язку 5 жовтня 2008 року. Застосування спеціального строку в один місяць вважає неприпустимим оскільки прийняття, проходження і звільнення позивача із військової служби в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою. У спірних відносинах про звільнення із публічної служби вказаним Кодексом на час оскарження наказу до суду діяв річний строк.

Представник відповідача - Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду підтримав із врахуванням доводів і підстав іншого представника відповідача. Крім того, вказав, що відповідно до листа Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку ''Укрпошта'' від 16.04.2013 року, відділення поштового зв'язку №1 смт. Богородчани 05.10.2008 року не працювало, а тому представник позивача не міг у цей день здійснити відправку позову засобами поштового зв'язку.

Розглядаючи клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання та заперечення проти нього, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного наказу №42о/с - 04.10.2007 року і дату подачі адміністративного позову - 08.10.2008 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом вимог частини 1, 2, 3 і 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Для визначення питання, які строки у спірних відносинах (загальні чи спеціальні) підлягають застосуванню, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач - ОСОБА_1, на час звільнення 04.10.2007 року перебував на військовій службі, яку проходив за контрактом на посаді інструктора групи спеціалістів служби собак прапорщиком Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

За змістом пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба визначена як діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За таких обставин у спірних відносинах оскарження позивачем наказу від 04.10.2007 року про звільнення його із військової служби в запас Збройних Сил України є відносинами з приводу звільнення із публічної служби.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 06.03.2008 року ''Про практику застосування адміністративними судами окремими положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ'', серед іншого визначено, що крім загального строку звернення до суду, частиною 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість застосування спеціальних строків, а саме для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду. При розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами.

Частиною 8 статті 26 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'', пунктом 65 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2011 року ''Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців'', статтею 19 розділу ІІІ Закону України ''Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', статтею 88 Закону України ''Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України'', посилання на які здійснює представник відповідача у клопотанні, не визначають конкретних спеціальних строків звернення до суду при оскарженні наказу про дострокове розірвання контракту з проходження військової служби, в тому числі оскарження будь-яких неправомірних рішень органів військового управління чи командирів (начальників).

За таких обставин нормативно-правові акти, які врегульовують питання прийняття, проходження і звільнення із військової служби, не визначають спеціального строку звернення до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів військового управління чи командирів (начальників), в тому числі на час звільнення позивача. А тому, у спірних правовідносинах підлягають застосування загальний річний строк звернення до суду, визначений частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (на час звільнення).

Щодо обчислення строків звернення до суду за адміністративним позовом ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

По наявному у матеріалах адміністративної справи поштового конверта, яким ОСОБА_1 скерований до суду позов, суд не може встановити конкретної дати відправлення, оскільки відтиск штампу ''відділення поштового зв'язку №1 смт. Богородчани'' є нечітким і дійти однозначного висновку, що датою прийняття на відправку поштової кореспонденціє є 05 жовтня 2008 року суд немає можливості.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту поданого у судовому засіданні представником відповідача і наявного у матеріалах адміністративної справи оригіналу листа Івано-Франківської дирекції Українське державне підприємство поштового зв'язку ''Укрпошта'' №01/2509 від 16.04.2013 року, відділення поштового зв'язку №1 смт. Богородчани (ВПЗ Богородчани 1) 05 жовтня 2008 року не працювало (а.с. 224). Від так, така обставина не була відома суду першої, апеляційної і касаційної інстанції під час вирішення справи і перегляду судових рішень при визначенні (обчисленні) строків звернення позивачем до суду і формування відповідних висновків.

Крім того, для перевірки доводів представника позивача про здійснення ним відправлення саме 05.10.2008 року суд за номером штрихкода із поштового конверта №77701 0025029 8 використав офіційні дані із веб-сайта Івано-Франківської дирекції Українське державне підприємство поштового зв'язку ''Укрпошта'' (http://www.if.ukrposhta.com/www/upost_if.nsf/), за змістом яких пошук за таким номером ''… на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі'' (а.с. 225).

Як пояснив представник Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України наказ про звільнення ОСОБА_1 від 04.10.2007 року був доведений до останнього у день його прийняття і підписання - 04.10.2007 року.

У судовому засіданні представник позивача не заперечив того факту, що оскаржуваний наказ про звільнення №42о/с від 04.10.2007 року був доведений до відома позивача у день його прийняття і підписання. Пояснень чи доказів на спростування таких обставин не надав.

Відтак, днем коли позивач дізнався про порушення свого права суд вважає 04.10.2007 року, від якого із урахуванням вимог статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України бере початок обчислення загальних строків звернення до суду.

Зважаючи на те, що оскаржуваний наказ був доведений до відома позивача 04.10.2007 року, із урахуванням вимог частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України та, встановленого частиною 2 статті 99 даного Кодексу річного строку на подання адміністративного позову, останнім днем такого строку є 05.10.2008 року.

Інших доказів, відправлення позову засобами поштового зв'язку у період часу із 05 по 08 жовтня 2008 року представник позивача у судовому засіданні не надав. На пропозицію суду представник ОСОБА_1 також не надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке могло б засвідчити дату заповнення повідомлення і підтвердження конкретної дати відправлення.

За обставин неможливості встановлення із штампу ''відділення поштового зв'язку №1 смт. Богородчани'', нанесеного на поштовий конверт, точної дати відправлення, із урахуванням листа Івано-Франківської дирекції Українське державне підприємство поштового зв'язку ''Укрпошта'' №01/2509 від 16.04.2013 року, не представлення представником позивача будь-яких інших належних та допустимих доказів скерування до суду адміністративного позову в період часу із 05.10.2007 року по 05.10.2008 року, а також з 06.10.2008 року по 08.10.2008 року, суд використовує дані реєстрації адміністративного позову через канцелярію суду - 08.10.2008 року, та констатує про недотримання позивачем річного строку звернення до суду на оскарження наказу начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України №42о/с від 04.10.2007 року.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Позивач і його представник при подачі адміністративного позову і у судовому засіданні, у відповідності до вимог частини 1 статті 100 та частини 1 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначили і не вказав про обставини, які перешкоджали своєчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не обґрунтував причини неможливості звернення із таким позовом раніше та не додав до позову матеріалів (належних та допустимих доказів), які вказують на причини пропуску строку звернення до суду поважними, в тому числі у період часу з 05.10.2008 року по 08.10.2008 року.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1, без обґрунтування поважності пропуску строків звернення до суду, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтею 124 Конституції України, на підставі статей 99-100, 155, частини 7 статті 160 і статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Управління Західного територіального командування Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 1241 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним наказу №42о/с від 04.10.2007 року та поновлення на роботі, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Чуприна О.В.

Ухвала у повному обсязі складена 23.04.2013 року.