Номер провадження № 22-ц/785/1184/13

Головуючий у першій інстанції Целух

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Мизи Л.М., Процик М.В.,

при секретарях - Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування спільним майном та усунення перешкод у користуванні власністю, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_3, про поновлення строку на спадкування, визнання права на спадщину, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права в порядку спадкування, витребування майна з чужого незаконного володіння, встановлення порядку користування, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2012 року,

встановила:

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.12 р. у задоволенні вищевказаних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1. Виплачено ОСОБА_3 кошти в сумі - 85 236,00 грн. з депозитного рахунку територіального Управління державної судової адміністрації України в Одеській області.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_6 просять рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог та відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5. Посилаються на те, що рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи з порушенням норм матеріального (ст. 129 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 217, 258, 317, 319, 321, 358, 365, 388, 391, 810, 814, 1261, 1265, 1267, 1268, 1272, 1301 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 5, 8, 10, 31, 213, 214 ЦПК України) права: - рішення не містить даних про встановлені обставини, оцінку доказів, встановлені правовідносини; - не мотивовано відповідність нормативним актам висновків суду щодо незначної частки ОСОБА_3 у квартирі; - ОСОБА_6 пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин; - ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_6 визнав. За цих обставин ОСОБА_6 запропонував найбільш доцільний порядок користування спірною квартирою, виділивши йому та його брату - ОСОБА_3 найменшу за житловою площею кімнату - 10,70 кв. м., залишивши ОСОБА_5 кімнату - 17,10 кв. м.; - не внесено повної вартості частки згідно розрахунку експерта.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Його представник в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6. Вважав, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 письмових заперечень на апеляційні скарги не надали. В судовому засіданні ОСОБА_4 особисто і як представник ОСОБА_5 вважала необхідними апеляційні скарги відхилити, рішення суду залишити без змін. ОСОБА_7, представник ОСОБА_4 і ОСОБА_5, також вважав необхідним апеляційні скарги відхилити, рішення залишити без змін. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 посилались на те, що рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційних скарг є безпідставними. Порядок користування квартирою встановити неможливо. ОСОБА_6 пропустив строк прийняття спадщини без поважних причин.

Відповідно до ст. 303 ЦПК колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги треба відхилити за таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_3, ОСОБА_6 та задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними. Він має власне житло - АДРЕСА_2. ОСОБА_3 не зазначив, якими діями ОСОБА_4 перешкоджає йому в користуванні спірною квартирою, доказів на підтвердження своїх доводів не надав, вимог про вселення у спірну квартиру не заявляв.

ОСОБА_6 пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин. Про смерть батька у 2006 р. йому було відомо. Однак, він до 2011 р. із заявою про прийняття спадщини не звертався. Крім того, частки спадкоємців за законом є рівними. Вимоги ОСОБА_6 про визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частину спірної квартири не підлягає задоволенню, оскільки його частка, на яку він міг би претендувати, складає - 1/6 частину спірної квартири. ОСОБА_6 не зазначив, якими діями ОСОБА_5 перешкоджає йому в користуванні спірною квартирою, доказів на підтвердження своїх доводів не надав, вимог про вселення у спірну квартиру не заявляв.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи квартира АДРЕСА_1 є неподільною. Виділити ? частину квартири, з подальшим облаштуванням окремої квартири, в натурі неможливо. Ринкова вартість ? частини спірної квартир становить - 85 236,00 грн. Вказана сума грошей внесена ОСОБА_5 на депозитний рахунок. ОСОБА_3 неподільність квартири визнав, висновок судової будівельно-технічної експертизи не оспорив (а. с. 187 зворотна сторона - 188 зворотна сторона).

Доводи апеляційних скарг не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів: - свідоцтва про право на спадщину від 22.01.07 р. (а. с. 6), відповідно до якого ОСОБА_3 успадкував ? частку майна батька - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, - витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.02.07 р. (а. с. 7), відповідно до якого ОСОБА_3 є власником ? частини кв. АДРЕСА_1; - технічних паспортів від 05.02.04 р., 27.12.06 р. та 16.10.07 р. (а. с. 8 - 9, 16 - 20, 21 - 22), з якого вбачається, що в спірній квартирі є дві житлові кімнати площею - 10,70 кв. м. та 17,10 кв. м.; - договору дарування від 04.02. 08 р. (а. с. 11) від відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ? частини спірної квартири ОСОБА_5; - витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.02.08 р. (а. с. 7), відповідно до якого ОСОБА_5 є власником 3/4 частин кв. АДРЕСА_1; - висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16.07.10 р. № 5409/7323 (а. с. 67 - 72, з висновками про те, що ринкова вартість спірної квартири АДРЕСА_1 становить - 43 144 доларів США, що за курсом НБУ становить - 340 946 грн.. Ринкова вартість ? частини вказаної квартири становить - 10 778 доларів США, що за курсом НБУ становить - 85 236 грн.. Виділити ? частину квартири в натурі у складі житлових і підсобних приміщень неможливо.

Судом правильно встановлено наявність між сторонами правовідносин спадкування, припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Згідно із ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

За правилами, передбаченими ст. ст. 1216, 1217, 1261, 1268 - 1270, 1272 ЦК України, спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяці, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 спадщину прийняли його жінка - ОСОБА_4 та син ОСОБА_3. Після прийняття спадщини останні стали співвласниками квартири АДРЕСА_1 в таких частках: - ОСОБА_4 - ? частин квартири; - ОСОБА_3 - ? частина квартири. 04.02.08 р. ОСОБА_4 подарувала належні їй ? частин квартири своєму сину - ОСОБА_5. Квартира є неподільною. Виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату та підсобні приміщення, які б за своїм розміром дорівнювали його частці та які можна реконструювати в окрему квартиру, у спірній квартирі неможливо. ОСОБА_3 має власне житло. Відповідно до довідки КП «ЖКС «Чорноморський» від 28.03.13 р. (а. с. 232) він проживає у квартирі АДРЕСА_2, є основним квартиронаймачем з 29.12.89 р..

ОСОБА_3 спадщину не прийняв. На час відкриття спадщини мешкав в Ізраїлі (а. с. 116, 120 - 122). Строк прийняття спадщини ним пропущено без поважних причин.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_3, ОСОБА_6 та задоволення позову ОСОБА_5.

Апелянти не надали суду доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції. Доводи апелянтів про порушення судом норм процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці порушення не призвели до ухвалення неправильного і несправедливого рішення (ч. 2 ст. 308 ЦПК України). Доводи про те, що ОСОБА_3 визнав позовні вимоги ОСОБА_6. і за цих обставин було запропоновано найбільш доцільний порядок користування спірною квартирою є неспроможними. ОСОБА_6 заявив вимоги до ОСОБА_5 і не заявляв будь-яких вимог до ОСОБА_3. В позові ОСОБА_6 його брат - ОСОБА_3 визначений як третя особа (а. с. 116). Разом з тим, спадкоємець за законом (ОСОБА_6.) має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України). Позовні вимоги ОСОБА_6 про поновлення строку прийняття спадщини (а. с. 118) не відповідають вимогам ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Доводи апелянтів про те, що не внесено повної вартості частки квартири згідно розрахунку експерта є безпідставними, оскільки гроші були внесені на депозитний рахунок (а. с. 169, 185). Свого розрахунку вартості цієї частки вони не надали, висновків судової будівельно-технічної експертизи не оспорили, клопотань про призначення додаткової або повторної судової будівельно-технічної експертизи не заявляли.

Таким чином, суд оцінив наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтувалося на всебічному, повному, об'єктивному досліджені наявних у справі доказів. Суд надав оцінку наявним доказам з врахуванням їх належності, допустимості, достовірності, з врахуванням їх достатності та взаємного зв'язку в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_5 та відмову в задоволенні позовів ОСОБА_3, ОСОБА_6. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування, зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: М. В. Процик

Л. М. Миза